15 січня Національна рада прозвітувала про результати роботи із розбудови українського телерадіомовлення в Донецькій, Луганській областях і на територію Криму, яка проводилася в рамках діяльності Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП упродовж 2015 – 2019 років. У пресконференції взяли участь заступник голови Національної ради Уляна Фещук, член Національної ради Сергій Костинський, а також представники сторін, які безпосередньо реалізовували стратегію відновлення вітчизняного мовлення на окупованих і прилеглих підконтрольних українському уряду територіях.
За минулі чотири роки, тезисно охарактеризував зроблене Сергій Костинський, було
- розбудовано нову і покращено наявну телекомунікаційну інфраструктуру на сході країни та на півдні Херсонської області;
- збільшено географію покриття українським сигналом, у тому числі на частину тимчасово окупованих територій;
- спрощенно умови отримання дозвільних документів на мовлення, адже мовники мають можливість замість ліцензій отримувати тимчасові дозволи;
- запропоновано знижку 70% на ліцензійний збір для стимулювання розвитку кабельних мереж у Луганській і Донецькій областях.
«Доступ до українського телебачення і радіо повернуто більше ніж чотирьом мільйонам українців», – резюмував він.
Основними здобутками за останні 4 роки заступник голови Національної ради Уляна Фещук назвала:
● Побудову 4-х нових радіотелевізійних щогл:
- у 2016 році – в Краматорську Донецької області, заввишки 184 м;
- у 2017 році – дві щогли – в Бахмутівці Луганської області, заввишки 134 м, та у Чонгарі Херсонської області – заввишки 150 м;
- у 2018 році – в Гірнику Донецької області, заввишки 190 м;
- у 2019 році збільшено висоту вежі у Чаплинці Херсонської області – з 92 до 133 м.
У 2020 році, за її словами, заплановано будівництво ще однієї радіотелевізійної вежі у Комишувасі Луганської області – заввишки 150 м. Також у планах – створення телерадіопередавальної станції у Станиці Луганській на Луганщині.
● Розширення телевізійного (аналогового і цифрового) та радіомовлення (на FM- і середніх хвилях) завдяки технічній підтримці країн-союзників – США, Республіки Польщі, Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Республіки Словенія, – які надали понад 40 телевізійних і радіопередавачів, а також обладнання для монтажу радіотелевізійної щогли в Бахмутівці Луганської області.
● Збільшення кількості населення, для якого стало доступним українське радіо і телебачення після захоплення українських території країною-агресором.
Завдяки проробленій роботі у Луганській області охоплення населення сигналом українських мовників збільшилось більше ніж у 2 рази:
- охоплення FM-радіомовленням – на 234% – із 743 тис. до більше ніж 1,7 млн громадян;
- цифрове телебачення – на 210% – із 661 тис. до 1,4 млн громадян;
- аналогове телебачення – на 258% – із 674 тис. до 1,7 млн громадян.
У Донецькій області охоплення населення телерадіомовленням збільшилось у 1,5 – 2,5 рази:
- охоплення FM-радіомовлення на 245% – із 1,5 млн до 3,7 млн громадян;
- цифрове телебачення – на 255% – з 1,1 млн до 2,8 млн громадян;
- аналогове телебачення – на 152% – із 2 млн до 3 млн громадян.
На півдні Херсонської області та в Криму:
- охоплення населення FM-радіомовленням зросло на 1063% (в десять разів) – із 59 тис. до 623 тис. громадян;
- цифровим телебаченням – на 155% – зі 149 тис. до 231 тис. громадян;
- аналоговим телебаченням – на 240% – зі 196 тис. до 470 тис. громадян.
Для поширення українського сигналу держава використовує і середньохвильове мовлення.
Так, на територію Донецької і Луганської областей з міста Часів Яр мовить «Українське радіо». Його сигнал охоплює більше ніж 7 млн громадян, що мешкають як на підконтрольній, так і на окупованій частині України.
На територію Криму із селища Чонгар на середніх хвилях мовить «Радіо Крим.Реалії». Сигнал розповсюджується на територію півострова, де проживає близько 1 млн кримчан.
Сергій Костинський констатував, що зараз майже всі заплановані завдання виконані, і стоїть питання лише технічного забезпечення мовлення. «Увесь необхідний радіочастотний ресурс УДЦР уже прорахував… Національна рада зі свого боку видала всі необхідні дозволи на тимчасове мовлення. Зараз встановлюються останні передавачі, і вже в цьому році вся програма буде завершена», – сказав він. План дій на 2020 і 2021 роки наразі передані до Міністерства культури, молоді та спорту, яке надалі опікуватиметься цим проєктом.
«Працювати у державних структурах складно, дуже багато обмежень, але ми навчилися, налаштували державну систему таким чином, що вона працює на державний інтерес, на питання національної безпеки України в інформаційній сфері в Донецькій, Луганській, Херсонській областях», – сказав член Національної ради.
Водночас, за словами Сергія Костинського, набутий досвід буде використано для розбудови українського телерадіомовлення на прикордонні. Нині вже прораховано понад 150 частот для більше ніж 80 прикордонних районів України, частину з них уже видано Суспільному мовленню і місцевим мовникам. Також ініційовано питання про отримання мовниками і провайдерами знижки на отримання дозвільних документів на всіх прикордонних територіях. Такий комплексний підхід стимулюватиме насичення програмами українських мовників вітчизняного прикордоння у найближчі 2 – 3 роки.
У заході також брали участь в.о. генерального директора Концерну РРТ Сергій Мікрюков, директор з питань радіочастотних присвоєнь УДЦР Євген Мирзаков, начальник управління комунікації та преси Міністерства оборони України Яна Холодна, член правління ПАТ «НСТУ» Микола Чернотицький, головний редактор ГО «Радіо Кримських Громад» Олександр Янковський.
Завантажити звіт Комісії можна за посиланням.
