У рамках Національного тижня безбар’єрності представники і представниці медіарегулятора брали участь у заходах щодо розбудови інклюзивного середовища. Долучалися до обговорення питань збереження історичної пам’яті та розвитку медіакультури. Також спілкувалися зі студентами щодо гендерного балансу в медіа. Опікувалися проблемами, що турбують медійників і друковані медіа прикордонних і прифронтових територій. Хвилювали їх і питання інформаційної безпеки та доступу до ворожого контенту, ситуація реформування комунальних медіа та комунікації з національними спільнотами. А ще – роз’яснювали необхідність дотримання вимог медійного й рекламного законодавства. Чим займалися представники Національної ради в областях цього тижня – розповідаємо далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко і представник медіарегулятора на Луганщині Володимир Горобець взяли участь у заходах, присвячених 164-й річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі, організованих Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка.
Біля пам’ятника Кобзареві у Києві відбувся пам’ятний захід за участі хору товариства «Просвіта», Крайової Ради Українців Криму та громадськості столиці. Участь у події взяв колишній кримський політв’язень Володимир Балух, який у 2014 році відмовився отримувати в Криму російський паспорт і залишив над своєю садибою український прапор, уперше піднятий наприкінці 2013 року. У грудні 2016 року він був затриманий і засуджений окупантами до майже чотирьох років колонії. Володимира Балуха вдалося звільнити у вересні 2019 року в рамках обміну.
У своєму виступі Володимир Ляшенко підкреслив, що Тарас Шевченко за життя жодного разу не відвідував Крим, але він є знаковою фігурою для всіх українців, у тому числі у Криму. У 1997 році завдяки громаді Калуша Івано-Франківщини у Сімферополі було встановлено пам’ятник Шевченкові в парку, названому на його честь. Це місце стало визначним, об’єднавши українців у Криму: саме тут 9 березня 2014 року – 200-ту річницю від дня народження Великого Кобзаря, відбувся наймасовіший мітинг спротиву російській окупації. Загарбники й зараз бояться впливу, який має його постать на українців. У Криму вони намагаються відстежувати всіх, хто покладає квіти біля підніжжя геніального українського мислителя.
Та попри це, українці Криму щороку приносять Тарасові квіти, тим самим відкрито акцентуючи – вони підтримують суверенітет України і чекають на визволення від російських окупантів!
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик взяв участь у годині пам’яті «Кримські татари: спротив триває», присвяченій Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Захід відбувся у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Отамановського за організації громадської організації «Ветан» («Батьківщина») на чолі з Ескендером Анафієвим.
Під час свого виступу представник регулятора наголосив на важливості збереження історичної пам’яті, підкреслив спільність боротьби українського та кримськотатарського народів проти російської агресії, а також відзначив ключову роль кримських татар у протидії анексії півострова.
«Такі зустрічі допомагають глибше зрозуміти масштаби трагедії кримськотатарського народу у 1944 році й провести зримі паралелі з сучасною історією України. Ми разом у нашій справедливій боротьбі за свободу, суверенітет і право жити на своїй землі. Крим – це Україна!», – наголосив Вадим Мазурик.
Також представник регулятора долучився до коворкінгу «Тиждень відкритого уряду» в рамках Національного тижня безбар’єрності. Захід відбувся в офіційному медіацентрі Вінницької обласної адміністрації за ініціативи партнерства «Відкритий уряд».
Учасники обговорили кілька важливих тем:
- інфобар’єри: як нас тримають в полоні заголовки;
- ментальне здоров’я – плекаємо стійкість;
- толерантність у розмові з ветеранами;
- громадянська свідомість як важливий чинник демократичного суспільства;
- права без доступу – теж бар’єр.
Тренерами виступили науковці, психологи, військові медики та представники громадських організацій. Особливу увагу приділили державницькому підходу до безбар’єрності, коли кожна людина має вільний доступ до всіх сфер життя: економічної, громадянської, соціальної, цифрової та інформаційної.
