Представники регулятора на Вінниччині й Волині розповіли про підсумки роботи медіа за минулий рік і перспективи на цей. На Сумщині представниця медіарегулятора повідомила про розбудову мереж радіомовлення на прикордонні. Стан прорахунків нових частот для ефірного мовлення на території Прикарпаття обговорили на Івано-Франківщині, а процеси майбутньої реорганізації комунальних медіа – Львівщині. Питаннями залучення до суспільного життя та медійних проєктів осіб з інвалідністю й висвітлення новин в медіа переймалися на Буковині й Хмельниччині. Яким було медійне життя регіонів протягом тижня – у щотижневому регіональному дайджесті.
Вінницька область
Представник медіарегулятора у Вінницькій області Вадим Мазурик провів брифінг у медіацентрі Вінницької обласної військової адміністрації, на якому підбив підсумки діяльності медіа регіону за минулий рік та окреслив плани й перспективи на 2025 рік.
Він звернув увагу, що із запуском мультиплекса МХ-7 до 96% зросло покриття території регіону ефірною цифровою мережею Т2. Таке покриття, зокрема, отримали прикордонні території. Водночас у функціонуванні цифрового телебачення на Вінниччині є ще низка проблемних питань, які потребують вирішення (як-от поширення мовлення місцевих каналів).
Протягом минулого року на Вінниччині розпочалось мовлення на 3-х нових радіочастотах в Козятині, Іллінцях та Вапнярці. Було зареєстровано 38 суб’єктів у сфері друкованих медіа (всього їх вже 56) і 13 – онлайн-медіа (всього – 16). У 10-ти містах області провадять діяльність 14 провайдерів аудіовізуальних медіасервісів, із яких 11 – місцеві.
Вадим Мазурик зупинився на важливих подіях, які відбулися протягом минулого року й були особливо значимими для розвитку медійної галузі. Серед них:
- робоча поїздка до Вінниці делегації Національної ради та проведення тренінгу для журналістів фахівцями Інституту Пилипа Орлика;
- тренінг для регіональних медіа, організований представництвом ЄС в Україні за участі Посла Європейського Союзу Катерини Матернової;
- тренінг для журналістів у рамках глобального тижня медіаграмотності.
На брифінгу були визначені основні завдання медіасфери на 2025-й рік:
- реалізація положень Стратегії Національної ради на 2024-2026 роки;
- захист інформаційного простору, протидія дезінформації, моніторинг ворожих наративів;
- реформування комунальних медіа;
- захист дітей та забезпечення їхніх прав при створенні медійного продукту;
- протидія мові дискримінації, формування толерантного суспільства.
Також представник медіарегулятора зустрівся з представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Вінницькій області Володимиром Чоланом.
Серед пріоритетних напрямів співпраці були визначені:
- протидія мові ворожнечі й дискримінації;
- висвітлення у медіапросторі теми інвалідності та сприяння доступності медіасервісів для людей з інвалідністю;
- формування в суспільстві шанобливого ставлення до ветеранів тощо.
Під час зустрічі представник Національної ради і Уповноважений погодили подальші кроки співпраці.
Волинська область
У Волинської області відбулося засідання секретаріату та пленарного засідання членів Волинської обласної організації Національної спілки журналістів (НСЖУ) на якому було обговорено стан медіапростору, підсумки роботи медійників за минулий рік та плани на 2025 рік. У засіданні взяла участь представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко на запрошення голови організації Михайла Савчака.
Окремо Лілія Бойко провела онлайн-нараду з провайдерами аудіовізуальних сервісів регіону. На порядку денному були ключові аспекти їхньої діяльності, зокрема:
– дотримання затвердженого переліку теле- і радіоканалів;
– виконання вимог щодо ретрансляції іноземних телеканалів в Україні;
– своєчасне звітування про кількість користувачів медіасервісу;
– особливості бронювання працівників.
