23 лютого в Національній раді за участі представників загальнонаціональних телеканалів і громадськості відбулося обговорення Кодексу мовлення.
Регуляторний орган запропонував для обговорення телерадіоорганізаціям проект Кодексу мовлення, розроблений на основі аналогічних зразків документів європейських країн. Найбільше було запозичено досвід Великої Британії та Боснії і Герцеговини. «Ми зробили підготовчу роботу змість індустрії», – зазначив голова Національної ради Юрій Артеменко. Цей документ підтримали всі члени регуляторного органу, його також схвалено експертами, до яких зверталася Національна рада.
Поки багато питань невизначені законодавчо, маємо багато проблем і з регулюванням, і з етичними, журналістськими стандартами, зауважила перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк. «Нам дуже важливо, щоби ми ці правила виробили разом. І щоби всі ці стандарти були прийняті усіма. Нам треба домовитися про спільні правила, і не валити один одного, а все таки цей ринок будувати», – сказала вона.
Відповідальний секретар Національної ради Катерина Котенко представила проект Кодексу мовлення, розповівши про положення, які він містить. Вони, зокрема, стосуються мови ворожнечі, спонсорства, висвітлення судових процесів, показу дітей та молоді, прозорості медіа-власності та інших аспектів діяльності телерадіоорганізацій. Катерина Котенко заохотила вносити пропозиції і при потребі обговорювати й ухвалювати цей документ поступово, по кілька статей. Головне, щоб усі положення були усебічно обговорені й схвалені всіма медіа.
Заступник голови Національної ради Уляна Фещук закцентувала увагу на необхідності знайти спільні підходи до тлумачення тих понять, які не чітко прописані в законі, щоб у медіа було однакове сприйняття й розуміння норм.
Від Громадської ради, що діє при Національній раді, висловилася Мар’яна Закусило. За її словами, дорадчий орган у цілому підтримує ідею підписання Кодексу мовлення, однак вважає, що ця ініціатива має йти від самих мовників. Вона також зауважила, що мовники, можливо, не до кінця розуміють, чому індустрії потрібен такий документ. «Якщо не домовитися про спільні правила і тлумачення нинішнього законодавства, з’явиться більш жорстке законодавство, яке, очевидно, не спростить вам діяльність. Якщо все таки індустрія об’єднається, якесь спільне тлумачення запропонує, якісь спільні підходи, візьме на себе спільні обмеження, правила, то спроститься діяльність таким чином», – сказала заступник шеф-редактора «Детектора медіа».
Ухвалення Кодексу мовлення може спростити і діяльність самого регуляторного органу, вважає член Національної ради Олександр Ільяшенко, адже дуже часто членам регулятора доводиться міркувати, чи перейдено межу дозволеного в тому чи іншому конкретному випадку.
Чимало запитань було у представників мовників. Прозвучали як схвальні відгуки, так і певні побоювання. Загалом керівництво телеканалів погодилося, що наявність спільних однакових правил для всіх значно полегшує діяльність мовникам. Їхнім побажанням було ретельне поступове опрацювання статей Кодексу мовлення, аби домовитися щодо усіх нюансів і водночас уникнути неповноти тлумачень. Відтак представники індустрії вирішили погодити перелік тих питань, які потребують першочергового врегулювання, для того, щоб можна було невідкладно розпочати роботу.
