21 лютого перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк взяла участь у семінарі «Гендерна рівність на місцевому рівні: виклики та можливості в Україні», ініційованому Офісом Ради Європи в Україні, Конгресом місцевих та регіональних влад і Асоціацією міст України.
Цю зустріч було організовано спеціально для представників органів місцевої влади, членів комітету Асоціації міст України для сприяння впровадженню гендерних підходів у діяльності органів місцевого самоврядування. До участі в семінарі були запрошені Урядовий уповноважений з питань гендерної політики, міжнародні експерти, представники муніципалітетів органів країн Європи тощо.
Спікери представили учасникам практики з дотримання принципів гендерної рівності на різних управлінських рівнях. Зокрема, слухачі почули, як це відбувається у Швеції, Фінляндії, Італії, Сербії. Репрезентувався також досвід Спілки асоціації місцевих органів влади південно-східної Європи.
Ольга Герасим’юк розповіла про ситуацію з дотриманням гендерної рівності у вітчизняних ЗМІ. За її словами, тема гендера в медіа переважно звучить з акцентом на тематику ЛГБТ, епізодично – лише в разі якоїсь події. Коли ж і звучить загально – то трактується як лише про жінок і їхні права, авторами виступів і колом обговорення також визначаються жінки. «А питання гендера – це про інше, це про рівний доступ до вибору. На моє переконання, рівності не існує, а от рівний доступ до можливостей має бути забезпечений», – сказала вона.
Присутніх зацікавили результати досліджень, які підтверджують, що в українських медіа жінок значно рідше, ніж чоловіків, запрошують як експертів, рідше вони стають і героїнями публікацій, а теми, де найчастіше фігурують жінки, здебільшого не стосуються суспільного життя та професійної діяльності, тобто це таблоїдні теми. Крім цього, через візуальні засоби утверджується стереотип суспільного образу – це чоловік зрілого віку і молода жінка, натомість старші люди взагалі мало цікавлять медіа, списуються з рахунку. А це все впливає на те, як ми бачимо своє життя, як цінуємо людей обох статей, як будуємо стосунки у соціумі, як реалізовуємо здібності.
Щоби ставлення суспільства до цієї проблеми змінилося, щоби люди почали думати інакше, медіа мають змінити свої підходи. На переконання Ольги Герасим’юк, ЗМІ мають говорити про всі сфери життя, «надягнувши «гендерні окуляри» – а не в окремих рубриках «Гендер». До того ж треба впроваджувати медіа-освіту, бо відсутність знань створила й відповідний консервативний, віджилий рівень мовлення, що утверджує в суспільстві перекошені стереотипи й підтримує невидимість однієї статі, що насправді надзвичайно активна або ж дає їй фору, говорячи в стилістиці «а вони також внесли своє посильне зусилля».
Зараз в Україні є певний позитивний момент, коли суспільство само, без наявності законів та кодексів, починає реагувати на гендерні проблеми. Рух іде знизу вгору – від окремих осіб, організацій до вищого рівня влади. «Суспільство само починає піднімати це питання з точного ракурсу – говорить про рівні можливості й рівні відповідальності». І це є гарний, демократичний шлях змін у свідомості, а не наказом по країні. І тут важлива роль передусім місцевих ЗМІ. Саме місцеві й регіональні медіа є найцікавішими і найближчими для читачів і глядачів і саме можуть або створити, або ж розвіяти стереотипи.
Нинішнє законодавство, розповіла Ольга Герасим’юк, не дає можливості регулятору електронних медіа реагувати на порушення гендерних питань чи впливати на їх висвітлення. Деякі зміни мають бути запроваджені з ухваленням законопроекту про аудіовізуальні медіа-сервіси. Водночас нав’язування згори є малоефективним. Для регулятора сьогодні важливо підтримувати саморегуляцію, щоб це було свідоме ставлення до таких питань. Національна рада постійно нагадує засобам масової інформації про необхідність укладення кодексу мовлення. Певні болючі теми вже були опрацьовані в рамках робочої групи щодо захисту дітей у медіа. Ольга Герасим’юк повідомила про наміри обговорити гендерну проблематику на засіданні цієї робочої групи і виробити для ЗМІ підходи для того, щоб принципи гендерної рівності роз’яснювалися й утверджувалися в суспільстві.
22 лютого учасники семінару працювали над розробкою плану дій, який сприятиме розвитку гендерної рівності на місцевому рівні. Говорили про те, як краще реалізувати намічене. Робота відбувалася у групах, де пропонувалися найрізноманітніші рішення. Головне завдання, яке поставив модератор панелі Паоло Круньола, щоб ці пропозиції були збалансовані, тобто для вирішення будь-якого питання однаковою мірою враховувалися думки представників як жінок, так і чоловіків.