Наразі у Волинській області працюють 8 провайдерів аудіовізуальних сервісів, які зареєстровані безпосередньо в регіоні, а 6 – в інших областях України.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради у Івано-Франківській області Ігор Маслов провів робочу нараду із начальником Карпатської філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» Василем Брусом та заступником начальника філії Ігорем Лучком.
Учасники зустрічі обговорили багато актуальних питань щодо ефірного мовлення. Серед основних:
- стан медійного простору Івано-Франківської області;
- стан прорахунків нових частот для здійснення ефірного мовлення на території Прикарпаття;
- результати моніторингів ефірного радіомовлення та багатоканального телемовлення на території кордону області з Румунією;
- розширення місцевого ефірного мовлення в Івано-Франківській області.
Співпраця представництва Національної ради у Івано-Франківській області з Карпатською філією Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» відбувається на постійні основі.
Карпатська філія УДЦР здійснює діяльність щодо проведення радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання, розташованого на територіях Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Львівська область
Представник Національної ради у Львівській області Тарас Шоробура провів нараду з керівництвом КП «Дрогобицьке регіональне радіомовлення «Франкова земля». Учасники зустрічі обговорили процеси та основні аспекти щодо майбутньої реорганізації комунального медіа у публічне відповідно до Закону України «Про медіа».
Під час розмови директорка радіостанції, Лариса Геряк, повідомила представника, що власники підприємства – Дрогобицька міська і районна ради – поінформовані про вимогу Закону України «Про медіа» щодо необхідності реорганізації комунальних медіа, а також щодо строків реалізації реформи. Також було обговорено особливості функціонування місцевих публічних аудіовізуальних медіа в частині заборони органам місцевого самоврядування, які заснували такий суб’єкт, втручатися у редакційну політику та їх зобов’язання забезпечувати фінансові та організаційні засади для її реалізації. Представник Національної ради нагадав також про вимоги до програмної концепції публічних медіа. Колектив підприємства очікує рішень власників щодо готовності розпочати процес.
Нині радіостанція забезпечує оперативне інформування мешканців про місцеві події, рішення органів влади, культурні заходи та суспільно важливі теми. Воно сприяє збереженню культурної спадщини регіону, популяризує історію та традиції Франкового краю. Завдяки мовленню медіа дає можливість місцевим жителям брати участь у суспільному діалозі та висловлювати власні думки.
Радіостанція «Франкова земля» здійснює мовлення на частоті 99,4 МГц у м. Дрогобичі Львівської області. Ліцензію на ФМ-мовлення отримала у 2018 році, терміном на 7 років, а історія радіо сягає 73 років. Власниками є Дрогобицької міська рада та Дрогобицька районна рада.
Сумська область
Про розбудову мереж радіомовлення на прикордонні Сумщини поінформувала представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко під час брифінгу в медіацентрі Сумської ОДА-ОВА.
Вона повідомила, що січні 2025 року ТОВ «Телемережі України» ввели в експлуатацію передавач на частоті 97,5 МГц у Сумах потужністю 5 кВт. Дозвіл на тимчасове мовлення на цій частоті Суспільний мовник отримав від регулятора наприкінці минулого року.
Розбудова мереж радіомовлення на прикордонній Сумщині є однією із стратегічних цілей медіарегулятора, акцентувала Лариса Якубенко. Загалом протягом минулого року Національна рада видала дозволи на тимчасове мовлення на території Сумської області на період дії воєнного стану в Україні на 6 вільних радіочастотах 4 радіостанціям: АТ «НСТУ», ТОВ «ТРК «Матрікс», ПГО «Громадське радіо» «ТРК «Громадське радіо» та ТОВ «ТРВК «Комра».
Із них три частоти у прикордонних населених пунктах Краснопілля та Хутір-Михайлівський, що знаходяться у зоні можливих бойових дій, і відповідно є непривабливими з комерційної точки зору, але стратегічно важливими. Щоб забезпечити мовлення на таких частотах, підкреслила Лариса Якубенко, Національна рада започаткувала спільний проєкт з Фондом «Партнерство за сильну Україну», який передбачає компенсацію витрат мовників за послуги на трансляцію програм протягом року.
