У Києві відбувся фінальний захід Ради Європи, присвячений результатам реалізації проєкту «Протидія мові ворожнечі в Україні». Подія об’єднала представників державних інституцій, громадянського суспільства та медіа. Проєкт реалізується у співпраці з Національною радою та іншими національними партнерами за підтримки Європейського Союзу в межах спільної програми ЄС і Ради Європи «Партнерство заради належного врядування». Медіарегулятор на заході представили Денис Зацерковний, заступник директора департаменту контролю, аналізу, стратегічного і регіонального розвитку, та Ігор Тимофєєв, аналітик департаменту.
В умовах повномасштабної війни для України мова ворожнечі – це реальний виклик. Проєкт допоміг посилити спроможності України у виявленні, моніторингу та реагуванні на мову ворожнечі відповідно до європейських стандартів, а також налагодити ефективну взаємодію між державними органами, громадянським суспільством і регулятором.
«Головна спрямованість проєкту – впровадження європейських стандартів у конкретні практики, – наголосила у вітальному слові заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг. – Ключову роль у реалізації проєкту відіграє громадянське суспільство, адже протидія мові ворожнечі потребує не лише документів, протоколів, а й довіри громадян, знань на місцях, постійної залученості громадськості».
Саме тому роль медіа стає визначальною. Працюючи з темами війни, втрат, переміщення людей, українські журналісти й редактори потребують чітких професійних орієнтирів, які допомагають інформувати відповідально, відокремлювати суспільно важливий контент від мови ворожнечі та не допускати дискримінації.
Протягом року Національна рада спільно з Радою Європи провела низку тренінгів для регіональних медійників. Вони сприяли зміцненню професійних компетенцій українських медіа із розпізнавання і реагування на мову ворожнечі. Під час обговорення експертки Ради Європи наголошували на важливості етичної та інклюзивної комунікації відповідно до європейських стандартів.
Для Національної ради принципово важливо, що цей проєкт базується на навчанні та спільній відповідальності, підкреслив заступник директора департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку медіарегулятора Денис Зацерковний:
«Завершення цього проєкту ми розглядаємо не як фінальну точку, а як етап, який дає чітке розуміння того, як розвивати напрацьовані підходи далі з урахуванням європейських стандартів і українського контексту».
Під час тематичних робочих сесій учасники обговорили практики моніторингу та збору даних, досвід громадських організацій та результати малих грантів, а також питання протидії мові ворожнечі в умовах криз. Окремо відбувся практичний воркшоп із застосування практичних інструментів, розроблених спільно з експертами YEAs Ради Європи.
Під час заходу відбулося засідання Технічного комітету Програми «Партнерство заради належного врядування» (PGG) ІІІ. Важливим досягненням співпраці стала розробка проєкту Протоколу. Він передбачає створення централізованої бази, що дасть можливість уніфікувати визначення проявів мови ворожнечі, проаналізувати її прояви і на основі аналізу підготувати відповідні рекомендації.
Захід об’єднав представників державних інституцій, громадянського суспільства, медіа, експертного середовища та міжнародних партнерів для підбиття підсумків проєкту та визначення подальших кроків у сфері протидії мові ворожнечі.
Учасники домовилися продовжити реалізацію проєкту у 2026 році, що вкотре засвідчує його актуальність, практичну ефективність і стратегічну важливість для України.
