Інтернет урядування, цифрове урядування, Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, інформація від інституцій та органів Ради Європи – ці та інші аспекти розглядали учасники 19-го засідання Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства CDMSI у третій завершальний день своєї роботи 21 травня. Про ініціативи українського регулятора медіасфери щодо запровадження моніторингу гендерної рівності в медіа доповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Засідання CDMSI сьогодні розпочалося виступом судді Європейського суду з прав людини Даріаном Павлі. Доповідач презентував актуальні матеріали, практичні кейси щодо розгляду справ, пов’язаних із порушенням права на свободу вираження поглядів.
Велику увагу під час заходу було приділено діяльності Ради Європи в рамках імплементації Конвенції щодо доступу до офіційних документів (Тромська Конвенція; CETS No. 205). Конвенція була увалена у місті Тромсе (Норвегія) і відкрита для підписання усіма країнами-членами РЄ ще у 2009 році. Наразі документ підписали 15 країн, а ратифікували – 10 (Норвегія, Швеція, Угорщина, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Литва, Фінляндія, Естонія, Молдова та Україна). Рік тому (20 травня 2020 року) саме ратифікація Конвенції Україною фактично запустила в дію цей важливий міжнародний документ, адже відповідно до її положень Конвенція набувала чинності з десятої ратифікації.
Конвенція є першим зобов’язувальним міжнародним правовим документом, в якому визнається загальне право доступу до офіційних документів, що створюються органами державної влади. Прозорість органів державного управління є найважливішим компонентом доброго врядування і показником того, чи є суспільство справді демократичним і плюралістичним. Обмеження права на доступ дозволяється встановлювати тільки для захисту окремих інтересів, таких як національна безпека, оборона чи особисте життя. Конвенція містить мінімальні стандарти, які необхідно застосовувати при обробці запитів щодо доступу до офіційних документів (форма запитів) та процедури перегляду ухвалених рішень.
Окрема сесія засідання була присвячена ініціативам, які запровадили останнім часом медіарегулятори країн-членів РЄ. Ольга Герасим’юк, зокрема, розповіла про початок проведення Національною радою моніторингу гендерного питання в медіа на основі спеціально розробленої на запит Національної ради методології.
На жаль, сьогодні українське законодавство з гендерних питань не відповідає повною мірою європейським тенденціям у контексті встановлення гендерної рівності в усіх сферах суспільного життя. Проте певні зрушення на законодавчому рівні є: нещодавно ухвалено закон із протидії дискримінації, запроваджено зміни до виборчого законодавства щодо заборони дискримінації та сексизму, обов’язкової кількості жінок у виборчих списках партій, є зміни в рекламному законодавстві.
Національна рада в межах своїх повноважень намагається актуалізувати це питання і зробити те, що від неї залежить, аби медіа стали більш чутливими і відповідальними щодо поширення дискримінації, сексизму і стереотипів.
Ольга Герасим’юк розповіла про методологію, її загальні характеристики і принципи застосування в роботі. «Моніторинг не спрямований не те, щоб лише віднайти якісь вади і невідповідності. Він дає можливість виділити й успішні приклади намагання дотриматися гендерної рівності», – зауважила вона. Крім того, голова Національної ради повідомила, що днями регуляторний орган завершив моніторинг дотримання гендерної рівності в рекламі, проведений у квітні. Надалі Національна рада досліджуватиме власні програми і передачі телерадіоорганізацій.
Ольга Герасим’юк повідомила і про заплановану певну просвітницьку роботу для поширення методології проведення моніторингу гендерних питань у медіа. Так, у рамках започаткованого Національною радою проєкту «Media Change Ukraine» планується провести серію тренінгів за участі представників регіональних і місцевих мовників та представників регулятора в областях для їх ознайомлення із документом і поясненням, як реалізовувати цей інструмент на практиці.
Протягом останніх годин третього дня засідання було представлено актуальну інформацію від представників Європейської аудіовізуальної обсерваторії, Комісара Ради Європи з прав людини, інституцій Ради Європи, а також ініціативи країн-членів у період пандемії.
