Наскільки готові комунальні медіа Вінниччини та Миколаївщини до реформування в публічні, наскільки добре державні службовці Волині та Житомирщини орієнтуються у фейкових повідомленнях і вміють аналізувати контент, як розбудовується мережа радіомовлення на прикордонні Сумщини та розширюється покриття цифрового телебачення на Буковині. Технічними аспектами роботи ефірного радіо в умовах війни переймалися на Харківщині, про зміну медіаландшафту говорили на Черкащині, а гендерна тематика була в пріоритеті на Буковині. Про тижневі заходи, в яких брали участь наші представники, – далі.
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик на зустрічі з представниками обласної організації Національної спілки журналістів України обговорив шляхи розвитку медіаландшафту Вінниччини, співпрацю у 2025 році та найближчі плани.
Спільно з НСЖУ минулого року було проведено кілька знакових заходів, враховуючи організацію тижня медіаграмотності. Ці заходи показали свою ефективність, тому було вирішено продовжити і розширити співпрацю у цій царині.
Вадим Мазурик отримав символічну відзнаку від організації НСЖУ – сертифікат надійного партнера з Вінниці.
Також представник медіарегулятора у Всесвітній день радіо провів онлайн-нараду з керівниками комунальних аудіальних медіа області.
Під час наради:
- розглянули підсумки минулого року: відзначили, що рік був «урожайний» – шістьом комунальним радіомовникам Вінниччини Національна рада продовжила термін дії ліцензій;
- обговорили результати робочих поїздок представника медіарегулятора упродовж 2024 року і окреслили плани на 2025 рік;
- нагадали про необхідність дотримуватися вимог чинного законодавства у медійній сфері та програмної концепції мовлення;
- обговорили процес реформування комунальних медіа в публічні аудіовізуальні.
Волинська область
Представниця регулятора у Волинській області Лілія Бойко провела онлайн-лекцію на тему «Дезінформація в інформаційному потоці сучасного світу» для держслужбовців категорії «В» з 18 регіонів України у рамках програми, розробленої Волинським регіональним центром підвищення кваліфікації.
Під час лекції обговорили:
- дезінформацію та методи боротьби з нею;
- алгоритми розпізнавання маніпулятивних наративів, ролі соціальних мереж у поширенні дезінформації, ефективні способи боротьби з фейками;
- алгоритм ідентифікації фейків;
- роль медіарегулятора у протидії дезінформації;
- основні положення Закону України «Про медіа».
Лілія Бойко окремо зосередила увагу на необхідності розвитку медіаграмотності, адже за умов сучасних інформаційних загроз вміння критично мислити та аналізувати контент стає невід’ємною частиною професійної компетентності держслужбовців.
Також цього тижня вона взяла участь у тренінгу «Медіастійкість: безпека в епоху штучного інтелекту». Під час заходу медіаексперт, координатор проєктів з медіаграмотності для молоді ГО «Детектор медіа» Олександр Пирожков поділився практичними рекомендаціями щодо виявлення фейкової інформації та методів ефективної протидії дезінформації.
Житомирська область
Онлайн-лекцію на тему «Правові основи діяльності медіа в Україні» для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування провів представник медіарегулятора у Житомирській області Іван Натикач. Проходила вона у регіональному центрі підвищення кваліфікації у рамках навчального курсу «Електронне врядування та електронна демократія в Україні».
Іван Натикач розповів про стратегічні цілі діяльності Національної ради, процес імплементації Закону України «Про медіа» та окреслив способи критично мислити та аналізувати контент.
Івано-Франківська область
У 44 випуску журналу «Місто. Івано-Франківськ» вийшло інтерв’ю представника Національної ради у Івано-Франківській області Ігоря Маслова.
Він поспілкувався з головною редакторкою Тетяною Соболик, з якою обговорили:
- імплементацію Закону України «Про медіа»;
- стан медіапростору Івано-Франківської області наприкінці 2024 року;
- реєстрацію друкованих та онлайн-медіа Прикарпаття;
- моніторинги друкованих і онлайн-медіа області;
- кількість україномовного продукту в ефірі прикарпатських радіостанцій;
- моніторинги місцевих телеканалів на гендерну тематику.
Журнал «Місто. Івано-Франківськ» зареєстрований Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення 6 липня 2023 року, ідентифікатор медіа R30-01003. Суб’єктом у сфері друкованих медіа є Романюк С. В.
Миколаївська область
Представник Національної ради у Миколаївській області Сергій Бондур провів нараду з керівниками суб’єктів у сфері медіа регіону.
Під час наради йшлося про:
- основні положення і вимоги медійного законодавства;
- реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа;
- рішення Національної ради, що стосуються подальшої роботи мовників регіону;
- результати проведених моніторингів діяльності суб’єктів у сфері медіа;
- порядок та особливості ліцензування суб’єктів у сфері медіа.
