20 травня під час 3-го засідання Керівного Комітету з імплементації Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023 – 2026 роки презентовано проміжні підсумки його реалізації. Інформацією про досягнення і актуальні теми для подальшої співпраці поділилися їх бенефіціари – представники різних органів державної влади України. У заході взяв участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль, котрий виступив на підсесії щодо захисту свободи слова та свободи медіа.
План дії став ключовим інструментом для України з вирішення надзвичайних викликів, які постали через російську агресію. Він також є свідченням європейської солідарності і непохитної підтримки нашої країни, зауважила у вступному слові заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца. Вона подякувала країнам-учасницям Ради Європи за їхню виняткову роль в питанні створення міжнародного трибуналу з притягнення Росії до відповідальності за її злочини в Україні.
У 2024 році в рамках Плану дій вдалося реалізувати 31 проєкт. Усі вони спрямовані ще й на посилення України та виконання її зобов’язань на шляху до членства у Європейському Союзі.
Головне, де реалізується співпраця Національної ради і Ради Європи, – це медійна реформа, сказав Валентин Коваль. Нині працює робоча група над змінами до Закону «Про медіа», потреба в яких стала очевидною з його імплементацією. Багато уваги Національна рада приділяє налагодженню взаємодії та навчанню медіа, особливо тих, які недавно потрапили до сфери її регулювання, – друкованих і онлайн.
Також зараз глибоко вивчається тематика, пов’язана зі SLAPP-позовами. Поки що в Україні ця тема не має широкого розвитку, однак, за словами Валентина Коваля, «ми маємо бути готові до того, що будь-який демократичний механізм може бути використаний проти демократії».
У полі зору медіарегулятора і тема відновлення українських медіа. Регулятор вивчає способи, як можна підтримати наших медійників.
Валентин Коваль окреслив завдання і виклики, які стоять перед медіагалуззю. Це – імплементація положень європейського Акта про цифрові послуги (DSA). Актуальним тут є питання можливості використання інструментів цього Акта для країн, які поки що не є членами ЄС.
Перший заступник голови медіарегулятора також звернув увагу учасників на свої спостереження про те, що європейські посадовці часто не розуміють реалій, у яких живе Україна. А тому, на його думку, необхідно налагодити інформування європейських колег про те, що відбувається в нашій країні.
«Тобто якимось чином налагоджувати канал не тільки інформування про наші здобутки, співпрацю, а й про реальне життя українців на території країни Ради Європи. Це, як на мене, дуже важливо», – акцентував Валентин Коваль.
План дій Ради Європи для України охоплює широке коло тем у трьох компонентах: демократія, права людини, верховенство права. Співпраця відбувається з Реєстром збитків, у питаннях прав ветеранів та військовослужбовців; освіти для суддів, прокурорів, юристів; гендерної рівності та захисту дітей, прав національних спільнот; боротьби з насильством щодо жінок, корупцією та економічною злочинністю тощо.
У рамках проєктів Ради Європи для України відбувається і співпраця з громадянським суспільством у підтримці незалежних медіа, допомозі внутрішньо переміщеним особам, захисті вразливих груп населення, зокрема жінок і дітей.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак зауважив, що План дій є найбільшим за всю історію як з погляду кількості проєктів, так і з погляду виділених фінансів. Крім того, він є гнучким та адаптивним, і це його сильна сторона.
До кінця цього року Рада Європи готуватиметься до підготовки наступного плану дій для України на 2027 – 2030 роки. Організація широко співпрацюватиме з експертами і зацікавленими сторонами, щоби він якнайкраще відображав прагнення України, повідомив директор з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх.
У засіданні Керівного Комітету РЄ взяли участь постійні представники при Раді Європи країн Ірландії, Австрії, Нідерландів, Литви та Швейцарії. Це є ознакою політичної підтримки і спільного зобов’язання допомогти забезпечити на майбутнє інклюзивне суспільство для України.
Представники країн-членів Ради Європи наголосили, що навіть в умовах війни для них очевидною є непохитна відданість України демократичним цінностям.
Фото: Офіс Ради Європи
