Представники і представниці медіарегулятора в областях цього тижня обговорювали перспективи розвитку теле- і радіомовлення на прикордонні, роботу регіональних медіа, виклики, з якими стикаються сьогодні друковані й онлайн-медіа. Турбувалися про інформаційну доступність для людей з порушеннями слуху та відповідальний підхід медіа до висвітлення суспільно важливих тем. Пояснювали, як комунальні медіа перетворюються в публічні. Також зустрічалися з медіа й читали лекції на актуальні теми. А ще – брали участь у відкритті інформаційної виставки до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, онлайн-заходах до Дня вишиванки, тренінгах, семінарах. Про події за участі наших представників – далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко і головний спеціаліст секретаріату представника Олександр Стоєцький взяли участь в офіційному відкритті інформаційної виставки «QIRIM IÇÜN / Заради Криму». Присвячена вона Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу і є публічним жестом пам’яті й солідарності з корінним кримськотатарським народом як частиною української політичної нації.
Під час відкриття з промовами виступили заступник Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков і Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. До урочистого відкриття долучився перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця.
Подія зібрала представників урядових та освітніх установ, журналістів і членів кримськотатарської громади.
У заході використані скетчі Антона Логова й картина Рустема Емінова. Авторами текстів є журналістка і психологиня Мавілє Халіл та керівник наукового центру «Кримські студії» НаУКМА Мартін-Олександр Кислий.
«QIRIM IÇÜN/Заради Криму» реалізована Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Кримської платформи у співпраці з Меджлісом кримськотатарського народу, Центром «Кримські студії» НаУКМА, медіаініціативою «Crimea Daily» та за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Норвегії, США, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Вінницька область
Під час робочої зустрічі представника Національної ради на Вінниччині Вадима Мазурика з начальником Центру технічної експлуатації Вінниці Київської філії Концерну РРТ Анатолієм Гавриловим і провідним енергетиком центру Євгеном Коваленком йшлося про медіапростір регіону.
Зокрема обговорили:
- проблемні ділянки покриття теле – і радіосигналом;
- перспективи розвитку телевізійного мовлення на прикордонні;
- процес ремонтних робіт на телевежі у Вінниці.
З нагоди Дня пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, Вінницький благодійний єврейський центр «Хесед-Емуна» організував урочистий захід – демонстрацію фільму кінорежисера Валерія Шалиги «Відлуння» та зустріч із творчою групою стрічки. На цю подію був запрошений представник медіарегулятора Вадим Мазурик.
Фільм «Відлуння» – про трагічні сторінки історії євреїв Вінниці у роки Другої світової війни, про героїзм і жертовність, людські характери, які проявляються в часи випробувань.
«Праведництво – це вибір людини в екстремальних умовах», – акцентувала на початку перегляду відома вінницька дослідниця Голокосту Фаїна Винокурова. Вона розповіла, що ізраїльський національний меморіал Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем визнав Праведниками народів світу 504-х жителів Вінницької області, найбільшу кількість з усіх регіонів, їхні імена – на стіні честі.
Важливо, що ця подія активно висвітлювалась вінницькими медіа, що стало можливим, зокрема, в результаті реалізації в області програми Національної ради «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».
Волинська область
Ключові зміни у медіапросторі Волині протягом 2025 року стали темою засідання Секретаріату Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України, на яке запросили Лілію Бойко, представницю Національної ради у Волинській області. Учасники обговорили роботу регіональних медіа та результати конкурсів на теле- та радіомовлення.
Питання розвитку радіомовлення у прикордонних районах були у фокусі робочої зустрічі Лілії Бойко з начальником Волинського обласного відділу Західної філії Українського державного центру радіочастот Олегом Кузнєцовим та його заступником Сергієм Бойко.
Сторони обговорили стан використання радіочастотного спектра на території області, перспективи розвитку місцевого радіомовлення, протидію поширенню ворожого мовлення на прикордонні та питання створення аудіовізуальних медіа громад.
Житомирська область
У дводенному семінарі «Європейський Союз: просто про складне. Житомир», організований Представництвом ЄС в Україні, взяв участь представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач. Захід об’єднав медійників з одинадцяти регіонів країни.
Високопосадовці Європейського Союзу та експерти з питань євроінтеграції виступили спікерами заходу. Учасники отримали змогу дізнатися більше про шлях України до вступу в ЄС, обговорити та проаналізувати виклики на цьому шляху.
Окремі панелі тренінгу були присвячені медійній сфері, зокрема питанням підтримки медійників Європейським Союзом та аналізу кейсів з дезінформації щодо євроінтеграції України.
