Чи готова Національна рада до початку процедури подачі заяв від зареєстрованих медіа для створення органів співрегулювання. Про розмежування співрегулювання і саморегулювання. Про переваги при реєстрації онлайн-медіа – розповів член Національної ради Олександр Бурмагін 23 серпня на панельній дискусії «Новий закон «Про медіа» – що він змінює для розслідувальних редакцій» у рамках 15 Української конференції журналістів-розслідувачів.
Під час виступу Олександр Бурмагін звернув увагу на розмежування питань співрегулювання і саморегулювання, оскільки вони кардинально відрізняються. З одного боку, саморегулювання, представником якого у нас є Комісія з журналістської етики, це сфера, в яку держава не повинна втручатися або втручатися мінімально.
«Якщо держава почне втручатися, то це може призвести до жорстких обмежень свободи слова, – зазначив член регулятора. – Тобто питання єдиної прескарти, статусу журналістів, визначення журналіста, доступу до професії мають вирішувати самі журналісти. Тому що якщо держава почне втручатися в ці питання, то це може призвести до непередбачуваних наслідків, дуже жорстких обмежень свободи слова. І це у принципі неправильний підхід. Саме тому є відповідні міжнародні стандарти. На мою думку, Закон «Про медіа» в першу чергу індустріальний».
Олександр Бурмагін вказав на те, що розробники Закону «Про медіа» свідомо винесли за рамки цього закону питання стосовно прескарт, доступу до професії тощо. Спочатку має бути широка дискусія журналістів, журналістських організацій, професійних спілок, інших зацікавлених осіб про те, який вигляд має бути і як це повинно працювати. «Повинна бути довіра один до одного в журналістському цеху і серед організацій. І тільки після цього можливо якимось чином рухатися і визначити, чи потрібні якісь зміни до законодавства».
З іншого боку, з’являється інститут співрегулювання. «Запроваджувати медійну реформу та ухвалювати Закон «Про медіа» потрібно було тільки через впровадження інституту співрегулювання», – акцентував він.
Співрегулювання передбачає дві основні функції:
- напрацювання Національною радою спільно з експертами, представниками медіа критеріїв інформації, поширення якої заборонено законом. Ці критерії потім будуть застосуватися у практиці. Саме вони мають встановити прозорі, зрозумілі й чіткі привила гри на ринку і бути зрозумілими орієнтирами для журналістів;
- участь органів співрегулювання у конкретних справах про порушення медіа тих чи інших обмежень і надання незалежних експертних висновків.
У співрегулюванні зможуть брати участь тільки зареєстровані медіа, тобто реєстранти і ліцензіати (ті, хто мають ліцензію, або ті, хто зареєстровані). З одного боку, це є мотивацією для реєстрації, з іншого – це необхідно для певної структуризації і систематизації.
Олександр Бурмагін розповів, що на сьогодні зареєстровано більш як 30 онлайн-медіа. Більш як половина реєстрантів – це регіональні онлайн-медіа. Цей процес активно триває. Головною мотивуючою складовою реєстрації для онлайн-медіа є те, що вони отримують повноцінний, зрозумілий, юридичний статус медіа в законодавстві.
Зареєстровані онлайн-медіа мають можливість спокійної акредитації, мають можливість брати участь у конкурсах і тендерах на висвітлення діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, повноцінний захист з точки зору Кримінального кодексу та інших законів, які захищають професійну журналістську діяльність.
За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. На сьогодні такий прожитковий мінімум становить 2684 грн.
Інформаційні агентства можуть зареєструватися безкоштовно.
«Національна рада готова до початку прийому заяв для участі у створенні органів співрегулювання. Усі управління Національної ради з січня працювали над плануванням діяльності, розробкою і запровадженням близько 30 підзаконних нормативно-правових актів саме для того, щоб запустити усі ці механізми. І цей процес далі триває», – зазначив Олександр Бурмагін. – «Ініціатива має надходити від медіа. Тобто не Національна рада ініціює процес створення органів співрегулювання. Має бути створена ініціативна група певним видом медіа, вони подають відповідні заяви до Національної ради і запускається процес створення цих органів».
Процес створення органів спільного регулювання розпочинається 30 вересня 2023 року. Вся інформація щодо документів, які потрібно буде надавати для реєстрації, буде розміщена на офіційному сайті Національної ради.
Панельна дискусія охопила широкий спектр питань, пов’язаних з онлайн-медіа, а саме: як зміниться робота онлайн-медіа після ухвалення Закону «Про медіа», які переваги з’являються при реєстрації онлайн-медіа, що саме потрібно для реєстрації, створення єдиної прескарти тощо.
У панельній дискусії також взяли участь:
- Оксана Максименюк – медіаюристка та керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси;
- Максим Дворовий – юрист Лабораторії цифрової безпеки, один із розробників Закону «Про медіа»;
- Ліза Кузьменко – членкиня Комісії з журналістської етики, медіаекспертка та тренерка з питань гендерної рівності та недискримінації, голова ГО «Жінки в медіа», національна консультантка медійних та гендерних проєктів Ради Європи в Україні;
- Олександр Волошин – програмний директор агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо».
