Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк бере участь у конференції «Пропаганда війни і ненависті та свобода масової інформації», що відбувається 12 лютого у Відні, Австрія. Захід організовано Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ спільно з Діючим представництвом ОБСЄ.
На порядку денному конференції – обговорення питань прав людини і правових наслідків пропаганди, які стосуються свободи масової інформації, а також у широкому контексті – понять миру, безпеки і співробітництва в Європі. Презентації і дискусії стосуватимуться пошуку найкращих способів захисту свободи ЗМІ, в тому числі необхідності захисту незалежних думок. У конференції ОБСЄ беруть участь делегації держав-членів ОБСЄ.
Робота триватиме в кількох сесіях: Правові визначення і виклики пропаганди, Громадські та професійні виклики, пов’язані з пропагандою. Із доповідями виступлять представники Австрії, Великої Британії, Боснії і Герцеговини, Нідерландів, Російської Федерації, України. Від нашої країни із доповіддю виступатиме Вікторія Романюк, заступник головного редактора сайту StopFake.org. Також під час зустрічі експерти з різних країн регіону ОБСЄ обговорять практичні аспекти і термінологію, пов’язані з явищем пропаганди і її впливом на ЗМІ, а також виклики, з якими в цьому контексті доводитися стикатися журналістам в онлайн- і офлайн середовищі.
Захід стане платформою для обговорення пам’ятної записки «Пропаганда і свобода масової інформації» і ознайомлення з правовими та історичними підставами для засудження пропаганди. Пам’ятку, розроблену Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, учасникам представить Представник ОБСЄ пані Дуня Міятович.
У документі дано широкий погляд на проблему пропаганди. Зокрема Пам’ятна записка говорить про два види пропаганди, наявні у сучасному світі. Перший – пропаганда війни і ненависті, який потребує юридичних дій і вжиття заходів відповідно до міжнародного законодавства про права людини. Другий – поєднує в собі всі інші види пропаганди, яка може не відповідати професійним стандартам журналістики, однак, зазвичай, не порушує міжнародне право.
Метою напрацювання Пам’ятної записки було прагнення допомогти державам-учасникам ОБСЄ у розробці національного і міжнародного законодавства й політики щодо поширення пропаганди, пов’язаної з конфліктом в Україні і навколо неї.
У документі наводяться міжнародні зобов’язання, у тому числі й ОБСЄ, стосовно ворожої міжнародної пропаганди в контексті зобов’язань держав-учасниць щодо свободи вираження думки і свободи ЗМІ. Також подано міжнародні стандарти ООН, Ради Європи, Європейського Союзу з означеного питання. Наводяться приклади національних законодавств, механізмів саморегулювання.
Загалом Пам’ятна записка закликає до усвідомлення необхідності пошуку актуального обґрунтування для регулювання ворожої пропаганди і пропонує відповідні рекомендації для урядів, органів правосуддя, громадянського суспільства та ЗМІ в країнах регіону ОБСЄ і за його межами.
У висновках напрацьованого Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ документа запропоновано низку механізмів для вирішення пов’язаних із пропагандою проблем, серед яких законодавче регулювання і такі додаткові інструменти:
– зміцнення плюралізму ЗМІ й засудження пропаганди як мови, що не відповідає демократичній державі і професії журналіста;
– відмова від державних ЗМІ і підтримка громадських ЗМІ, які дотримуються високих журналістських стандартів;
– розвиток міжнародного і міжкультурного діалогу, зокрема такого, як діалог між журналістами і представниками інтелігенції, що підвищує медіа-освіченість і сприяє демократії, заснованій на мирі, свободі вираження думок і багатоманітті;
– сприяння діяльності національних і міжнародних механізмів із прав людини і свободи ЗМІ, спеціалізованих органів саморегулювання і співрегулювання, професійних і незалежних моніторингових організацій;
– розвиток навчальних програм з медіа- й інтернет-грамотності;
– саморегулювання ЗМІ за умови його ефективності має бути найбільш прийнятним способом вирішення професійних питань, у тому числі реагування на пропаганду війни, ненависті і дискримінації.
Ольга Герасим’юк бере активну участь у дискусіях та доносить світовій спільноті позицію українського регулятора в питаннях протидії пропаганді й дезінформації. Зокрема у своєму виступі вона зазначила, «безсумнівно що лише якісна журналістика і вільний доступ до інформації є найкращим способом боротьби з пропагандою». Однак за таких викликів, що постали нині в Україні, цей спосіб боротьби із пропагандою неможливий у принципі. Коли відбулося вигнання кримськотатарських мовників із Криму, коли там повністю заблоковано інформацію українських ЗМІ, а їхні частоти передано російським, коли на окупованих територіях сходу України відбулося повне захоплення телерадіоорганізацій, їхнього майна і техніки, знову ж таки – частот, а багато журналістів потрапили в полон до незаконних збройних формувань, про ці стандарти журналістики говорити годі. Дуже важко змагатися чесним способом з нечесним противником.
