Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків European External Action Service – EEAS підготувала щотижневий огляд дезінформації, в якому містяться приклади прокремлівської пропаганди, поширеної у європейських країнах. З повним текстом огляду дезінформації з аналізом окремих статей можна ознайомитися тут.
25 травня 2019 року
*ТРЕНДИ ТИЖНЯ*
Вибори до Європейського Парламенту: Жнива посіяного
Цього тижня громадяни ЄС відвідають виборчі дільниці, щоб проголосувати на дев’ятих парламентських виборах Європейського Союзу. Буде обрано 751 члена Європейського Парламенту, які представлятимуть інтереси понад 512 мільйонів осіб із 28 країн-членів ЄС, що передбачає значний вплив на формування європейської політики протягом наступних п’яти років.
Цей випуск огляду дезінформації є продовженням нашого першого випуску «Новини про вибори до Європейського Парламенту: гра з далеким прицілом»
Нове «як завжди»?
Упродовж останніх декількох тижнів особливу увагу було приділено питанню іноземного (читайте: кремлівського) втручання у вибори до Європейського Парламенту. Завдяки кільком гучним випадкам організованого Кремлем втручання, які ще свіжі у нашій пам’яті, період передвиборних кампаній ЄС був затьмарений тривожним очікуванням того, що Кремль якимось чином може спробувати вплинути і (або) зірвати виборчий процес і цього разу. У відповідь на ці побоювання і зростаючий попит на аналіз впливу Росії в останні місяці з’явилася низка ініціатив із дослідження та моніторингу з метою відстеження, викриття та аналізу дезінформації, пов’язаної з виборами, а також для підтримки зусиль ЄС, спрямованих на мінімізацію ризиків, у тому числі у разі посилення тиску на соціальні мережі, які можуть відігравати провідну роль у поширенні дезінформації.
Але в останні перед голосуванням дні їх результати несподівано продемонстрували спад: очікування масштабної скоординованої кампанії щодо впливу, цілеспрямованої операції «злому і витоку» або іншої грандіозної кібератаки, схоже, не виправдалися. Відстежуваний рівень дезінформації та маніпулювання активністю в мережі значною мірою був… звичайним. І здебільшого ця нинішня активність, що важливо, вочевидь є «доморощеною» – такою, що мотивується популістськими антиноменклатурними настроями, які набирають обертів у певних сегментах європейського електорату і не координуються безпосередньо Кремлем або його ставлениками (та, безумовно, підігріваються ними!).
Порівняно з минулими виборами може навіть здатися, що ми легко відбулися. Але перш ніж зітхнути з полегшенням, запитаємо себе: чи готові ми прийняти це нове «як завжди»?
Тому що це нове «як завжди» насправді означає, що кремлівська стратегія працює. Це означає, що ми ризикуємо стати байдужими – навіть звикнути – до підривної діяльності вороже налаштованої іноземної влади, мета якої – завдання шкоди нашим демократичним інституціям і процесам, а також цінностям, які відіграли визначальну роль у побудові мирної та процвітаючої Європи після Другої світової війни.
Кремлівська п’ятирічка дезінформаційної кампанії і пов’язаних із нею зусиль щодо втручання навряд чи говорять про те, що Кремль бажає Європі миру і процвітання. Швидше за все, вони свідчать про зворотне: Кремль хоче бачити Європу зломленою зсередини, ослабленою зусиллями, спрямованими на розпад ЄС, національними рухами за незалежність і громадськими заворушеннями; Європу, яка зосередилася на внутрішніх проблемах, а тому не порушуватиме стратегічні інтереси Росії стосовно її сусідів і віддаленіших регіонів. І що особливо важливо, Кремль прагне створити для Європи умови, в яких вона не змогла б захищати і не захищала б ліберально-демократичні цінності, а також не просувала б їх в інших регіонах.
Йдучи по сліду з хлібних крихт
Ніщо з наведеного вище не є спекуляцією. Кожне з цих тверджень безпосередньо пов’язане з дезінформаційними наративами, поширеними в прокремлівських і федеральних ЗМІ, які ми збираємо у базі даних (англійською) EUvsDisinfo з 2015 року. Ми володіємо ретельно задокументованими доказами тривалої і старанної дезінформаційної кампанії Кремля проти Європи та ЄС, у тому числі його інституцій, політики і цінностей. Про політичних діячів, які підтримують ЄС, постійно поширюється негативна інформація та лунають звинувачення у корупції, водночас значна увага приділяється «євроскептикам». Вочевидь, що упродовж тижнів і місяців перед виборами до Європейського Парламенту такі дії здійснювалися кількома мовами: кожен випуск Огляду дезінформації містить приклади повторюваних дезінформаційних наративів стосовно ЄС у діапазоні від навмисних спотворень реальності до очевидної брехні. Також вказані тенденції підтверджуються нашою зовнішньою групою моніторингу ЗМІ та аналізу даних, що функціонує на непублічній основі.
