Національна рада з питань телебачення і радіомовлення подасть апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який скасував 1,6 млн грн. штрафу Нацради для телеканалу СТБ за показ контенту, що може зашкодити дітям. Про це «Детектору медіа» повідомила перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк після консультацій з правниками.
Ольга Герасим’юк звернула увагу на те, що вперше такий кейс розглядався в суді, а отже, важливо створити в Україні незалежний інститут експертиз шкідливого для дітей контенту. «Наскільки можна судити, подібні кейси не були практикою розгляду в судах, оскільки ми лише зараз почали “підтягувати” медіастандарти до європейських, де вже такі питання врегульовані й законом, і суспільною мораллю. Отже, у нас суддя ухвалює рішення, спираючись на своє розуміння обставин, на власне внутрішнє переконання ( це його право). І це значить, що якщо в розумінні судді є прийнятним демонструвати по телебаченню в той час, коли його можуть дивитися діти, сюжети, які містять зображення закривавлених трупів, виколоті очі, інші події, що можуть завдати шкоди дитячій психіці, навіть у розважальних програмах, то його рішення виправдає ці жахи. Отже, для того, щоб змінити стандарти, дуже важливо створити такі експертизи, які спиратимуться вже на нові стандарти, дуже важливо мати незалежний інститут експертиз в Україні. В цьому разі суддя буде змушений задуматися спершу над своїм розумінням того, що є прийнятним і допустимим. А потім суспільство почне інакше сприймати межу допустимого, та й ментальне здоров’я суспільства покращиться».
У матеріалах справи за позовом СТБ проти Нацради було два висновки судових експертів про те, що контент СТБ не є шкідливим для дітей. Один з висновків – отриманий СТБ ще до розгляду справи в суді, другий – отриманий за рішенням суду. Ольга Герасим’юк після консультацій з правниками вважає, що судові експерти дійшли таких висновків через недосконалу методологію, а також через те, що на висновки міг хтось впливати. «Дуже дається взнаки відсутність стандартів та критеріїв оцінки, методологія, що не враховує обставини, які постійно змінюються. Експерти в нас не є незалежними, бо збудовано такий бюрократичний механізм затверджування експертних висновків, який дає змогу на них впливати. Але при цьому всьому немає механізмів контролю експертів – як тільки експерт сертифікований, він може підписати висновок будь-якої якості, навіть такий, що не містить аргументів – і якщо це влаштовує його керівника, то претензій до нього не буде. Так висновок КНДІСЕ, який було виконано відповідно до ухвали суду, не містить аналізу наданого для експертизи відеоматеріалу, не містить аргументів, на які спирався експерт у своєму висновку. І це влаштовувало його керівника, щодо якого було зауважено про наявність конфлікту інтересів ( постійно співпрацює з СТБ)».
На запитання, чи буде далі Нацрада враховувати ці висновки судових експертів та змінювати свої підходи до оцінки контенту, Ольга Герасим’юк відповіла, що Нацрада продовжить напрацьовувати критерії та стандарти захисту дітей від шкідливого контенту в межах спеціальної робочої групи: «Національна рада продовжить роботу робочої групи, де виробляються саморегулівні акти – критерії та стандарти не з‘являться ні в законі, ні в свідомості, якщо над цим наполегливо не трудитися. У цьому ми тісно співпрацюємо з Радою Європи, з регуляторами європейських країни, що обстоюють такі норми. На Заході подібні підходи до трансляції контенту, що шкодить дітям, давно – за червоною лінією. Цю роботу ми не припинимо ще й для того, щоби Національна рада (та її майбутні скликання) клала в основу своїх переконань гуманістичні підходи і цивілізовані правила та вдавалася на їх основі до дискреційного права ухвалювати власні незалежні рішення».
Джерело “Детектор медіа”