Волинська область
Студенти Луцького педагогічного коледжу зустрілися з представницею Національної ради у Волинській області Лілією Бойко. Захід організував Центр ґендерної освіти навчального закладу.
Під час зустрічі обговорили роботу медіарегулятора, стан медіаландшафту Волині, основні положення медійного законодавства, питання інформаційної безпеки й розвитку критичного мислення. Окрему увагу приділили навичкам медіаграмотності та результатам гендерного моніторингу новинних сюжетів волинських телеканалів.
Представниця регулятора наголосила на важливості забезпечення гендерного балансу в медіа та необхідності розвитку медіакультури серед молоді.
Також Лілія Бойко провела онлайн-нараду з керівниками друкованих медіа регіону. До обговорення долучився Віталій Ковбан, керівник із взаємодії з органами державної влади АТ «Укрпошта» у регіоні.
Основну увагу зосередили на підготовці до передплатної кампанії на друге півріччя 2025 року та проблемах із забезпеченням листоношами, зокрема у селищі Маневичі. Ковбан поінформував про організаційні зміни в структурі Укрпошти.
Окремо розглянули питання дотримання вимог Закону України «Про рекламу» суб’єктами друкованих медіа. Лілія Бойко акцентувала на важливості дотримання вимог щодо розміщення реклами у друкованих виданнях.
За результатами наради домовилися про продовження співпраці для покращення взаємодії між усіма сторонами.
Дніпропетровська область
Спільну онлайн-нараду з редакторами друкованих медіа прикордонних і прифронтових територій двох областей на тему «Голос прифронтових медіа Дніпропетровщини та Сумщини: виклики та адаптація в умовах війни» провели представниці регулятора у Дніпропетровській і Сумській областях Олена Демченко і Лариса Якубенко.
Попри відстань між областями проблеми, з якими стикаються медійники, схожі: обстріли, евакуація, проблеми з доставкою, підпискою, кадрами і фінансами. Проте навіть за таких умов газети продовжують друкуватися.
Під час наради обговорили:
- організацію дистанційної роботи редакцій;
- доставку друкованих видань;
- розвиток онлайн-ресурсів;
- можливості для створення спільних проєктів;
- шляхи пошуку фінансової підтримки.
Нарада пройшла у форматі неформальної розмови, який виявився дуже вдалим і продуктивним. Адже, як зазначали медійники, їм зараз дуже часто не вистачає відвертої професійної розмови із колегами, а такі зустрічі дають відчуття, що ти не один.
Також Олена Демченко провела онлайн-лекцію з медіаграмотності для працівників закладів культури Дніпропетровщини.
Під час лекції представниця медіарегулятора розповіла про основні принципи фактчекінгу, виявлення фейків, маніпуляцій та ворожої пропаганди.
Ця лекція стала завершальною у циклі лекцій з медіаграмотності у рамках курсу підвищення кваліфікації працівників освіти та культури регіону. Загалом курс прослухали понад 250 осіб.
Житомирська область
У рамках проєкту «Прямуємо разом» – всеукраїнської комунікаційної кампанії Представництва ЄС в Україні – відбулася зустріч із журналістами з одинадцяти областей. До обговорення долучилися заступник Посла Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло та керівниця регіонального хабу Європейського інвестиційного банку у Східній Європі Крістіна Мікулова.
До діалогу долучився й представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач. Зустріч стала майданчиком для обговорення співпраці між європейськими інституціями та українськими регіонами, зокрема – у сфері медіа й комунікації.
Під час зустрічі йшлося про:
- підтримку, яку Європейський Союз надає Україні від початку повномасштабного вторгнення;
- спектр проєктів, що фінансуються ЄС на Житомирщині та в Україні;
- програму підтримки ЄС для медіа, грантові проєкти;
- аналіз і протидію дезінформації про вступ України до Європейського Союзу.
Запорізька область:
КП «Муніципальна телевізійна мережа» отримала нового керівника – Олексія Каніщевого. Представник Національної ради в Запорізькій області Володимир Циганов зустрівся з ним, щоби обговорити питання, пов’язані з роботою й дотриманням законодавства.
