Упродовж останніх місяців Україна стає свідком процесів перетворень, що відбуваються в Національній суспільній телерадіокомпанії. Внутрішня реорганізація й оптимізація потребують значних зусиль і часом даються нелегко. Часто виникають запитання, нерозуміння, а то і просто неприйняття. До Національної ради надходить багато звернень щодо питань реформування Суспільного мовлення, зокрема філій НСТУ, від трудових колективів, громадських активістів, органів державної влади, народних депутатів.
Суспільне мовлення в Україні створюється відповідно до Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Ним визначено засади організації, принципи діяльності та гарантії незалежності НСТУ. Зокрема, підпункт 6) пункту 1 статті 3 Закону передбачає, що одним із принципів діяльності НСТУ є незалежність управління та поточної діяльності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб. Таким чином, жодна особа, окрім членів Правління НСТУ, не може мати впливу на внутрішні процеси діяльності суспільного мовника.
Закон визначив і повноваження Національної ради при створенні Суспільного мовлення. До них належать обрання Наглядової ради НСТУ і переоформлення ліцензій компанії.
Розуміючи стурбованість громадськості стосовно окремих питань реорганізації Національної суспільної телерадіокомпанії України, Національна рада звернулася до Наглядової ради ПАТ «НСТУ» з тим, щоб отримати деякі роз’яснення для розуміння всієї ситуації. Регулятор запитував про Донецьку, Луганську, Львівську та Новгород-Сіверську філії НСТУ, стосовно яких надходить найбільша кількість звернень. Отриману відповідь оприлюднюємо для громадськості, оскільки, на погляд Національної ради, вона надає відповіді на найбільш поширені питання.
Інтерв’ю із членами Правління НСТУ та програмним директором, які нещодавно з’явилися в ЗМІ, також проливають світло на головні аспекти становлення українського суспільного мовлення.
Водночас звертаємо увагу на те, що Закон передбачає щорічну звітність Правління про діяльність та фінанси ПАТ «НСТУ». Сподіваємося, що цей звіт буде підготовлено і оприлюднено вчасно. Крім того, закладено механізм проведення незалежною аудиторською фірмою обов’язкового аудиту компанії (стаття 16). Це лише деякі з механізмів, що забезпечують прозорість діяльності НСТУ і її керівних органів.
Національна рада послідовно підтримувала ідею створення Суспільного мовлення і надавала своє сприяння на різних етапах, від обговорення законодавчих ініціатив і до створення незалежного наглядового органу. Велику увагу регулятор в останні роки приділяє і виділенню частот для Суспільного. Таким чином створено повноцінну радіомережу на FM-частотах, видано ліцензію на мовлення у загальнонаціональній цифровій мережі телеканалові «UA: Культура». Розширення мереж мовлення для НСТУ і надалі залишатиметься в пріоритеті Національної ради. Маємо надію на професійний підхід керівництва зі створення якісно нового мовника. Започатковані НСТУ зміни програмної концепції також вселяють надію, що український глядач нарешті отримає можливість бачити в ефірі високоякісний, різножанровий і різноманітний продукт, цікавий для всіх верств населення. Хотілося б вірити й у те, що журналісти суспільного мовника стануть прикладом для інших своїх колег із дотримання журналістських стандартів і принципів журналістської етики.