Рада Європи опублікувала результати дослідження щодо регулювання політичної реклами

15.03.2021

У рамках спільного проєкту Ради Європи і Європейського Союзу «Свобода вираження поглядів та свобода медіа у країнах Південно-Східної Європи» (JURFEX 2) було проведено порівняльне дослідження, присвячене регулюванню політичної реклами. Його авторами є Жан-Франсуа Фурнемон і Дейрдре Кевін.

Дослідження містить перелік основних стандартів Європейського Союзу і Ради Європи щодо політичної реклами, дані щодо наявності регулювання політичної реклами у низці країн ЄС, серед яких Велика Британія, Ірландія, Італія, Словенія і Франція, порівняно з країнами Південно-Східної Європи, а також висновки, керівні принципи та рекомендації з означеної теми.

У Європі немає єдиного гармонізованого підходу до регулювання політичної реклами. Платна політична реклама в деяких європейських країнах є відносно необмеженою формою політичної комунікації, водночас у багатьох інших країнах політична реклама або дозволена лише в передвиборний період (наприклад Німеччині та Італії – ​​лише для місцевих мовників), або повністю заборонена (наприклад в Ірландії, Франції, Бельгії, Португалії, Швейцарії і Великобританії).

Ключові аспекти звіту

 ФРАНЦІЯ

  • Основними правилами висвітлення виборів у Франції є рівновага, неупередженість і рівність.
  • Платна політична реклама на телебаченні заборонена.
  • Платна політична реклама у пресі, соціальних мережах заборонена протягом 6 місяців, що передують першому дню місяця, в якому проводяться вибори.
  • Регуляторний орган з питань медіа Франції – CSA – відіграє значну роль у регулюванні висвітлення виборів у медіа.
  • CSA проводить моніторинг ефірного часу, а телевізійні канали зобов’язані надавати звіти до регулятора щодо часу, виділеного для різних осіб, партій і груп.
  • Ефірний час також надається профспілкам і професійним організаціям.
  • Правила, встановлені CSA на період виборчих перегонів, зазвичай застосовуються протягом 6 тижнів до виборів.
  • У 2018 році Франція ухвалила закон про боротьбу з інформаційним безладом, положення якого зобов’язали онлайн-платформи як під час виборів, так і поза ними, запровадити систему звітності, прозорого й легкодоступного алгоритму подання скарг і просування медіаграмотності.
  • Онлайн-платформи під час виборчих періодів повинні забезпечувати прозорість політичної реклами, ідентифікуючи фізичну або юридичну особу, яка її фінансує, надаючи всю повноту інформації користувачам.
  • Поза періодами виборів онлайн-платформи повинні запроваджувати заходи щодо боротьби з фейками і звітувати про це до CSA.
  • CSA має право відмовити у ліцензуванні телерадіомовникам у разі порушення таких принципів мовлення, як дотримання людської гідності, плюралізму, захисту неповнолітніх, а також забезпечення громадського порядку, національної безпеки, основних інтересів нації.
  • Трансляцію послуг, які «контролюються або перебувають під впливом іноземної держави», CSA може також зупинити, якщо такі послуги підривають основні інтереси суспільства, зокрема шляхом поширення фейкових новин та дезінформації.

ІРЛАНДІЯ

  • Основними цілями регулювання висвітлення новин, поточних подій і виборів в ефірі є забезпечення принципів об’єктивності, неупередженості, справедливості і точності.
  • Платна політична реклама заборонена для телерадіомовлення в Ірландії.
  • Незважаючи на те, що немає конкретного юридичного визначення політичної реклами, термін «політичне спрямування» дозволяє потенційно охопити рекламу будь-якого суб’єкта чи організації, що займається політичною проблематикою.
  • Платна політична реклама не заборонена в інших медіа, серед яких преса, Інтернет тощо.
  • Протягом виборчих періодів мовники виділяють вільний час для політичних трансляцій, пропорційно розподіляючи його між політичними суб’єктами.
  • Скарги щодо висвітлення виборів у медіа можуть надходити до мовника та/або регулятора.
  • Правила регуляторного органу з питань медіа Ірландії – BAI – щодо політичної реклами не застосовуються до багатьох мовників, які мають ліцензію в інших юрисдикціях, орієнтованих на Ірландію або доступних в Ірландії. Однак BAI підтримує комунікацію з такими мовниками і просить їх взяти до уваги вказівки щодо висвітлення виборів і дотримуватись їх.
  • BAI відіграє важливу роль в оцінці імплементації Кодексу ЄС щодо протидії дезінформації через проведення дослідження щодо політичної реклами в інтернеті.
  • Планується запровадити правила регулювання політичної реклами в мережі «Інтернет», які вимагають маркування, ідентифікації рекламодавця, а також представлення фінансової інформації та принципів таргетування.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