Зокрема говорили про:
- основні положення й вимоги медійного і рекламного законодавства;
- реорганізацію комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа;
- порядок внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Також порушили тему протидії ворожому мовленню в Запоріжжі.
Закарпатська область
20 травня в Ужгороді відбувся семінар для місцевих медіа. Його організували Національна рада спільно з DW Akademie у рамках проєкту «MediaFit Re:loaded», що фінансується ЄС.
Головний спеціаліст секретаріату представника медіарегулятора у Закарпатській області Володимир Ткачук взяв участь у заході. Загалом семінар залишив приємне враження в медійників. Багато говорили про критичне мислення, перевірку інформації й використання штучного інтелекту в роботі.
Журналісти відзначили, що захід був дуже практичним і корисним, орієнтованим на потреби аудиторії, вдосконалення професійних навичок. А вміння знаходити баланс між новими технологіями та унікальністю своїх медіа сьогодні дуже на часі.
Івано-Франківська область
Про виклики, з якими стикаються комунальні медіа краю, представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов дав коментар калуському інтернет-сайту «Вікна». Він зауважив, що саме у Калуші найскладніша ситуація серед усіх п’яти комунальних медіа Івано-Франківщини. Реформування у місцеві публічні аудіовізуальні медіа мають пройти КП «Державна студія «Калуське міське телебачення» і ТРО «Незалежність».
Відповідно до Закону України «Про медіа» комунальні медіа мають перетворитися на неприбуткові організації з наглядовими радами, до яких увійдуть представники громадськості і депутатів місцевих рад. Це дасть змогу забезпечити прозорість і незалежність у роботі медіа й водночас зберегти обов’язок висвітлювати діяльність засновника.
Ігор Маслов підкреслив, що реформа є частиною євроінтеграційного процесу та сприяє виконанню рекомендацій Єврокомісії щодо членства України в ЄС.
Також представник на запрошення аудіального медіа «Суспільне Івано-Франківськ» взяв участь у програмі «Тема дня. Радіовимір» із ведучою Наталією Асатурян. Темою розмови знову стало перетворення комунальних телерадіоорганізацій області на місцеві публічні аудіовізуальні медіа.
У студії обговорили такі питання:
- на якому етапі нині перебуває процес перетворення комунальних медіа області;
- виклики й труднощі, що виникають на шляху реформування;
- хто вже розпочав необхідні юридичні процедури для перетворення комунальних медіа?
- які ризики існують для ліцензіатів, що не встигнуть реформуватися.
Реформа комунальних аудіовізуальних медіа – це не лише питання виконання норм медійного законодавства, а й шанс для місцевих мовників посилити свою незалежність, прозорість і довіру аудиторії.
Львівська область
Про пріоритетні напрями роботи медіарегулятора, а саме розвиток медіаграмотності, розповів під час регіонального семінару «Когнітивні упередження в медіа. Нові тенденції в медіа та інформаційній грамотності» представник Національної ради на Львівщині Тарас Шоробура.
Захід проводився Національною радою у співпраці з DW Akademie у рамках проєкту «MediaFit Re:loaded», що фінансується Європейським Союзом. Його аудиторія – редактори, ньюзмейкери та медіа-професіонали, які займаються виробництвом контенту.
Тренерами семінару стали Армінас Музе – міжнародний освітній консультант, тренер DW Akademie, який займається подоланням розриву між дослідженнями у сфері медіа та інформаційної грамотності, та Олександра Чернова – сертифікована тренерка DW Akademie, керівниця відділу цифрового контенту та соціальних мереж «Суспільного», продюсерка відзначених нагородами документальних та освітніх проєктів про права людини, соціальні питання та молодь.
Мета семінару – дослідити, як упередження впливають на редакційні й управлінські рішення, а також проаналізувати нові тенденції у сфері медіа та інформаційній грамотності.