Цей тиждень не став виключенням. Насправді ми навіть побачили незначне збільшення загальної кількості наративів, спрямованих проти ЄС. Вони охоплювали широке коло і просували деякі загальні наративи. Наприклад, стосовно демократичної (не) легітимності ЄС з’являлися історії про те, що справжніми правителями ЄС є лобісти, що Європейський Парламент не має влади і що ЄС – це глибоко недемократична система, створена лише задля того, щоб служити інтересам невеликого кола багатої еліти. Використовувалося також і питання міграції, що запам’яталося особливо добре завдяки одній фіктивній історії. У ній стверджувалося, що заступник Голови Європейської Комісії нібито сказав, що «монокультурні держави повинні зникнути, і масова міграція мусульман є засобом для досягнення цієї мети». Прокремлівські ЗМІ також зіграли на взаємопов’язаних наративах про «загрозу цінностям», припускаючи, що Європа відрікається від свого християнського коріння (на відміну від Росії) – і про «втрачений суверенітет» – стверджуючи, що Західна Європа знаходиться під контролем США. В інших історіях йшлося про те, що ЄС демонструє свою ідеологічну перевагу над національними урядами, що входять до його складу.
Значну увагу цього тижня було також приділено і десятій річниці Східного партнерства. Прокремлівські ЗМІ пов’язали Східне партнерство з довгим переліком гріхів, який містив і звинувачення в тому, що програма насправді є колоніальним проектом ЄС, що вона спровокувала війну на Донбасі і що її метою завжди була ізоляція Росії. Згідно з однією з версій президент Білорусі не був присутнім на саміті у Брюсселі через погрозу «фізичного усунення». Очевидно, столиця ЄС тепер може стати центром політичних убивств!
Куди ми вирушимо звідси?
Ці приклади, звичайно, не є вичерпним переліком антиєвропейської дезінформації, яку щодня поширює усе більш розрізнена мережа джерел. Ця мережа, як зазначалося раніше, розростається і ймовірно все більше складається з «доморощеної» аудиторії, яка мотивується політикою зловживання влади і невдоволенням можновладцями, що в деяких випадках є природною реакцією на передбачувані недоліки європейського проекту і недоторканності еліти у поєднанні з новою економічною і культурною нестабільністю, викликаною глобалізацією.
Проте це не відповідає дійсності. Це та історія, в яку Кремль хотів би, щоб повірили, яка зручно відбілює його узгоджену п’ятирічну кампанію із дестабілізації Європи (і Заходу в більш широкому сенсі) саме за рахунок посилення і культивування цих та інших радикальних думок, а також опортуністичної експлуатації кризових ситуацій, як у випадку з пожежею в Нотр-Дамі, для просування неправдивих наративів.
Суть реальної історії – тієї, яка має викликати наше глибоке моральне обурення, а не надихати на прийняття нового «звичайного», – полягає в тому, що зерна підривної діяльності Кремля, ретельно посіяні й зрощені упродовж понад півстоліття, успішно вкоренилися і тепер ростуть незалежно від зовнішніх чинників. Сьогодні, напередодні виборів до Європейського Парламенту, Кремль просто сподівається пожати те, що посіяв.
Ця стратегія, що важливо, не нова: вона є похідною від старої радянської практики «активних заходів». У відомому інтерв’ю 1984 року радянський перебіжчик і колишній пропагандист КДБ Юрій Безменов пояснює, що першою метою активних заходів є деморалізація суспільства. Він описує повільний процес «промивання мізків», ідеологічної підривної діяльності та психологічної війни, який упродовж багатьох років спрямований на зміну сприйняття своєї цільової реальності. Деморалізоване суспільство не може ефективно захищати себе або діяти у своїх власних інтересах. Звучить знайомо?
Однак Росія також заслуговує і на вдячність за її видатне прогнозування того, як наші нові цифрові інструменти і зміни в нашому медіа та інформаційному середовищі можуть бути використані для експлуатації та посилення наявних слабкостей. Кремль також з’ясував, як повернути наші сильні сторони проти нас самих: у сучасній цифровій екосистемі такі основні демократичні цінності, як свобода слова, прозорість і необмежений доступ до інформації перетворилися на вразливі для зловживань місця. Цифровий світ, як нещодавно зауважив Тімоті Снайдер, «перетворює найнезначніші факти на грандіозні фантазії». Ось чому, пояснює він, популісти за сумісництвом є ще й фахівцями у сфері цифрових технологій: для них недоліки нашої цифрової інформаційної архітектури насправді є можливостями.
Кремль показав нам інструменти, що можуть підірвати нас зсередини. Упродовж багатьох років він був піонером у використанні цієї тактики і методів, спочатку випробовуючи їх на своїх громадянах і в країнах Східної Європи (а саме в Україні), а потім експортуючи їх на Захід. І попри те, що ми помітили застережливі знаки відносно рано, ми залишилися горезвісною «жабою в окропі». Якщо у нас все ще є шанс вчасно вистрибнути, ми не можемо зараз сидіти, склавши руки, і самовдоволено приймати «нове як зазвичай».
Будьте попереду дезінформації, поки не стало надто пізно!
*СВІЖА АНАЛІТИКА*
«Тролінг» європейських виборів у 2014-2019 рр.
Як показує дослідження, проведене Дослідницьким інститутом з питань злочинності і безпеки університету Кардіффу, спроби Кремля втрутитися у вибори в Європі почалися ще в 2014 році. Докладніше
Цифра тижня: 3
Три жертви інтернет-дезінформації розповіли про те, як вони на своєму досвіді зіткнулися з онлайн- і офлайн-переслідуваннями і погрозами. Докладніше
*І НАСАМКІНЕЦЬ*
НТВ: Джо Байден покривав торгівлю людськими органами
Дружина Михеїла Саакашвілі курувала питання торгівлі органами поранених українців. А Джо Байден покривав ці злочини. Про це повідомив телеканал НТВ. Докладніше
