Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів (IDEI) у 2025 році об’єднує світ довкола теми, яка звучить особливо гостро і для України: насильство проти жінок-журналісток у цифровому просторі. Проблема не в цифрових технологіях, йдеться про свободу говорити правду без страху.
ЮНЕСКО визначило цьогорічну тему Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів (IDEI) як «Чат ГЗН: підвищення обізнаності про насильство за ознакою статі, спричинене штучним інтелектом, проти жінок-журналісток». Адже саме журналістки дедалі частіше стають мішенню технологічно зумовленого насильства (TFGBV) – через дезінформацію, спостереження, діпфейки чи цькування. Цей тип зловживань стрімко поширюється із розвитком генеративного ШІ.
За даними дослідження ЮНЕСКО, 73% жінок-журналісток зазнавали онлайн-погроз, а кожна четверта – нападів офлайн, що стали наслідком цих атак. Загалом, 58% молодих жінок і дівчат у світі переживали онлайн-переслідування у соціальних мережах.
В Україні, згідно зі звітом «Її голос – їхня мішень», який підготували ГО «Жінки в медіа» у співпраці з ЮНЕСКО за підтримки Японії, 81% жінок-журналісток пережили онлайн-насильство: наклепи, гендерно забарвлений тролінг, погрози, що часто поширювалися і на членів їхніх родин, нерідко переходячи у переслідування поза мережею.
Важливо й те, що Україна попри війну і злочини рф проти журналістів, які набули безпрецедентних масштабів, продовжує працювати над тим, щоби безпека й рівність у медіа були не просто словами. Національна рада спільно з ГО «Жінки в медіа» вже кілька років ведуть послідовну роботу над утвердженням принципів рівності та запобіганням дискримінації.
У 2023 році медіарегулятор вперше в Україні провів спільно з організацією «Жінки в медіа» дослідження гендерного профілю українських медіа. Воно об’єктивно показало, як представлені жінки й чоловіки в професії, хто ухвалює рішення в редакціях, як формується експертність у новинах і наскільки контент відображає принципи рівності. Дослідження проводиться щороку.
Результати досліджень вже були презентовані головою Національної ради, очільницею Національних комітетів програм ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) та з розвитку комунікацій (IPDC), Ольгою Герасим’юк на міжнародних майданчиках – ЮНЕСКО, ООН, CDMSI та EPRA. Це свідчить про відкритість України й готовність говорити про рівність навіть під час війни.
Нині триває третя хвиля дослідження, і участь кожної редакції важлива. Така аналітика – це живий зріз реальності, який допоможе не лише сформувати політику змін усередині країни, а й вплинути на міжнародні рішення щодо підтримки українських журналістів і журналісток.
Тому, коли говоримо про Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, йдеться не тільки про насильство чи покарання. Мова про повагу, рівність і гідність у медіа. Про право жінок-журналісток бути захищеними, помітними й почутими.
Український досвід довів, що безкарність не можна долати лише заявами. Потрібні реальні дії, системна підтримка, міжнародна солідарність і чесність усередині професії.
Нагадуємо, що у Самарканді (Узбекистан) триває 43-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО. Українська делегація, до якої входить голова Національної ради Ольга Герасим’юк, активно працює, просуваючи інтереси України. Сесія триватиме до 13 листопада.
