14 травня відбувся вебінар «Democracy Talks: Роль суспільного мовлення в часи кризи», організували який Посольство Швеції в Україні і Проєкт Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні». Метою онлайн-зустрічі стало обговорення проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України) від 12.12.2019 № 2576.
У вступних словах Тобіас Тиберг, Посол Швеції в Україні, та Патрік Пеннінкс, керівник департаменту інформаційного суспільства Головного директорату прав людини та верховенства права Ради Європи, зауважили, що світова криза, спричинена поширенням вірусної інфекції COVID-19, поставила під загрозу свободу ЗМІ в багатьох країнах. У кризові періоди особливо значущою є роль суспільного мовлення, адже у цей час глядачі і слухачі мають критичну потребу отримувати правдиву інформацію, яка допомагає їм зорієнтуватися і організувати власну модель реагування і дій на виклики.
І Швеція, і Рада Європи послідовно підтримують становлення суспільного мовлення в Україні. Ця підтримка триватиме й далі. Тому сьогодні медіаексперти, представники Парламенту і Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України зібралися продискутувати чергові законодавчі ініціативи, які мають дещо змінити модель регулювання суспільного мовника.
Головні висновки і рекомендації звіту Ради Європи щодо обговорюваного законопроєкту представила Ів Саломон, експертка з права Ради Європи.
Вона висловилася проти того, щоб Закон «Про акціонерні товариства» застосовувався до ПАТ «НСТУ», оскільки мовник не є бізнесовою структурою, не має установчого капіталу і не може випускати акції.
Законопроєкт передбачає певне розширення повноважень Наглядової ради ПАТ «НСТУ». Ів Саломон переконана, що Наглядова рада не повинна мати можливості втручатися у виконавчі дії і переймати на себе такі повноваження.
Закон, крім того, не повинен визначати обсяг фінансування або відсоток бюджету для замовлення контенту у незалежних студій-виробників. Це, за словами медіаекспертки, порушує стандарти Ради Європи. Ів Саломон вкотре наголосила, що неприпустимим є будь-який тиск на суспільного мовника. А його недофінансованість і деякі запропоновані законопроєктом зміни викликають таке побоювання. Зокрема, вона зауважила, що якщо члени Наглядової ради ПАТ «НСТУ» отримуватимуть компенсацію за свою роботу, то при цьому має бути збільшене фінансування компанії. Адже такий крок не повинен позначитися на організаційній діяльності мовника.
Ів Саломон сказала про те, що Наглядова рада не повинна бути залучена у щоденні трансакції або до укладання індивідуальних договірних зобов’язань. Ключові показники ефективності діяльності суспільного мовника, методологію визначення яких має встановити Кабінет Міністрів, повинні відповідати функції і діяльності ПАТ «НСТУ», а не бути загально орієнтованими. Стосовно проведення аудиту діяльності ПАТ «НСТУ», на переконання експертки, його має робити зовнішня компанія.
Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук поінформувала, що скоріш за все цей законопроєкт наступного пленарного тижня розглядатиметься народними депутатами в першому читанні. Вона пояснила потребу внесення запропонованих змін і висловила готовність спільно з робочою групою та іншими народними обранцями обговорити зауваження експертки Ради Європи для можливого врахування.
У вебінарі також взяли участь Євген Глібовицький, член Наглядової ради ПАТ «НСТУ» і Ян Петерссон, директор зі стратегії Шведського радіо. Модерував дискусію Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, голова правління Громадського радіо.