Закарпатська область
Під час наради головного спеціаліста секретаріату представника Національної ради у Закарпатській області Володимира Ткачука з редакцією каналу «21 УЖГОРОД» (ПМП «Телерадіокомпанія Даніо») увагу зосередили на таких питаннях:
- дотримання умов ліцензії та частки ведення програм і передач державною мовою;
- мовлення у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті;
- важливість трансляції в ефірі передач місцевої тематики.
Івано-Франківська область
У спільному ефірі двох радіостанцій – «Калуш FM» і «Шанс» – взяв участь представник Національної ради в Івано-Франківської області Ігор Маслов. Під час робочого візиту до Калуської міської територіальної громади відбулась 45-хвилинна розмова з ведучою Світланою Якименко про медійний простір Франківщини і Калущини.
Говорили, зокрема, про:
- основні напрями діяльності Національної ради у 2025 році;
- покриття району сигналами місцевих, регіональних телевізійних і радіомовників, проблеми з прийняттям сигналу багатоканального телебачення;
- медіаграмотність, протидію фейкам та маніпуляціям в умовах інформаційної війни.
Також Ігор Маслов мав робочу зустріч з Оксаною Гузинець-Мудрик – видавчинею і редакторкою калуської газети «Вікна» та однойменного онлайн-видання. Разом вони обговорили виклики і проблеми, з якими стикаються сьогодні друковані та онлайн-медіа в умовах трансформації медійного ринку. Крім того, торкнулися питання практичного застосування медійного і рекламного законодавства, важливості дотримання професійних стандартів і пильності до маніпуляцій та фейків у соціальних мережах. За результатами зустрічі домовились про підготовку інтерв’ю для «Вікон» протягом найближчих кількох тижнів.
Газета «Вікна» виходить друком щотижня уже 23 роки поспіль, а сайту «Вікна» – 21 рік.
Крім того, представник зустрівся з головою Калуської районної ради Михайлом Лаврівим і заступником керівника (керуючим справами) виконавчого апарату Калуської районної ради Зеновієм Мандриком. Головна тема їхнього розмови – стан медійного простору Калуського району і реформування комунального підприємства «Калуська районна телерадіоорганізація «Незалежність» Калуської районної ради (співзасновником якого є районна рада) в місцеве публічне аудіовізуальне медіа.
Ігор Маслов докладно ознайомив із положеннями профільного Закону щодо реформування комунальних медіа і розповів про засади функціонування публічних медіа в Україні. Досягнуто домовленості про продовження консультацій на цю тему і можливу участь у засіданні сесії Калуської районної ради.
КП «Калуська районна телерадіоорганізація «Незалежність» Калуської районної ради» є зареєстрованим медіа з мовленням без використання радіочастотного спектра, здійснює аудіовізуальне мовлення в містах Калуші та Івано-Франківську.
Луганська область
Представник медіарегулятора на Луганщині Володимир Горобець взяв участь в онлайн-заході до Дня вишиванки – «Орнамент мого дому: вишивка Донеччини та Луганщини», організованому редакцією онлайн-медіа «Східний Варіант».
Спікери розповіли про орнаменти, які народилися серед степів і териконів, кольори і символи, які вишивали на весілля й свята, на щодень. Присутні також дізналися про особливості вишивки українського сходу – чим вона відрізняється і що зберегла донині.
Сьогодні вишиванка стає тихим голосом дому, навіть коли рідний дім далеко.
Рівненська область
Налагодження діалогу між регулятором і суб’єктами медіасфери стало метою робочої зустрічі Лілії Гринюк, представниці Національної ради у Рівненській області, з редакцією ТРК «Рівне-1». Сторони обговорили роль української мови у зміцненні національної ідентичності та важливість гендерної рівноваги в сюжетах як справедливого представлення суспільства.
У центрі уваги також були питання розвитку місцевого інформаційного простору та відповідального підходу до висвітлення суспільно важливих тем.
Серія нарад відбулася і з редакціями місцевих радіостанцій ТОВ «Радіо трек» та ГО «Медіа-центр «Третя столиця» (Радіо RESPECT). Під час зустрічей обговорили дотримання ліцензійних умов, мовного законодавства, особливості мовлення у Дні пам’яті та трауру, важливість передач місцевої тематики та відповідальність медіа перед слухачами.
На запрошення ТРК «Сфера-ТВ» Лілія Гринюк надала коментар до новинного сюжету про розширення мовлення на Рівненщині, наголосивши на важливості розвитку регіональних медіа, локального контенту та інформаційної безпеки. Програми радіо «Сфера-ФМ», які вже рік звучать на 102.2 FM у Рівному, тепер доступні й у Дубнівському районі.
Сумська область
Робочу зустріч із редакцією лебединської газети «Життя Лебединщини» провела головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради на Сумщині Юлія Ніколаєва.