Сумська область
Відеокоментар для медіа Сумщини щодо розбудови мереж національного радіомовлення на сумському прикордонні дала представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко в прес-центрі Сумської ОВА.
Вона розповіла, що медіарегулятор ще на рік продовжив дозвіл на тимчасове мовлення «Українському радіо» на частоті 96,1 МГц у селищі Краснопіллі. Також погоджено мовлення «Українського радіо» зі збільшеною потужністю передавачів на частоті 107,2 МГц у с. Новій Слободі Конотопського району, а «Радіо Промінь» – на частоті 106,9 МГц у Шостці. Ці населені пункти належать до територій з особливим режимом мовлення.
За її словами, розбудова мереж радіомовлення на прикордонній Сумщині є однією із стратегічних цілей Національної ради.
Під час серії заходів «Турбулентний 2024. Інформпростір Сумщини»: тактики виживання та стратегії розвитку» представниця медіарегулятора провела онлайн нараду-консультацію з керівниками друкованих медіа.
На Сумщині провадить діяльність 41 суб’єкт у сфері друкованих медіа – разом видають 82 друковані видання: газети і журнали). Кількість інформаційних та наукових видань паритетна та становить по 33%.
Представниця Національної ради поінформувала, що протягом минулого року було проаналізовано 537 контрольних примірників друкованих медіа Сумщини щодо дотримання ними чинного законодавства України. Порушення допустили 11 суб’єктів у сфері друкованих медіа (13,4% від загальної кількості зареєстрованих видань), у тому числі – 10 газет і одне наукове видання.
Вона зауважила, що левова частка порушень (71%) стосувалася недотримання вимог статті 37 Закону України «Про медіа» («Вихідні дані»). Зокрема, не було зазначено Ідентифікатор медіа, тираж друкованого медіа. Також в окремих виданнях реклама не була чітко відокремлена від іншої інформації та/або не маркувалася словом «реклама».
Керівники друкованих медіа оперативно реагували на звернення представника медіарегулятора та усували порушення, акцентувала Лариса Якубенко.
Аналіз контенту друкованих видань, здійснений представником медіарегулятора, виявив, що матеріали про повномасштабне вторгнення займають значну частку шпальт у всіх інформаційних виданнях (рубрики «Щоб жила Україна», «Війна поряд», «Реалії війни», «Герої на щиті», «Історії незламності», «Прикордоння», «Життя на кордоні», «Захисник», «З російського полону», «Герої не вмирають», «Війна» тощо).
Також було зафіксовано тенденцію, сформовану у 2024 році, – більш ефективне використання можливостей онлайн-технологій для привернення уваги до локального медіа та розповсюдження важливої інформації. Зокрема, газети «Ворскла» (селище Велика Писарівка), «Перемога» (селище Краснопілля), «Наш край» (селище Липова Долина), «Життя Лебединщини (м. Лебедин), «Вісті Роменщини» (м. Ромни), «Путивльські відомості» (м. Путивль) за допомогою QR-кодів на сторінках своїх видань надають читачам змогу переходити до розширеної (додаткової) різноманітної інформації на інших платформах: сайтах, YouTube-каналах, платформі «DovidkaInfo», у чат-боті «Свої» тощо.
Загалом, наголосила Лариса Якубенко, друковані медіа Сумщини використовують широкий спектр можливостей для виживання та розвитку: Насамперед це:
- створення унікального контенту на місцеву тематику;
- організація власної передплати та доставки газет;
- консолідація зусиль та можливостей;
- більш активне використання діджитал-платформ;
- співпраця з організаціями-донорами.
Харківська область
З робочим візитом до селища Шевченкове Куп’янського району Харківської області завітали цього тижня представниця Національної ради в області Ірина Панченко і спеціалістка секретаріату представника Наталя Голованова. Вони разом із колективом КУ «Редакція Шевченківського радіомовлення» Шевченківської селищної ради поспілкувалися про:
- проблеми і потреби радіостанції, зокрема технічне забезпечення генераторами;
- підтримку й фінансування місцевого радіомовлення;
- перспективи розширення мовлення радіостанції.
Окрім того, йшлося про юридичні й технічні аспекти роботи ефірного радіо в умовах війни та забезпечення інформаційної безпеки і боротьбу з ворожою пропагандою. В умовах безпосередньої наближеності Шевченкового до зони активних бойових дій вкрай актуальною залишається роль радіо у протидії ворожій пропаганді та інформуванні громади про безпекові питання та ситуацію в регіоні.
Ірина Панченко вручила колективу КУ «Редакція Шевченківського радіомовлення» Шевченківської селищної ради Грамоту Національної ради, якою колектив нагороджений з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку.
