Національна рада провела уже кілька нарад за участі представників релігійних організацій, етнічних спільнот, ЛГБТКІ-спільноти, Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті і Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щоб обговорити питання поширення в медіа мови ворожнечі і дискримінації. Остання така зустріч була присвячена темі ісламофобії. Про те, які завдання ставлять перед собою учасники цих зустрічей, яких домовленостей досягнуто і що нині турбує національні, релігійні, ЛГБТКІ-спільноти, розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк в ефірі «Українського радіо».
- У наших медіа, на жаль, ще можна зустріти поодинокі і все ж таки деструктивні негативні стереотипи про мусульман, які можуть сприяти формуванню негативного ставлення до цієї релігійної групи.
- В інформаційній війні росія спеціально намагається завдати нищівних ударів по чутливих групах населення з метою розколоти наше суспільство.
- Дуже важливо, щоб російські ворожі наративи та пропагандистська дезінформація, що роздмухують фобію і ненависть, не переходили в український медіапростір. Національна рада як конвергентний медіарегулятор стежитиме за цим і реагуватиме на усі скарги.
- Необхідно зберігати в суспільстві одностайність і солідарність до груп, стосовно яких росія постійно вкидає негативні меседжі, намагаючись спровокувати конфлікт, навісивши українцям ярлик нацистів. Потрібно бути готовими вчасно спростовувати дезінформаційні наративи.
- Наше суспільство зараз демонструє єдність. Медіа мають об’єктивно відображати все те, що відбувається в суспільстві, показувати його таким, як воно є – багатоманітним, багатонаціональним. Уникати стереотипів і дискримінаційних висловів. Доносити суспільству думки людей, які, можливо, краще розуміються на тому, які висловлювання можуть бути мовою ненависті до окремих категорій громадян.
- Після обговорень із кожною з перелічених вище груп Національна рада напрацьовує перелік заборонених слів, негативних висловів, яких варто уникати медіа під час подачі інформації.
- Нове медійне законодавство надає регуляторові дуже серйозні механізми реагування на поширення в ефірі мови ворожнечі – від штрафних санкцій до анулювання ліцензії чи навіть повного закриття медіа через суд. Дотримання Закону для Національної ради є першочерговим.
- Медіарегулятор повертається до проведення планових і позапланових перевірок. У вересні розпочнеться процес створення органу співрегулювання – системи, що поєднує функції і засоби державного регулювання та галузевого саморегулювання.
Детальніше слухайте тут.