Підготовка і розробка нового Плану дій для України на 2027 – 2030 роки триває. 25 лютого члени і працівники апарату Національної ради взяли участь в консультаціях, які провела Рада Європи з українськими партнерами. Така співпраця розглядається як внесок у відновлення країни та інвестиція в демократичну безпеку України і всього європейського простору. Учасники заходу – представники владних інституцій, громадськості, народні депутати та експертне середовище – обговорювали потреби і стратегічні пріоритети розвитку країни на наступний програмний період.
План дій для України «Стійкість, відновлення та відбудова», що завершується цього року, став рекордним за сумою виділених на реалізацію заходів коштів – 50 млн євро. План дій на 2027 – 2030 роки «Демократична безпека для України» є сьомою програмою підтримки Ради Європи для України, яка націлена на подальше зміцнення демократичних інститутів, стійкості нашої країни та її післявоєнного відновлення.
Документ визначає чотири основні напрями, за якими буде відбуватися робота для досягнення визначених цілей. Це:
- Захист прав людини і забезпечення відповідальності задля миру і стабільності.
- Сприяння інклюзії і захист меншин, вразливих груп і жінок.
- Зміцнення демократичних інституцій, забезпечення вільних і чесних виборів та цілісності інформаційного простору.
- Посилення незалежності правосуддя та механізмів справедливості як основи демократичної стійкості.
В обговоренні другої теми взяв участь керівник відділу аналітичної роботи Дмитро Швидченко.
Член Національної ради Олександр Бурмагін у контексті забезпечення проведення майбутніх повоєнних виборів виділив такі важливі пріоритети для країни:
- системне оновлення законодавства в частині протидії скоординованим зовнішнім впливам;
- якісна крос-інституційна взаємодія і співпраця;
- належне забезпечення основних гравців і регуляторів.
Національна рада як медіарегулятор відстежує, як медіа дотримуються законодавства під час висвітлення виборчих кампаній. Закон «Про медіа» передбачив можливості для швидкого реагування і застосування штрафів, однак ці норми поки не апробовані на практиці. Водночас викликом для регулятора стане нагляд за перебігом виборчих кампаній в онлайн-просторі, адже для цього необхідні спеціальні засоби програмного забезпечення для ефективного проведення моніторингу.
«Це те, що потрібно комплексно вирішувати для того, щоб на перших повоєнних виборах ми мали певну інформаційну стійкість і цілісність, і можливість ефективно протидіяти всім загрозам та викликам», – сказав Олександр Бурмагін.
Про потребу якісного інструменту для аналізу й контролю цифрового простору зауважив під час стратегічної сесії і перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль. За його словами, деякі європейські медіарегулятори вже мають напрацьовані рішення, однак вони потребували вкладення значних коштів. Оскільки поширення дезінформації є спільним викликом для усіх європейських країн, доцільно було би створити спільний панєвропейський інструмент для аналізу онлайн-простору.
«Ми готові брати участь в цьому процесі, ми знаємо, де це питання найбільш успішно зараз розвивається, і готові співпрацювати».
Серед інших тем, які потребують подальшого розвитку й підтримки і про які йшлося на заході, – завершення реформи місцевого самоврядування, забезпечення інституційної спроможності органів, у тому числі потреба у цифровізації, належне навчання і фінансове забезпечення праці держслужбовців, робота із залежностями у дітей, необхідність формування цілісних державних політик щодо певних категорій осіб, зокрема внутрішньопереміщених осіб та військовослужбовців тощо.
Озвучені під час консультацій пропозиції будуть опрацьовані під час формування проєкту Плану дій на 2027 – 2030 роки. Восени документ має бути затверджений Комітетом міністрів Ради Європи.
План дій розглядається як стратегічний документ, однак Рада Європи планує залишити його гнучким, щоб мати змогу реагувати на нагальні виклики й потреби. Мета організації – підтримати демократичну стійкість України та українське суспільство на шляху до інтеграції до Євросоюзу.
Рада Європи – багаторічний партнер України на шляху розвитку демократії, формування демократичних інституцій та реформування законодавства відповідно до європейських стандартів і захисту прав людини. Вона надає Україні усебічну системну допомогу й підтримку експертного, організаційно-технічного, методичного характеру. Основні реформи у медіасфері відбулися також за тісної підтримки РЄ.
