У рамках започаткованої Радою Європи діяльності, що має на меті сприяння розробці комплексної стратегії протидії мові ворожнечі, 14 травня відбулася зустріч першого заступника голови Національної ради Валентина Коваля з експертами організації. Інтерв’ю із представниками різноманітних зацікавлених сторін на першому етапі дослідження ситуації в країні має сприяти напрацюванню «мапи» реагувань на випадки мови ворожнечі.
Зазначена ініціатива реалізується Радою Європи у межах її проєкту «Вдосконалення доступу до правосуддя через позасудові відшкодування шкоди потерпілим від дискримінації, злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі в країнах Східного партнерства» і передбачає проведення системного аналізу заходів реагування на мову ворожнечі в Грузії, Україні та Вірменії. У кінцевому підсумку у цих країнах мають бути створені дієві стратегії протидії явищу мови ворожнечі. Ці стратегії повинні сприяти спроможності держав-членів Східного партнерства значно зменшити масштаби і поширення мови ворожнечі при збереженні поваги до принципу свободи висловлювань.
На етапі системного аналізу (створення «мапи» реагувань на випадки мови ворожнечі) експерти Ради Європи Марі Мервайлі, Ірен Федорчук і Наталія Дмитрієва нині проводять в Україні інтерв’ю із представниками органів влади та організацій громадянського суспільства для того, щоб вивчити наявні досвід щодо проявів мови ворожнечі та способи реагування на неї. Таким чином, будуть визначені сильні сторони і виклики щодо різних типів реагувань на мову ворожнечі – правове реагування, саморегулівні процедури, механізм громадського осуду тощо.
Під час сьогоднішнього інтерв’ю Валентин Коваль розповів про випадки проявів мови ворожнечі в національних медіа, з якими останнім часом все частіше стикається Національна рада. Здебільшого вони пов’язані із агресією Російської Федерації і ситуацією війни на сході України, анексією Криму та ставлення до подій Революції Гідності 2014 року. Він розказав про наявні в регуляторного органу повноваження та інструменти, які він може використовувати для реагування на такі випадки. Йшлося і про законодавче поле, механізми співпраці з іншими державними органами й інститутами громадянського суспільства, правову базу, якою послуговується Національна рада при розгляді питань поширення мови ворожнечі. Також було охарактеризовано таке явище в Україні, як поширення національними каналами пропаганди і меседжів сусідньої країни-агресора. Учасники обговорювали особливості відстеження цього явища в медіасередовищі (моніторинг ефіру, перевірки мовників), засобів впливу регулятора на компанії, які поширюють мову ворожнечі, та роль судової гілки влади у розв’язанні спорів із телерадіоорганізаціями.
Процес системного аналізу триватиме приблизно 6 місяців. Він передбачатиме також проведення семінарів із залученням усіх зацікавлених сторін і формування кінцевої матриці на основі державного підходу до мови ворожнечі. У ній будуть відображені завдана мовою ворожнечі шкода членам суспільства, а також засоби її відшкодування, що доступні для жертв. Кінцева матриця пропонуватиме також рекомендації щодо подальших дій для зміцнення комплексного підходу до протидії мові ворожнечі, а також заходи з підвищення відповідальності, співробітництва між різними дійовими особами в державі та можливості удосконалення їхніх функцій відповідно до європейських стандартів і практики.
