20 березня в Національній раді відбулося чергове засідання робочої групи з питань діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів. На ньому обговорили питання щодо системи умовного доступу, універсального медіасервісу, бронювання працівників галузі тощо. Наголошувалося, що провайдери повинні до кінця березня пройти реєстрацію в Національній раді.
Заступник голови Національної ради, очільник робочої групи Олег Черниш поінформував представників асоціацій провайдерів про процес реєстрації в медіарегуляторі. Станом на сьогодні до Реєстру суб’єктів у сфері медіа внесено відомості про 554 провайдери – відповідно до ліцензій, які були видані регулятором до 31 березня 2023 року.
Водночас із того часу відповідно до Закону України «Про медіа» Національна рада зареєструвала 146 провайдерів: 111 із них раніше мали ліцензії і звернулися про реєстрацію, 35 – нові зареєстровані суб’єкти. На розгляді перебувають ще 39 заяв про реєстрацію провайдера аудіовізуальних сервісів. Олег Черниш звернув увагу організацій провайдерів, що ліцензії провайдерів із 1 квітня втратять чинність, а тому їх діяльність буде неможливою. Тож, щоб діяти без порушень законодавства, провайдерам необхідно зареєструватися. Крім того, не маючи реєстрації, провайдери не зможуть звертатися до Національної ради за підтвердженням частки програм вітчизняного виробництва і використовувати цю інформацію у процесі бронювання своїх працівників.
Також після року дії Закону «Про медіа» провайдери відповідатимуть за наявність системи умовного доступу, щоб унеможливити дітям доступ до окремих теле- і радіоканалів. Проаналізувавши європейську Директиву про аудіовізуальні медіапослуги і наявні нині в Парламенті законодавчі ініціативи, заступниця директора департаменту регуляторної політики ТОВ «Датагруп медіа» Анна Новак запропонувала такий варіант: як система умовного доступу може бути використана публічна угода або договір із користувачем. Тобто в таких договорах провайдери обов’язково повинні прописувати попередження, що той чи інший контент може містити чутливий для дітей вміст, і відповідальність за його перегляд несе тільки повнолітня особа, що укладає договір чи публічну угоду.
Учасники робочої групи домовилися обговорити цю пропозицію у своїх асоціаціях і надати Національній раді свої думки щодо неї. Оскільки провайдери просять чітке бачення цього питання регулятором, Національна рада після врахування усіх пропозицій підготує роз’яснення, якими зможуть керуватися провайдери, забезпечуючи систему умовного доступу.
Водночас уже зараз є ситуація, коли певні канали, що маркують свій контент позначкою «18+», є доступними в мережах провайдерів цілодобово без жодних умов, акцентував Олег Черниш. На його думку, це безвідповідальне ставлення провайдерів, і регулятор проаналізує, як вони транслюють такі програми.
Керівник відділу інформаційних технологій медіарегулятора Олег Карамушка ознайомив, як відбувається робота над створенням електронного кабінету для суб’єктів у сфері медіа. Наразі з допомогою донорських коштів завершено перший етап розробки програмного забезпечення. Зараз триває розгортання на спеціальному державному підприємстві. Коли воно завершиться, ті провайдери, які зголосилися раніше, зможуть взяти участь у дослідній експлуатації програми.
Під час засідання робочої групи порушили питання про внесення медіа до складу універсальних медіасервісів, зокрема ситуацію, коли телеканали ще не розпочали мовлення. Національна рада вирішила, що надалі це відбуватиметься після того, як компанії почнуть мовити.
Болючим для провайдерів залишається питання про сплату так званого податку на репатріацію. Щоб змінити неоднозначну норму Податкового кодексу, необхідно внести до нього зміни. А теперішня експертна податкова консультація, яку проводить Мінфін, на їхнє переконання, лише ускладнить ситуацію.
Члени робочої групи також поінформували колег про деякі заходи, які відбудуться в середовищі провайдерів аудіовізуальних сервісів.