Програма семінару включала:
- сесію про вплив когнітивних упереджень на аудиторію та медійні практики;
- MILi-рішення в медіа — обговорення підходів до посилення інформаційної грамотності;
- інтерактивний блок, присвячений штучному інтелекту, еволюції споживання медіа та викликам для медіакомпаній;
- завершальні роздуми й обговорення подальших кроків у сфері протидії дезінформації.
Під час семінару двадцять медійників із різних куточків Львівщини не лише отримали нові знання й практичні навички у використанні інструментів ШІ, а й мали змогу поспілкуватися під час перерв між сесіями семінару.
У перерві семінару за сприяння Марії Фрей, членкині правління Суспільного, відповідальної за новини та регіональне мовлення, для учасників семінару було проведено екскурсію навчально-презентаційним простором Академії суспільного мовлення, студією, апаратними та унікальним архівом компанії.
Рівненська область
Відбулася робоча зустріч між представницею Національної ради на Рівненщині Лілією Гринюк та виконувачем обов’язків міського голови Рівного, секретарем міськради Віктором Шакирзяном.
Учасники зустрічі обговорили стан медіапростору області, впровадження положень Закону України «Про медіа» та питання інформаційної безпеки в регіоні.
Представниця регулятора підкреслила, що рівненська громада має право на якісну й перевірену інформацію, а влада несе відповідальність за її гарантування. Впровадження нового медійного законодавства дає можливість регіональним медіа стати сильнішими та відповідальнішими.
«Співпраця між місцевою владою, мовниками та рівнянами – це шлях до стабільного й безпечного інформаційного простору. Довіра до українських медіа починається саме з регіонів», – наголосила Лілія Гринюк.
Сумська область
У рамках національного тижня безбар’єрності в Україні представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко ознайомила суб’єктів у сфері медіа Сумщини щодо інструментарію, який запроваджують загальнонаціональні та місцеві медіа з метою створення доступнішої інформації для населення.
«Інформаційна безбар’єрність – один із шести напрямів безбар’єрності. Вона передбачає створення умов, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах і з використанням технологій, які забезпечують їх потреби. Наприклад, це великий шрифт або шрифти, які легко читаються – для людей з порушенням зору. Субтитри чи жестова мова – для людей із порушенням слуху», – прокоментувала Лариса Якубенко.
Вона розповіла, що медіарегулятор у рамках Плану реалізації Стратегії діяльності Національної ради на 2024 – 2026 роки здійснює аналіз медіапродукції щодо стану інклюзивного доступу до інформації.
За результатами моніторингів у 2024 році було зафіксовано, що 33 із 35-ти загальнонаціональних телеканалів використовують технології субтитрування. Жестову мову застосовують десять телеканалів, з них сім працюють у форматі марафону «Єдині новини». Найбільший обсяг жестової мови припадає на «Перший телеканал».
Лариса Якубенко зазначила, що 2 місцеві компанії Сумщини також забезпечують супровід жестовою мовою окремих програм:
- Шосткинська телекомпанія «Телеком-Сервіс» – підсумкові новини тижня;
- МІ РТВ Центр «Вежа» – прямоефірні передачі на суспільно важливу тематику.
Окрім того, нещодавно конотопський мовник також започаткував використання штучного інтелекту для субтитрування інформаційних сюжетів.
«За даними Центру соціальних досліджень та поведінкової економіки, 83% респондентів назвали безбар’єрність важливою цінністю для суспільства. Тому забезпечення інформаційної безбар’єрності, а також інших напрямів безбар’єрності є завданням не тільки влади, але й бізнесу, громад, медіа та кожного з нас», – підсумувала представниця регулятора.
З нагоди Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття представниця медіарегулятора Лариса Якубенко та головна спеціалістка секретаріату представника Юлія Ніколаєва взяли участь у засіданні Ради національних спільнот Сумської області, де зібралися представники різних етнічних груп, що проживають на Сумщині.
