Про можливі способи і форми само- і співрегуляції в медіа 8 лютого дискутували під час публічного обговорення «Само- та співрегулювання медіа: виклики та рецепти для України» представники влади, громадськості та індустрії. Своїми думками про можливості використання цих форм регулювання медійної галузі поділилася з учасниками голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Перші спроби залучити індустрію до саморегулювання, які ініціювала Національна рада ще 2016 року, засвідчили, що в українському медіасередовищі немає одностайності, немає розуміння, що для медіа, які діють у демократичному суспільстві, є нормою вироблення таких правил, які, з одного боку, убезпечують суспільство від негативних форм подачі інформації, а з другого – захищають їх від надмірного регулювання держави. На жаль, ідея створення українського кодексу мовлення не спрацювала.
Національна рада тоді обрала вужчу тему, яка могла об’єднати різні сторони – індустрію, громадськість і регулятора – захист прав дітей у медіа. Над нею почали працювати у складі робочої групи, до якої увійшли як працівники медіагруп, так і науковці, журналісти, правознавці. За останні п’ять років спільними зусиллями було напрацьовано 4 саморегулівні акти, п’ятий уже майже рік чекає на те, щоб його підписали керівники медіагрупи.
Напрацьовані акти мали позитивний вплив на розуміння того, чого не можна допускати в ефірі за жодних обставин, хоча саме їх створення відбувалося з деякою мірою примусу і постійного нагадування, що така робота є корисною для всіх сторін, і мета, з якою ці документи створюються, виправдана, акцентувала Ольга Герасим’юк. Крім того, представники індустрії під час процесу створення цих документів неодноразово показували, що для них насамперед важливо не так захистити дітей, як написати правила таким чином, щоб у разі їх недотримання убезпечити себе від відповідальності. Тому часто до цілком адекватної новели додавалися такі уточнення, що певною мірою нівелювали зміст самого застереження.
Голова Національної ради наголосила, що цей досвід швидше є формою співрегулювання, бо до створення відповідних правил залучені всі зацікавлені сторони, проте водночас ці документи не є обов’язковими для виконання, і регулятор не може на них посилатися, ухвалюючи свої рішення.
Також треба звернути увагу на те, що до цього процесу була залучена невелика частина індустрії, більшість медіа не зацікавлені ні в саморегулюванні, ні в співрегулюванні й інертно ставляться до будь-якого діалогу. Тому ми не знаємо, як вони сприймають ці правила і чи готові їх дотримуватися. Поки що ефіри більшості мовників, не кажучи про інтернет-медіа, свідчать про зворотне. Тому є великі сумніви в тому, що в такий спосіб можна досягнути серйозних позитивних зрушень і саморегулювання стане обов’язковим для всіх гравців.
Ольга Герасим’юк акцентувала, що і нинішня воєнна ситуація в країні, і стан розвитку технологій засвідчують нагальну необхідність ухвалення нового законопроєкту про медіа.
Вона сказала, що доцільність внесення в законопроєкт норми щодо саморегуляції незрозуміла – це питання етики професії, юридично виваженого механізму застосування такого положення закону ніхто не запропонував.
Обговорення було організоване Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, ГО “Детектор медіа” та Інтерньюз-Україна за підтримки проекту USAID «Медійна програма в Україні». У ньому взяли участь Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України; Антоніна Черевко, голова Незалежної медійної ради, Ніна Кур’ята, незалежна експертка, експертка, залучена ОБСЄ до розробки стандартів роботи прес-омбудсмена в українських медіа; Тетяна Лебедеєва почесна голова Національної асоціації медіа, Катерина М’ясникова, виконавча директорка НАМ; Андрій Кулаков, директор з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна»; Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права; В’ячеслав Мієнко, директор GR «1+1 медіа»; Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»; представники Медіаруху та медіагруп: «1+1 media», Медіа група Україна. Модерувала захід Галина Петренко, директорка ГО «Детектор Медіа».
Детально з перебігом дискусії можна ознайомитися за посиланням
