21 листопада голова Національної ради Юрій Артеменко, заступник голови Уляна Фещук і член Національної ради Валентин Коваль взяли участь у щорічному заході індустрії – конференції «Медіаправо». Вони виступили з вітальними словами, означивши виклики, що стоять нині перед галуззю, і аспекти, які потребують подальшого врегулювання.
Найбільшим викликом на сьогоднішньому етапі для індустрії Юрій Артеменко назвав законопроект про аудіовізуальні медіапослуги, який має змінити дуже багато правил на ринку. На разі законопроект є компромісом, однак Юрій Артеменко висловив побоювання щодо того, чи не буде він знівельований у процесі розгляду його в парламенті. Крім того, важливою стає саморегуляція. Багато питань могли б бути вирішені органом співрегулювання чи саморегулювання, вважає голова Національної ради, однак такого немає. Відтак питання вирішуються через ухвалення законодавчих норм.
Юрій Артеменко запропонував учасникам конференції порозмірковувати і над проблемами боротьби з піратством, удосконалення норм про медіавласність, боротьби з фейками і того, як зробити телебачення бізнесом. Нові засоби масової інформації приносять нові виклики. Стрімкий розвиток інтернет-телебачення змушує задуматися над тим, як регулювати це явище так, щоб не заважати, але тримати руку на пульсі.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зі свого боку назвала напрацьований законопроект про аудіовізуальні медіапослуги ключовим невирішеним питанням, яке треба вирішити, аби максимально адаптувати українське законодавство до європейського в інформаційній сфері. Вона назвала документ складним із багатьма новими підходами для галузі. Попри те, що намагалися узгодити інтереси всіх сторін, деякі його аспекти, на думку В.Сюмар, не сподобаються багатьом із них. Вона закликала Індустріальний телевізійний комітет подати свої пропозиції, щоб вони також були опрацьовані парламентарями. «Цей крок нам треба сьогодні зробити всім спільно і далі вже доопрацьовувати цей документ. Він новий, і передбачає можливість нам не вносити в якісь окремі статті правки до другого читання, а повністю текст поміняти до другого читання. Тому ключове – політичний крок з реєстрації, я б дуже хотіла, щоб ми його все таки до нового року змогли зробити», – сказала вона.
Затримки із розробкою законопроекту народний депутат, член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк пояснив тим, що в галузі немає єдності, натомість наявні різні погляди на те, що має бути в законопроекті. Стосовно його компромісності, він зазначив, що вона має бути якісною, тобто вирішувати і питання національної безпеки, і нормального бізнесу.
Заступник голови Національної ради Уляна Фещук докладніше зупинилася на недосконалості закону про медіавласність. За її словами, головною проблемою є отримання підтверджувальних документів про кінцевого бенефіціарного власника. «Тому перша наша ініціатива полягає в тому, що все-таки на всьому проміжку структури власності не повинно бути компаній, які створені і зареєстровані в країнах, де реєстри компаній є закритими», – висловилася вона. Крім того, відкритою залишається проблема фіктивних власників засобів масової інформації. Найпрозорішою, на думку Уляни Фещук, структура може бути тільки тоді, коли контролюватимуться фінансові потоки, як це є, наприклад, у Бельгії.
Заступник голови Національної ради також зосередила увагу учасників конференції на питанні квот європейського продукту. Зараз маємо ситуацію, коли телеканал «Інтер», трактуючи норму закону, не погоджується з тим, що фільми є передачами. Відтак колізія виникає тоді, коли звертаєшся до закону про рекламу, відповідно до якого спонсорування можливе тільки в передачах. Якщо ж за рішенням суду буде визнано, що фільми не є передачами, телеканали не зможуть ставити в них спонсорську рекламу.
Член Національної ради Валентин Коваль розповів про нововведення, які готує регулятор для галузі щодо прозорості медіавласності. Він повідомив, що вже наявний на сайті механізм подачі документів через онлайн-платформу, однак поки він не відкритий, оскільки досі на реєстрації в Міністерстві юстиції перебуває відповідне положення. Після того, як воно буде зареєстроване, телерадіоорганізації зможуть уже в січні подати інформацію про структуру власності і через сайт Національної ради. Наступного року онлайн-платформа працюватиме в тестовому режимі.
Механізм реєстрації і створення електронного кабінету, за словами Валентина Коваля, надалі є намір використати для того, щоб перейти до підготовки ліцензійних документів онлайн. «І саме завдяки цьому електронному кабінету ви не лише зможете заповнювати документи, які потрібні для ліцензування, а й бачити, на якому етапі перебуває розгляд цих документів. Бо кожен етап подання супроводжується певними маркерами: в якому підрозділі Нацради, чи є позитивна відповідь, чи він готовий, чи ні, чи є негативна відповідь. І тоді ви отримаєте повідомлення про те, що треба змінити, що, з погляду працівників апарату, неправильно», – повідомив В. Коваль.
Також цей електронний кабінет може бути надалі використаний, щоб співпрацювати з провайдерами програмної послуги і отримувати актуальну інформацію про їх покриття, канали в їх мережах, у соціальному пакеті і в платних пакетах. Поступово буде складатися така інформаційна система, до якої зможуть із часом звертатися телеканали, щоб дізнатися, як вони поширюються серед провайдерів.
Валентин Коваль також поділився досвідом спілкування з європейськими медіарегуляторами. За його словами, вони вважають, що український регулятор є найслабшим регулятором у Європі. Все, що він може робити, – це зауваження, а потім звернення до суду. Тоді як європейські регулятори можуть припиняти на будь-який термін трансляцію реклами чи дію ліцензії. Вони мають справжні важелі, щоб змусити виконувати законодавство. Український регулятор цього не має. Таким чином, на думку Валентина Коваля, такі пропозиції мали би бути враховані в законопроекті про аудіовізуальні медіапослуги.
Під час конференції «Медіаправо» учасники обговорили питання розвитку і державної підтримки національного кіно- і талевиробництва, захисту контенту та інтелектуальної власності, боротьби з піратством в інтернеті, регулювання реклами тощо.
Конференцію організовано Індустріальним телевізійним комітетом і Асоціацією правників України. У ній взяли участь юристи, фахівці права у різних галузях теле- і кіновиробників, представники громадськості тощо.