В області мешкає сім таких спільнот: азербайджанська, вірменська, грецька, грузинська, єврейська, ромська та турки-месхетинці.
Юрій Гладенко, директор Департаменту культури, туризму та релігій Сумської ОДА, зазначив, що в області немає міжетнічних конфліктів, а спільноти постійно підтримують діалог.
Лариса Якубенко повідомила, що Національна рада провела зустрічі з представниками ромської, єврейської, кримськотатарської та мусульманської громад, метою яких була розробка критеріїв для етичного висвітлення тем, що стосуються національних меншин.
Також запущено механізм співрегулювання, за яким держава, громадськість та інші інституції разом створюють правила мовлення. Це нововведення – створення органів спільного регулювання – уперше в Європі з’явилося саме в Україні, підкреслила представниця медіарегулятора.
Одним із головних завдань цих органів є визначення чітких критеріїв віднесення інформації до такої, яку заборонено поширювати на території України.
Також Лариса Якубенко поінформувала, що з початку року офісом представника у Сумській області було здійснено 50 моніторингів програм місцевих телерадіомовників та проаналізовано понад 300 випусків місцевих газет. Дані моніторингів засвідчили, що у медіа Сумщини відсутня мова ворожнечі.
Представниця медіарегулятора також закликала керівників національних спільнот активніше інформувати про суспільне життя своїх громад та проблематику – для забезпечення більшої видимості в медіа та запобігання дискримінаційним висловлюванням. Як приклад вона навела матеріал про ромську спільноту, надрукований обласною газетою «Ваш шанс».
Члени національних громад активно беруть участь у житті області. Наприклад, Тетяна Мирська, представниця єврейської громади, є донором: «Хоч кров єврейська, азербайджанська, ромська – але ця кров однаково рятує наших воїнів».
Алі Зейналов, представник азербайджанської громади, член Сумської тероборони, наголосив: «Ми всі різні, але нас об’єднує те, що ми – громадяни України. Це наш дім, який ми захищаємо, за який воюємо, страждаємо і розбудовуємо. Коли їдемо на свою історичну батьківщину – ми там гості, а тут, в Україні, ми вдома».
На зустрічі було підкреслено важливість постійного моніторингу прав і свобод корінних народів та національних меншин, а також оперативного реагування на будь-які порушення чи прояви дискримінації.
Чернівецька область
У Чернівцях відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності при обласній військовій адміністрації – важливий крок у напрямку формування суспільства рівних можливостей. Захід пройшов у межах Національного тижня безбар’єрності, який триває з 19 по 25 травня і має на меті посилити увагу до інклюзивності в усіх сферах життя. Участь у засіданні Ради безбар’єрності взяла представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук.
Засідання відкрив голова Ради безбар’єрності, заступник начальника Чернівецької обласної військової адміністрації Роман Греба. У своєму виступі він наголосив: «Безбар’єрність – це складова сильної держави. Це не про окрему категорію громадян – це про кожного з нас. Наше завдання – створити таке середовище, де кожна людина зможе вільно реалізовувати свої можливості, жити з гідністю і відчувати себе потрібною суспільству».
Учасники Ради обговорили, як саме варто розвивати безбар’єрність у Чернівецькій області, зокрема у сфері доступу до публічних послуг, медицини, транспорту, культури. Особливу увагу приділили забезпеченню гідних умов життя для людей з інвалідністю та представників маломобільних груп населення. Окремо розглянули результати участі членів обласної Ради у засіданнях місцевих Рад безбар’єрності, що вже створені у 36 територіальних громадах області і є свідченням зростаючої уваги до інклюзії на рівні громад.
Валентина Добридіна, заступниця голови Ради безбар’єрності та представниця Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, зазначила: «Безбар’єрність – це не лише про фізичну доступність. Це про право кожного, незалежно від стану здоров’я, віку чи життєвих обставин, бути активним повноправним членом суспільства, отримувати послуги, освіту, реалізовувати себе. Це – про гідність».