Також представниця медіарегулятора на онлайн нараді «Турбулентний 2024. Телерадіомовлення: тактики виживання та стратегії розвитку» з керівниками 11-ти місцевих медіа обговорила вплив повномасштабного вторгнення на діяльність телерадіомовників Сумщини.
Зокрема, було проаналізовано:
- участь мовників у процесі ліцензування та реєстрації;
- типові помилки, яких припускаються компанії при оформленні документів на продовження строку дій ліцензій на мовлення; на внесення змін у Реєстр та отримання дозволів на відступ від програмної концепції мовлення.
- дотримання ними законодавства України та типові порушення, виявлені під час моніторингів і перевірок.
Лариса Якубенко розповіла, що найбільш негативною тенденцією 2024 року для інформаційного простору Сумщини стало зумовлене повномасштабним вторгненням припинення мовлення двох радіостанцій та двох телекомпаній. За її словами, ці компанії провадили діяльність на територіях, які відносяться до територій можливих бойових дій та знаходяться під постійними обстрілами.
Представниця медіарегулятора узагальнила інформацію щодо результатів моніторингів і перевірок місцевих лінійних медіа.
Тернопільська область
Про діяльність медіарегулятора та перспективи розвитку медіаринку в 2025 році йшлося під час ефіру передачі «Тема дня» на «Українському радіо» за участю представниці Національної ради на Тернопільщині Оксани Новосельської.
Під час ефіру обговорили такі важливі питання:
- результати моніторингу телеканалів щодо дотримання гендерного балансу в ефірах та випусках новин за друге півріччя 2024 року, які засвідчили загальне дотримання медіа відповідних вимог;
- оголошення конкурсів на отримання ліцензії для мовлення на двох вільних радіоканалах (98,6 МГц та 93,2 МГц);
- пам’ятні дати 2025 року;
- ключові положення законів України «Про рекламу» та «Про медіа» щодо діяльності аудіовізуальних медіа, провайдерів сервісів та суб’єктів у сфері друкованих й онлайн-медіа.
Про стан медіапростору регіону й правові аспекти роботи суб’єктів у сфері онлайн-медіа йшлося під час зустрічі представниці медіарегулятора Оксани Новосельської із заступником начальника Тернопільської ОВА Павлом Журбою. За результатами зустрічі досягнуто домовленості про подальшу співпрацю задля покращення взаємодії ОВА з громадськістю та суб’єктами у сфері медіа.
Хмельницька область
Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська взяла участь у нараді медіа регіону з начальником Хмельницької ОВА Сергієм Тюріним, представниками Сил безпеки і оборони та правоохоронних органів області. Учасники зустрічі обговорили важливе питання як для медіа, так і суспільства в цілому – висвітлення подій і подача інформації в умовах воєнного стану. Адже після початку повномасштабної війни росії, ведення журналістами інформаційної діяльності має певні застереження. Насамперед вони стосуються поширення інформації про сили та засоби оборони країни.
Також у Хмельницькому 6 лютого розпочало трансляцію своїх програм ТОВ «Телеканал «Проскурів» (логотип: «TV7+»). Телеканал переміг у конкурсі на цифрове телемовлення у багатоканальній мережі МХ-5 у м. Полонне та селищі Білогір’я Шепетівського району. Із жовтня 2022 року по жовтень 2023 року телеканал мовив у Полонному та Білогір’ї на підставі дозволу Національної ради на тимчасове мовлення на вільних частотах у МХ-5.
Чернівецька область
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук відвідала Центр надання соціальних послуг ГО «Чернівецьке товариство людей з інвалідністю «Мрія», поспілкувалася з головою громадської організації, радницею Чернівецького міського голови з питань доступності та соціальної політики Любов’ю Свіріденко.
