Олена Ніцко: потрібно вчити наших дітей психологічної стійкості

01.06.2024

Як спілкуватися з дітьми у цей складний час, як захистити дитячу психіку від впливу війни й подбати про формування психологічної стійкості дитини, якого медіаконтенту зараз потребує й очікує від медіа дитяча аудиторія. Членкиня і відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко поділилася зі слухачами «Українського радіо» висновками і враженнями від круглого столу «Як говорити з дітьми зрозумілою для них мовою?»

  • Сьогодні українські діти позбавлені безпечного і щасливого дитинства. Вони живуть під бомбами, навчаються в укриттях. Тож медіа мають особливо подбати про безпечність дитячого контенту, щоб він був ще й помічним і для батьків, і для дітей.
  • Зараз перед медіа, усіма інформаційними майданчиками, що працюють з дитячим контентом, стоять дуже серйозні виклики. Звичні образи щасливої повноцінної родини, на жаль, можуть виявитися травмівним тригером для багатьох дітей. Крім того, необхідно дуже чітко вивіряти мову, якою ми звертаємося до дітей.
  • Психологи кажуть, що не стільки сама подія, як побачене в медіа або ж почуте в родині переживання може спровокувати у дітей дуже сильні й серйозні емоції.
  • Дітей необхідно вчити психологічної стійкості. Цей навик можна розвинути, однак тут найважливіше, щоб сама дитина мала бажання стати міцнішою і вирішила опанувати такі вміння. Завдання дорослих і медіа – допомогти у цьому.
  • Перші навички обізнаності, безпечної поведінки дитини в інтернеті мають формуватися батьками. Надзвичайно важливою є медіаграмотність.
  • Опитування дітей підліткового віку показало, що їм бракує в медіа інформації і роз’яснень про:
  1. війну та її історичний контекст – вони не розуміють, як у ХХІ столітті у цивілізованому світі одна країна нападає на іншу і вбиває людей;
  2. безпеку – не достатньо програм, які розкривали б дітям суть агресії в соціумі, звідки вона береться і як її розпізнати, як реагувати. Це стосується і домашнього, і сексуального насилля, булінгу тощо;
  3. стосунки – як про статеві відносини, так і стосунки між людьми, в родині, з друзями, особливості спілкування, взаємодії;
  4. їхні права – наприклад, записатися на прийом до лікаря чи психолога тощо;
  5. вибір професії – про різноманіття професій і їх цінність.
  • Також дітям не вистачає в медійному просторі різноманіття. Вони прагнуть бачити ведучих різної статури, з недосконалою зовнішністю – таких, які були би схожими на них. У підлітковому віці діти часто соромляться свого тіла і хочуть, щоби різноманіття, яке є в житті, було би і в медіа.
  • Дітям до вподоби, коли до них звертаються їхньою ж лексикою – знають, що означають сучасні сленгові вислови.
  • Успішним прикладом культурної дипломатії став анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня». Він дубльований 32 мовами, і права на його показ отримали 148 країн. Мавка стала національним образом, який відображає українську ідентичність. Вона – сучасний популярний герой для наших дітей.
  • Органи співрегулювання є важливим інструментом, що покликаний об’єднати саморегулювання медіа і державне регулювання, напрацьовувати кодекси різної тематики щодо захисту дітей у медіапросторі.
  • Правил щодо створення розважального, навчального, просвітницького дитячого контенту немає, хоча контент сам є. Тому розвивати цю тему можна на базі робочої групи, що створена при Національній раді і опікується питаннями захисту дітей у медіа.

Повністю інтерв’ю Олени Ніцко слухайте тут.


Перейти до вмісту