У рамках заходу вручили відзнаку за рівень доступності Культурно-мистецькому центру імені Івана Миколайчука. Нагорода була вручена в межах ініціативи амбасадорів проєкту «Сталь», який реалізує «Ветеран Хаб» для підтримки ветеранів, ветеранок та їхніх родин.
Проєкт «Сталь» є довгостроковою ініціативою, спрямованою на психологічну, професійну та соціальну підтримку людей, які повернулися з фронту. Він включає індивідуальні консультації з психологами, групові заняття, тренінги з ментального здоров’я, курси з перекваліфікації, кар’єрну підтримку, юридичну допомогу, а також культурні події, покликані сприяти реінтеграції захисників та захисниць у цивільне життя.
Олександр Кошовий, керівник Комунального закладу «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги захисникам та захисницям України «Ветеран Хаб», підкреслив: «Наш проєкт – це не про разову допомогу. Це про системну підтримку ветерана як громадянина, який заслуговує на повагу, розвиток і нові можливості. І коли ми говоримо про безбар’єрність, ми говоримо також про подолання психологічних бар’єрів і повернення до активної участі в житті громади – з відчуттям гідності, впевненості та підтримки».
Питання коректного висвітлення тем, пов’язаних із ветеранами, в інформаційному просторі перебуває в постійній увазі представництва медіарегулятора у Чернівецькій області. «Важливо, щоб журналісти та редактори дотримувалися принципів етичної журналістики: уникали знеособлення, поширення стереотипів, а також не розкривали чутливі деталі без згоди героїв публікацій», – підкреслила Любов Нечипорук.
Чернігівська область
Із робочим візитом представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко відвідала Сновщину, де зустрілася з місцевим керівництвом і провела навчання для посадовців.
Під час зустрічі з головою громади Олександром Медведьовим обговорили актуальну ситуацію з вітчизняним мовленням та проблему доступу до ворожого контенту.
Під час тренінгу з інформаційної безпеки Ірина Сенченко розповіла посадовцям про основні виклики, з якими стикаються прикордонні території у 2025 році, поділилася планами щодо розширення покриття українського мовлення та пояснила, як працює медіарегулятор в умовах воєнного стану. Учасники отримали практичні поради щодо відповідального поширення інформації при виконанні службових обов’язків.
«Нам надзвичайно важливо отримувати такі знання від фахівців-практиків, – зазначив Олександр Медведьов, дякуючи за проведений семінар. – Всі присутні тут службовці та депутати є особами публічного права, тому ми маємо вміти аналізувати інформацію, розпізнавати фейки й пояснювати громаді, де правда, а де вигадка, особливо в соціальних мережах».
Окремий захід Ірина Сенченко присвятила роботі з представниками онлайн-медіа. Під час онлайн-наради учасники детально обговорили вимоги Закону України «Про медіа», зокрема правила оприлюднення вихідних даних та особливості маркування рекламного контенту. Також приділили увагу специфіці розміщення реклами лікарських засобів, алкогольних і тютюнових виробів.
Представниця Національної ради проаналізувала результати останніх моніторингів онлайн-медіа, вказавши на типові порушення та шляхи їх уникнення. Це допомогло учасникам краще зрозуміти практичне застосування законодавчих норм у щоденній роботі.
«Інформаційна безпека прикордоння. Роль регулятора» – під такою назвою Ірина Сенченко провела лекцію для державних службовців області. Національна рада, акцентувала вона, виконує важливу функцію нагляду й контролю за інформаційним простором країни.
Під час лекції слухачі дізналися про основні напрямки роботи регулятора: від моніторингу медіаконтенту та застосування заходів реагування на порушення до міжнародної співпраці, спрямованої на зміцнення стійкості українського інформаційного простору перед зовнішніми загрозами.
Особливу увагу Ірина Сенченко приділила роботі регулятора в умовах повномасштабної війни, підкресливши, що забезпечення інформаційної безпеки – спільне завдання для держави, медіа, громадян і регулятора, яке потребує злагодженої командної роботи.