Обговорили:
- чутливість медіа задля подолання стереотипізації та дискримінації;
- залучення до суспільного життя й проєктів у медіа осіб з інвалідністю;
- використання коректної лексики для уникнення стигматизації, дискримінації чи образливих висловлювань;
- утвердження принципу рівних прав і можливостей у суспільстві для людей з інвалідністю;
- відповідальність при висвітленні в медіа теми інвалідності – задля формування інклюзивного середовища.
За підсумками робочої зустрічі Любов Нечипорук узагальнила пропозиції та звернулася до cуб’єктів у сфері медіа регіону з рекомендаціями щодо коректного висвітлення теми інвалідності, подолання стереотипів і запобігання дискримінації осіб з інвалідністю в медіа.
Представниця медіарегулятора спільно з журналістською спільнотою Чернівців взяла участь в онлайн-тренінгу, який у рамках проєкту «Медіабази Чернівці» провів капрал ГУ Національної поліції у Чернівецькій області Андрій Синжерян.
Учасники події детально обговорили, як:
- штучний інтелект використовують для маніпуляцій та створення дипфейків;
- уникнути шкідливих програм і не потрапити у мережеві пастки;
- убезпечитися від зламів та атак на акаунт;
- захистити свої дані в соцмережах;
- інформаційна війна впливає на суспільство і які техніки використовують для маніпуляцій.
Також розглянули, чому Telegram та додатки штибу Getcontact можуть бути небезпечними.
Як альтернативу ненадійному та небезпечному Telegram Андрій Синджерян пропонує безпечні меседжери із наскрізним шифруванням – Signal та Element.io, які розроблені з акцентом на конфіденційність і не збирають особистих даних.
Про забезпечення інформаційних потреб румуномовної громади, яка проживає на Буковині, Любов Нечипорук традиційно поспілкувалася з головою обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску (Societatea pentru Cultura și Literatura Română în Bucovina «Mihai Eminescu»), головним редактором тижневика «Gazeta de Herţa» Василем Бику.
Щотижня Василь Бику випускає «Gazeta de Herţa» («Герцаївська газета») та чотири рази на рік «PlaiRomânesc» («Румунська стежина»), є автором і ведучим програми «Rezumat» румунською мовою на телеканалі «tva». До слова, у січні вийшов її 190-ий випуск. Документальний фільм «Eminescu și Cernăuții» («Чернівці та Міхай Емінеску», одним із авторів сценарію якого є Василь Бику, отримав нагороду ІІ Міжнародного кінофестивалю «Madhya-Pradech 2024».
Василь Бику презентував представниці свіжий номер часопису «PlaiRomânesc» та роман Ольги Кобилянської румунською мовою «Duminică dimineaţa, ea a cules ierburi» («У неділю рано зілля копала»), виданий у Бухаресті коштом Об’єднання українців в Румунії.
Представниця зокрема підкреслила, що сприяння розвиткові медіа мовами корінних народів і національних меншин (спільнот) України – серед пріоритетів Національної ради, викладених у Стратегії її діяльності на 2024 – 2026 роки.
Також цього тижня Любов Нечипорук поспілкувалася з головою ГО «Обласне товариство польської культури імені Адама Міцкевича», доцентом кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Владиславом Струтинським.
Ішлося про:
- забезпечення інформаційних потреб польської громади, яка проживає на території Чернівецької області;
- інформаційну підтримку медійниками польської громади.
Голова громадської організації зазначив, що буковинські медіа при висвітленні питань національних спільнот не використовують дискримінаційних висловлювань або мови ворожнечі.
Представниця взяла участь у черговому засіданні мистецького клубу «Брама», яке було присвячене впливу єврейської громади Чернівців на історію міста. Нині такі заходи особливо важливі, адже спрямовані на згуртування суспільства й запобігання дискримінації за національними та релігійними ознаками через обговорення і популяризацію спільних для різних етносів віх в історії та культурі.