Із початку повномасштабного вторгнення робота редакції значно ускладнилася. Серед основних проблем – окупація частини громади, бойові дії поблизу міста, руйнування інфраструктури, питання безпеки співробітників, велика кількість неперевіреної інформації, логістичні й фінансові труднощі, а також зміна інформаційних потреб читачів.
Та попри це, редакція продовжує інформувати мешканців, використовуючи не лише друковану версію, а й онлайн-платформи: сторінки у соціальній мережі Фейсбук, Telegram-канал.
Значна частка газетної площі присвячена темі війни та подіям у громаді. На перших шпальтах з’явилася важлива рубрика «Схилімо голови», де вшановують пам’ять загиблих воїнів-земляків. Також є постійні рубрики: «Сьогодні про важливе», «У громаді», «Зміни».
«Життю Лебединщини» – 106 років. Співвласник і головний редактор друкованого медіа Євген Шульга мріє, щоби воно разом зі своїми читачами якомога швидше зустріло перемогу.
Хмельницька область
Студенти Херсонського національного технічного університету, переміщеного до Хмельницького, долучилися до онлайн-лекції про гендерний баланс у медіа. Захід для майбутніх фахівців із публічного управління та психологів, які вивчають дисципліну «Гендерна психологія», провела Олена Гавінська, представниця Національної ради у Хмельницькій області.
Під час лекції студенти дізналися про статус і повноваження медіарегулятора та його роботу з подолання гендерних стереотипів, яку Національна рада здійснює з 2017 року. З 2024 року гендерний баланс у медіа визначено однією зі стратегічних цілей діяльності медіарегулятора на 2024 – 2026 роки.
Олена Гавінська розповіла про систематичні моніторинги щодо дотримання гендерного балансу, які проводяться за методикою, розробленою за ініціативи регулятора та підтримки уряду Швеції й Національного демократичного інституту США. Особливу увагу приділили дослідженню «Гендерний профіль українських медіа», що вже два роки поспіль реалізується спільно з ГО «Жінки у медіа». Студенти ознайомились як із загальними результатами цього дослідження, так і з показниками моніторингів телемовників Хмельниччини.
Тема медіаграмотності українського суспільства стала центральною в програмі «Країна майбутнього», що виходить в ефірі хмельницького телеканалу «TV7+», участь у якій також взяла Олена Гавінська.
Представниця медіарегулятора поділилася результатами минулорічного опитування серед журналістів і медійників щодо рівня медіаграмотності та знання професійних стандартів, проведеного Національною радою спільно з експертами громадських організацій. Дослідження виявило, що вищий за середній рівень медіаграмотності продемонстрували майже 74% опитаних медійників.
«Медіаграмотність суспільства через медіаграмотність медіакомпаній визначена однією зі стратегічних цілей регулятора на 2024-2026 роки», – наголосила Олена Гавінська.
Під час ефіру учасники також обговорили «зручність» і загрози використання Телеграму, вплив медіа на емоційний стан людини, переваги та небезпеки штучного інтелекту. Експерти закликали аудиторію споживати інформацію відповідально та завжди перевіряти її достовірність.
Чернівецька область
Серед численних подій до Дня вишиванки у Чернівцях відбувся знаковий захід, організований Чернівецьким обласним товариством УТОГ. Він став важливою подією не лише для місцевої спільноти, а й всього українського суспільства, адже поєднав одразу кілька важливих сенсів – культурну спадщину, глибокі традиції та турботу про інформаційну доступність для людей з порушеннями слуху, які щодня стикаються з комунікаційними бар’єрами.
На запрошення голови Чернівецького обласного товариства УТОГ Тетяни Михайлової представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук взяла участь у заході, організованому до Дня вишиванки для людей з порушеннями слуху: у Будинку культури УТОГ розповіли підопічним про історію виникнення Дня вишиванки, традиції української вишивки, її регіональні особливості та сакральний зміст орнаментів.
Зал був переповнений – як і щоразу на заходах обласного товариства УТОГ. Люди з порушеннями слуху з нетерпінням чекають кожної нагоди зустрітися та поспілкуватися, адже потребують якісної комунікації, можливостей для взаємодії й доступної інформації.
Особливою подією для товариства стало відкриття музею «Буковина». Експозиція відтворює атмосферу традиційного буковинського побуту та культури регіону. Експонати для музею члени товариства збирали разом, приносячи з дому родинні реліквії.
У музеї можна побачити колекцію посуду – глиняні горщики, дерев’яні ложки, декоративні тарелі. Вишиті рушники та серветки з традиційним буковинським орнаментом, ткані килими та верітки додають експозиції автентичності. На поличках – зібрання музичних інструментів, ікон, книжок, глечиків та дерев’яних виробів, які розповідають про духовні та культурні цінності мешканців Буковини.
