Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, очільниця Нацкомітету Програми ЮНЕСКО інформація для всіх (IFAP) Ольга Герасим’юк у Всесвітній день свободи преси стала гостею програми «Сьогодні. Ввечері» в ефірі «Українському радіо». Говорила про трансформації, яких зазнало медійне середовище України за роки незалежності, і виклики, з якими стикаються українські журналісти в умовах війни.
За словами голови медіарегулятора, за понад 30 років незалежності український інформаційний простір зазнав кардинальних змін. Знадобився час, щоби подолати спадок радянських стереотипів, виробити нові стандарти, і, що найважливіше, утвердити пріоритети свободи слова. На зміну традиційним видам медіа, контент яких споживала аудиторія раніше, сьогодні прийшла ера цифрових платформ, що вимагає нових підходів і стандартів роботи. Національна рада сьогодні активно працює в синергії з медіапростором, медійниками, громадськістю, медіаекспертами.
В ефірі Ольга Герасим’юк розповіла, що цього тижня перебуває у Брюсселі, де під егідою ЮНЕСКО проходять заходи з нагоди Всесвітнього дня свободи преси. На міжнародному рівні порушуються питання, які нині актуальні для України як ніколи: тиск на журналістів, насильство, зокрема проти жінок у медіа, порушення етичних норм та загальна деградація безпекового середовища для працівників медіа.
Під час заходів у Брюсселі відбудеться вручення престижної Всесвітньої премії ЮНЕСКО імені Гільєрмо Кано за професійні подвиги в ім’я свободи преси. Очільниця регулятора поділилася, що цього року серед кандидатів на цю високу нагороду – Станіслав Асєєв, якого номінував Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх». На її думку, надзвичайно важливо відзначати саме тих людей, які не бояться свідчити про страшні злочини росії. «Це і є частиною нашої боротьби», – підкреслила вона.
З початку війни – а вона триває уже понад 10 років – щонайменше 112 українських та іноземних журналістів побували в полоні, були заручниками кремля чи загинули. Голова Нацкомітету IFAP неодноразово порушувала в міжнародних організаціях питання незаконного ув’язнення росіянами журналістів, зокрема вбивство окупантами молодої української журналістки Вікторії Рощиної. Керівництво ЮНЕСКО обіцяє докласти зусиль, аби відбулося незалежне розслідування цієї трагічної подій.
«Зараз ми продовжуємо тиск в ЮНЕСКО, щоби світ узяв до уваги доказ страшного ставлення агресора до журналістів, до людини взагалі. І наполягав на покаранні агресора. Наша делегація бореться і боротиметься в ЮНЕСКО з російськими маніпуляціями», – наголосила Ольга Герасим’юк.
Вона уточнила, що сьогодні бранцями кремля залишаються щонайменше 30 українських медійників, і ця цифра неточна. Поки вдалося повернути з полону кримськотатарського журналіста Нарімана Джеляла, журналіста й правозахисника Максима Буткевича, номінанта на премію Вацлава Гавела, та журналіста і письменника Станіслава Асєєва.
Тому важливо неухильно боротися за кожного ув’язненого росією журналіста. Щоби ті, хто перебувають у російських підвалах, знали – про них думають і роблять все для звільнення. Ольга Герасим’юк зауважила, що «у ці дні ми повинні ще голосніше, користуючись тим, що зберуться люди із різних країн, не так святкувати, як думати про те, як зупиняти ці страшні речі». Зокрема, вона є амбасадоркою кримськотатарського журналіста, політичного в’язня Тимура Ібрагімова, батька чотирьох дітей, якого росія засудила до 20 років.
«Вся ця діяльність – на міжнародному та внутрішньому рівнях – є невід’ємною частиною нашої боротьби за свободу слова та інформаційний простір, яка в Україні сьогодні має особливо високу ціну. Якщо раніше позначка «Преса» на бронежилеті журналістів було захистом, то сьогодні воно є мішенню», – резюмувала голова медіарегулятора.
Окрему вдячність Ольга Герасим’юк висловила ЮНЕСКО за відгук на ініціативу національного IFAP підтримати харківське видавництво Vivat, яке постраждало від російського ракетного удару. ЮНЕСКО закупило книги видавництва, які вже невдовзі поповнять полиці українських бібліотек.
Послухати повне інтерв’ю.