  • У Великій Британії мовники постійно мають дотримуватися принципів «належної неупередженості», «належної точності» і «різноманітності поглядів і думок щодо державної політики».
  • Платна політична реклама заборонена для телерадіомовлення у Великій Британії.
  • Закон дуже широко визначає поняття політичної реклами, охоплюючи рекламу, пов’язану з політичними організаціями, які намагаються вплинути на результати виборів чи референдумів або внести зміни до законів, або вплинути на політику чи рішення або законодавчі процеси.
  • Політична реклама не заборонена в інших медіа (преса, інтернет, тощо).
  • Регуляторний орган з питань медіа Великої Британії – Ofcom – ухвалив кілька нормативних документів, які стосуються висвітлення виборів у медіа. Серед них – Кодекс мовлення (загальні правила), а також правила щодо виборів і референдумів (спеціалізовані положення).
  • Правила Ofcom щодо трансляції політичних передач містять детальні положення про те, де, коли, як і ким може використовуватися безкоштовний розподіл ефірного часу для політичних трансляцій.
  • Виборча комісія відіграє важливу роль у регулюванні процесу виборів. Вона ініціювала питання контролю витрат на цифрові медіакампанії, що повинні бути внесені в декларацію про витрати на фінансування виборчих кампаній. Уряд Великої Британії розпочав консультації із цього питання у серпні 2020 року, зокрема щодо вимоги позначення всієї політичної реклами в інтернеті.

ІТАЛІЯ

  • Закон Італії про рівний доступ до медіа під час виборів та референдумів і політичної комунікації підтримує принципи рівності, неупередженості і збалансованості.
  • Платна політична реклама дозволена протягом виборчого періоду лише місцевим мовникам, але обсяги такої реклами обмеженні, а її вартість не може перевищувати 50% звичайної ставки за рекламу.
  • Телерадіомовники пропонують безкоштовний простір для політичного спілкування, що є необов’язковим для приватного сектору і обов’язковим для суспільних медіа.
  • Політичні повідомлення детально регламентовані італійським законодавством. Вони повинні бути ідентифіковані, можуть тривати від однієї до трьох хвилин для телевізійних мовників і від тридцяти до дев’яноста секунд для радіомовників. Вони не можуть переривати інші програми, але мають визначені часові інтервали. Повідомлення не враховуються при звичайному підрахунку рекламних лімітів.
  • Місцеві мовники, які бажають транслювати власні політичні повідомлення за окрему плату, також повинні пропонувати безкоштовний простір для політичного спілкування.
  • Правила передбачають виборчу тишу за 24 години до виборів, опитування громадської думки заборонено за 15 днів до дати виборів.
  • Регуляторний орган з питань медіа Італії – AGCOM – у 2017 році ухвалив керівні принципи саморегулювання щодо рівного доступу до онлайн-платформ під час виборчих кампаній.

СЛОВЕНІЯ

  • Регулювання політичної реклами і політичної комунікації під час виборів і референдумів в основному базується на виборчому законодавстві. Виняток становить закон, що стосується суспільного мовлення.
  • Усі медіа Словенії зобов’язані публікувати плани і правила щодо висвітлення виборів.
  • Усі медіа Словенії зобов’язані однаково ставитись до партій і кандидатів щодо публікацій їхніх повідомлень. Вони також можуть виділяти вільний час політичним партіям та представникам. Суспільний мовник зобов’язаний виділяти вільний час.
  • На всіх політичних повідомленнях і рекламі має бути маркування із зазначенням того, хто розмістив рекламу/повідомлення.
  • Суспільний мовник має набагато більш детальне регулювання з цього питання, включаючи власні кодекси і стандарти.

Перейти до вмісту