Окремої уваги заслуговує підбірка вишитих сорочок і кептарів – кожна з них є прикладом родинної пам’яті, що творить цілісну мозаїку нашої спільної спадщини. Усе це разом створює живу картину життя буковинської родини минулих століть.
«Інформаційна доступність – це не лише забезпечення комфорту, а передусім прав людини, – наголосила представниця регулятора. – Надзвичайно важливо, щоб люди з порушеннями слуху були постійно присутні в інформаційному просторі, отримували повноцінний доступ до актуальної інформації та мали змогу брати участь у суспільних процесах».
Любов Нечипорук подякувала представникам медіа за інформаційну підтримку заходу: «Висвітлення таких ініціатив – це внесок у побудову відкритого, чутливого до потреб кожної людини, інформаційного середовища». Також закликала колег-медійників підтримувати інклюзивність, доступність і рівність у медіапросторі, аби люди з порушеннями слуху, а також усі групи нашого суспільства, мали можливість бути почутими.
Чернігівська область
На запрошення Представництва ЄС в Україні представниця медіарегулятора на Чернігівщині Ірина Сенченко взяла участь у навчальному тренінгу для медійників та експертів з України, який проходив у Черкасам. Його тема – «Дезінформація про ЄС: як її розпізнати і протидіяти?».
Під час заходу Ірина Сенченко поспілкувалася з Сергієм Гриценком, автором проєкту, радником зі стратегічних комунікацій Відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні. Домовилися про подальшу співпрацю.
У перший день тренінгу приділили увагу сучасній пропаганді, російським наративам, які поширюються в Європі, та ефективному реагуванню на них.
Журналістка та аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба представила мапу фактчекінгу світу, яка вражає: понад 400 організацій у майже 100 країнах світу сьогодні протидіють фейкам у найрізноманітніших формах.
Розкрили основні тактики дезінформаторів, зокрема:
- «вакуум правди» – фейкова інформація з’являється там, де офіційна комунікація відсутня або запізнюється;
- «зерно правди» – неправдивий наратив вбудовується в реальні факти, щоби виглядати переконливо;
- «повторення» – один і той самий фейк розганяється різними каналами для створення ілюзії «масової думки».
Кейси дезінформації, що активно поширюються як в Україні, так і Європі, навела аналітикиня «Вокс Україна» Світлана Сліпченко. Один із головних акцентів – одних лише блокувань проросійських медіа недостатньо. Потрібна системна робота з просвітою, критичним мисленням і медіаграмотністю.
Основні канали поширення дезінформації – Telegram, YouTube, TikTok, а також мережі псевдомедіа, які зовні виглядають як незалежні медіа, та насправді ретранслюють проросійські меседжі. Завданням офіційних медіа є не просто спростовування фейків, а й робота на випередження.
У другий день учасники мали змогу на практиці удосконалити знання з фактчекінгу.
Також Ірина Сенченко на запрошення Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації провела онлайн-лекцію для державних службовців регіону на тему інформаційної безпеки.
Під час лекції обговорили:
- основні положення медійного законодавства;
- роботу медіарегулятора;
- алгоритми фактчекінгу інформації, яка використовується державними службовцями в роботі.
Представниця Національної ради сформувала короткий чек-лист порад у роботі службовця з інформацією:
- Джерело (хто поширив інформацію: офіційне медіа, державний ресурс, анонімний канал; адресу, дату створення сайту перевірити «Про нас» (About us).
- Дата (інформація може бути правдивою, однак застарілою; звернути увагу не лише на дату публікації, а й на дату подій у тексті).
- Заголовок (чи є клікбейт; емоційно забарвлені заголовки часто виявляються маніпулятивними).
- Факти (чи згадуються конкретні імена, дати, місця; чи є лінки на джерела, звіти, документи).
- Фото й відео (фейк, діпфейк чи вирвано з контексту; зворотний пошук фото).
Також представниця медіарегулятора зустрілася з головою громади Батурина Леонідом Душею та посадовцями міської ради під час свого робочого візиту до міста. Очільник громади акцентував на важливості інформаційної безпеки як складової національної безпеки та підтвердив готовність Батуринської громади до співпраці з державними інституціями у цій сфері. Ірина Сенченко наголосила на підтримці громади у впровадженні рішень, спрямованих на забезпечення якісного й безперебійного доступу до українського мовлення.
Під час зустрічі також обговорили важливе для регіону питання – покриття українським мовленням. У громаді відсутній місцевий мовник, проте сигнал національних мовників повністю охоплює територію громади. Наразі в громаді проживає понад 7 тисяч людей, серед яких – 565 внутрішньо переміщені особи.
