Порівняно з попередніми роками застосування санкцій через недотримання телерадіокомпаніями мовних квот суттєво зменшилося

26.09.2019

Всі пам’ятають як починався процес запровадження на радіо і телебаченні обов’язкової частки ведення програм українською мовою і україномовних пісень, спершу індустрія не погоджувалася і  протестувала, але з часом ситуація почала змінюватися. Найбільша кількість штрафних санкцій припала на перший рік впровадження мовних квот, а далі порушень ставало дедалі менше, про це повідомив член Національної ради Сергій Костинський під час пресконференції про результати моніторингу мовних квот на радіо і телебаченні у першому півріччі 2019 року, що відбулася 25 вересня в Українському національному агентстві Укрінформ. 

За весь період дії законодавчих норм щодо україномовних пісень і  ведення  передач на радіо державною мовою Національна рада наклала 27 штрафів на загальну суму майже 1,8 млн грн. У 2017 році мовникам було призначено 17 штрафів, 2018 року – 8 штрафів. У першому півріччі цього року за аналогічні порушення регулятор оштрафував лише дві місцеві радіостанції на загальну суму – 3,4 тис. грн. Сергій Костинський висловив припущення, що швидше за все кількість штрафних санкцій через недотримання мовних квот і далі зменшуватиметься. «Мене дуже тішить ця тенденція. Адже у нас немає мети збирати гроші з індустрії за невиконання мовних квот. У нас є бажання змінити практики. Ми прагнемо стимулювати і допомагати у тому, щоб українська пісня і мова активно поширювалися у вітчизняному телерадіопросторі», – підкреслив він.

Ще два роки тому частіше порушувалися законодавчі вимоги  саме  щодо мови пісень. Однак, зважаючи на низьку кількість штрафів у 2019 році, можна переконатися, що сьогодні цієї проблеми вже немає. «Ми запустили позитивний процес – музична індустрія перебудувалася і зараз потужно працює».

Водночас Сергій Костинський зауважив, що законодавчо неврегульованим залишається питання нерівномірної трансляції україномовних пісень упродовж доби. Приміром, в ефірі трьох загальнонаціональних радіостанцій – «Люкс FM», «Наше радіо» і «Шансон» – моніторинг Національної ради фіксує звучання значної частки україномновних пісень у проміжок часу з 20:00 до 06:00.  «Це дозволяє транслювати більше російськомовних пісень в ранковий, денний та вечірній ефір, що має більшу аудиторію слухачів. Такий нерівномірний підхід може мати ознаки дискримінації української пісні», – пояснив Сергій Костинський. На його думку, для вирішення цієї ситуації існує кілька можливих варіантів – це саморегулювання індустрії або ж внесення змін до Закону. «Це дискутивне питання. Індустрія має зважати на це і забезпечувати рівномірне звучання, рівномірну ротацію упродовж доби україномовних пісень», – наголосив він.  

Роман Муха, продюсер телеканалу «М2», також висловив невдоволення тим, що в денний час в ефірі окремих радіостанцій можна чути пісні виключно російською чи англійськю мовами, хоча формально закон про квоти вони виконують. За його словами,  у такий спосіб деякі мовники маніпулюють законодавством. «Особисто я вважаю, що це такий собі легкий саботаж нашого прагнення розвивати музичний ринок України і це не спортивна поведінка по відношенню до інших радіостанцій, які чітко дотримуються законодавства і рівномірно розміщують українські пісні в ефірі», – констатував Роман Муха.

Також він закликав громадськість моніторити ефір радіостанцій на кількість української мови і україномовних пісень, адже, на його переконання, таким чином вони можуть вплинути на цих мовників.

Порівняно з радіостанціями в телеканалів було менше проблем із переходом на нові законодавчі вимоги, адже у них був рік для адаптації щодо звучання української мови в ефірі.

За весь час дії мовних квот Національна рада застосувала штрафну санкцію до 8-ми телеканалів. Загальна сума штрафів – 118,4 тис. грн. За перші шість місяців 2019 року через порушення вимог закону щодо частки української мови в ефірі регулятор оштрафував лише двох мовників – супутниковий телеканал «Відродження» і регіональний телеканал «КтркП» (ПрАТ «Кам’янець-Подільська ТРК»). В ефірі загальнонаціональних телеканалів, як і в попередні періоди, порушень мовних квот не було зафіксовано. Кількість штрафів демонструє, що всі телеканали, маючи один перехідний рік, змогли чудово адаптуватися до квот. І навіть ті телеканали, в яких за результатами моніторингу спостерігається зменшення частки української мови, все одно перевиконують ті вимоги, що визначені законодавством.

Треба нагадати, що законом передбачено, що до квоти української мови на телебаченні зараховуються також фільми власного виробництва з українськими субтитрами.

«За три роки Національна рада забезпечила виконання мовних квот і це те, чим ми пишаємося. Закон про мовні квоти на телебаченні і радіо нашими зусиллями і принциповою позицією забезпечено. Сьогодні ні в кого вже немає сумнівів, що Національна рада є саме тим органом, завдяки якому українська мова поширюється на телебаченні та у сфері радіомовлення», – підсумував Сергій Костинський. Сьогодні, за його словами,  успішний досвід нашої держави з впровадження мовних квот у телерадіопросторі готові переймати й інші країни.  «Нещодавно спілкувався з колегами з Білорусії і сьогодні це перша країна, яка в майбутньому буде вивчати наш досвід – як повертати свою національну ідентичність, як відновлювати свою рідну мову і культуру».