- Обстановка у регіоні напружена, щодня у селищі гучно. Вікна у студії розбиті й закриті плитами, проте радіо далі висвітлює життя громади, адже це єдиний місцевий радіомовник у Шевченковому. Інші радіопрограми на території громади приймаються невпевнено.
Директорка радіо Олена Герасименко і кореспондентка Катерина Тацій постійно видають в ефір актуальні новини. Перлиною є просвітницька програма про унікальних історичних діячів України і борців за Україну – це здебільшого маловідомі, але потужні імена.
Черкаська область
Під час зустрічі представниці Національної ради на Черкащині Надії Горбаченко з головою Черкаської ОВА Ігорем Табурцем було обговорено низку актуальних питань.
Зокрема, вони зосередили увагу на:
- співпраці задля розвитку медіапростору регіону;
- зміні медіаландшафту області протягом минулого року;
- планах роботи на 2025 рік;
- розбудові мережі загальнонаціонального багатоканального ефірного телевізійного мовлення у мережі MX-7;
- питанні бронювання працівників суб’єктів у сфері медіа;
- процесі реорганізації комунальних медіа у публічні аудіовізуальні медіа;
- реалізації Стратегії діяльності Національної ради у Черкаській області.
Чернівецька область
Актуальним питанням медіапростору Чернівецької області, розширенню покриття цифрового телебачення та розвитку радіомереж краю був присвячений брифінг представниці Національної ради у Чернівецькій області Любові Нечипорук, що відбувся в обласній військовій адміністрації.
Серед іншого вона нагадала про те, що Національна рада оголосила конкурс на отримання ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра ефірних багатоканальних електронних комунікаційних мереж у стандарті DVB-T2 із місцевою категорією покриття у Новодністровську і Хрещатику.
Також триває прийом заяв на участь у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра на вільних радіоканалах у Чернівцях і Шепоті.
Цілісну картину гендерного балансу в медіапросторі регіону Любов Нечипорук обговорила із доценткою кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, медіаексперткою Тетяною Смолдиревою. Науковиця проаналізувала гендерну чутливість друкованих та онлайн-медіа Чернівецької області в межах проєкту «Гендерно чутливий простір сучасної журналістики». Моніторинг проведений 15 – 21 січня.
Загалом були досліджені 610 журналістських матеріалів друкованих та інтернет-видань, які діють у Чернівецькій області, – із часописів «Буковина», «Молодий буковинець», «Погляд», та онлайн-видань «А.С.С.», «БукIнфо», «Версії», «Чернівецький промінь», «Шпальта», «0372.ua».
Любов Нечипорук поділилася результатами моніторингів гендерного балансу в ефірі телеканалів Чернівецької області. Фахівчині змогли порівняти дані моніторингів трьох видів медіа – телебачення, друкованих та онлайн-видань – і сформувати цілісне бачення ситуації з дотриманням гендерного паритету в медіа. Аналіз засвідчив, що регіональні медіа демонструють доволі високий рівень гендерної чутливості, не використовують сексизми і стереотипи, а також активно застосовують фемінітиви.
«Комплексний розгляд результатів гендерного моніторингу друкованих, онлайн-медіа та телеканалів Чернівецької області дає змогу проаналізувати загальні тенденції в медіапросторі, визначити, як медіа-сегменти дотримуються гендерного балансу, яким аспектам необхідно приділити додаткову увагу», – зазначила Любов Нечипорук під час зустрічі. Водночас аналіз гендерного балансу в медіа підвищує обізнаність широкої аудиторії, формуючи критичне ставлення до контенту і запит на рівноправне представлення чоловіків і жінок у медіапросторі».
Любов Нечипорук також мала робочу зустріч із начальником Чернівецького обласного відділу Карпатської філії УДЦР Андрієм Тараненком. Вони обговорили:
- результати планового технічного радіоконтролю смуг радіочастот на території Чернівецької області;
- актуальний стан радіочастотного спектра;
- дотримання ліцензійних умов місцевими мовниками;
- боротьбу з несанкціонованим використанням радіочастот.
Представниця медіарегулятора поінформувала Андрія Тараненка про актуальний стан медіапростору в Чернівецькій області, оголошені Національної радою конкурси на вільні радіоканали, дотримання ліцензійних умов місцевими мовниками, результати проведених моніторингів лінійних аудіовізуальних медіа, діяльність провайдерів аудіовізуальних медіа-сервісів. Окрему увагу приділили питанням боротьби з несанкціонованим мовленням на території Чернівецької області.
Обмін інформацією між представництвом Національної ради в області і Чернівецьким обласним відділом Карпатської філії УДЦР відбувається постійно. Така взаємодія сприяє забезпеченню дотримання суб’єктами у сфері медіа законодавчих норм та є складовою інформаційної безпеки.
