Ольга Герасим’юк: Сподіваємося, європейські країни будуть стримувати медіавтручання і медіавійну так само, як Україна стримує і бореться з російською агресією на полі бою

16.06.2023

Чим живуть українські медіа в умовах війни, які зміни відбуваються в Україні в регулюванні медіасфери, як медіарегулятор зустрів виклики війни і впроваджує нове медійне законодавство – про це розповіла учасникам 23-го засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства (CDMSI) голова Національної ради Ольга Герасим’юк. Їй було надане спеціальне слово для висвітлення ситуації в Україні.

Війна визначила рамки, в яких опинилася із 24 лютого минулого року вся Україна і медіа зокрема. Українські медіакомпанії зазнали багатьох втрат, були змушені працювати в парадигмі нових викликів і завдань. Цифри кажуть про те, що з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 288 компаній тимчасово припиняли мовлення через бойові дії, не відновили роботу 60 підприємств. Але «за кожною цифрою стоять людські життя: десятки працівників медіа, сотні членів їхніх родин, тисячі глядачів і слухачів, які залишилися без звичних джерел достовірної інформації», – зауважила Ольга Герасим’юк.

Ще 385 частот вкрала росія в України додатково до тих 678-ми, які відібрала під час окупації Криму й частини східних регіонів у 2014 році. За оцінками експертів, за перший рік війна відкинула країну на 16 років назад.

Ольга Герасим’юк наголосила, що серед численних жертв війни є і журналісти. «Зараз Україна є першою у світі за кількістю загиблих журналістів», – акцентувала вона. Уже 61 медійник загинув внаслідок війни. Крім того, наразі 10 кримських журналістів перебувають у кримських тюрмах за сфабрикованими російською окупаційною владою справами.

Навіть у таких складних умовах збройної боротьби Україна продовжує свій шлях реформ, щоби стати повноцінним членом Європейського Союзу. Ухвалення Закону «Про медіа» було однією з вимог до України на цьому шляху. І Україна успішно його реалізувала. Нині, розповіла Ольга Герасим’юк, медіарегулятор запустив процес створення й ухвалення нормативних підзаконних актів. За результатами громадських і галузевих обговорень уже ухвалено 20 актів. Ця робота триває.

З метою імплементації нових положень Закону «Про медіа» Національна рада провела низку зустрічей із представниками соціально чутливих спільнот, такими як релігійні організації, ЛГБТ-спільнота, активісти кримських татар, ромської та єврейської громад, а також уповноваженими органами влади, щоб сформувати словники чутливої лексики, яка викликає у цих громад відчуття дискримінації.

Ольга Герасим’юк розповіла про основні риси Закону «Про медіа» і нові повноваження, якими він наділяє Національну раду. Вона звернула увагу, що Закон неодноразово переглядався експертами Ради Європи і фактично повною мірою відповідає Директиві про аудіовізуальні медіасервіси. Незабаром після підписання президентом ще і нових змін до Закону «Про рекламу» процес  імплементації Директиви в українське законодавство буде завершено.

«Директива імплементована до слова або навіть коми. До цього спонукали експерти Ради Європи. Тепер ми сподіваємося, що експерти звернуться до країн-членів, щоб зробити те саме, – з певних і дуже важливих для нас причин», – зауважила Ольга Герасим’юк.

Важливо передусім звертати увагу на спрямування мовлення на певні країни або території, на відповідність заявлених мов мовлення тим територіям, на наявність бізнес-інтересів тих компаній і наявність будь-якого інтересу росії у всьому ланцюгу структури власності або редакційного контролю. І це має відбуватися весь час аж до закінчення війни у Європі.

«Україна бореться за базові демократичні цінності з ворогом, який щодня використовує ці цінності у своїх медіа, а точніше – в засобах масової дезінформації. І ми сподіваємося, що європейські країни будуть стримувати медіавтручання та медійну війну, як Україна стримує та бореться з російською агресією на полі бою», – підсумувала Ольга Герасим’юк.