4 березня Національна рада презентувала розроблені спільно з експертами Ради Європи рекомендації для медіа, як в інформаційному просторі запобігати мові ненависті і дискримінації. Вони мають допомогти медійникам виконувати вимоги Закону України «Про медіа».
Розробка рекомендацій була підтримана проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – ІІ Фаза»», який реалізується в рамках плану дій Ради Європи для української стійкості, відновлення та відбудови на 2023 – 2026 роки.
Рекомендації регулятора базуються на висновках, зроблених за результатами роботи експертних груп за участі понад 80 організацій громадянського суспільства. Праця над критеріями визначення інформації до такої, що розпалює ненависть, ворожнечу і жорстокість до окремих осіб чи груп за різними ознаками, тривала під проводом регулятора у 2023 – 2025 роках. Ініціатива була започаткована задля сприяння виконанню медіафахівцями вимог пункту 2 частини першої статті 36 Закону України «Про медіа».
Пункт 2 частини першої статті 36 Закону «Про медіа» визначає такі обмеження щодо змісту інформації: На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати: висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності.
Відповідальна секретарка, членкиня Національної ради Олена Ніцко зауважила, що в останні роки Національна рада провела низку просвітніх заходів під час реалізації проєкту «Компетентні медіа – толерантне і демократичне суспільство». Основою для них стали матеріали, підготовлені за результатами зустрічей із громадськістю.
Стандарти, які сьогодні розробляє Національна рада, важливі не лише з погляду євроінтеграційних прагнень України, вони особливо цінні під час війни. Агресор активно вкидає в українське суспільство наративи мови ворожнечі, щоби посварити між собою національні спільноти та інші групи і викликати у світу бажання бачити Україну як відсталу, сексистську, расистську державу.
«Військові події загострюють потребу у дотриманні прав людини», – акцентувала голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
«Ми хотіли б, щоб ці рекомендації допомогли нашому медійному середовищу урізноманітнитися. Щоб кожна група, про яку ми говоримо, була видимою не тільки в окремих рубриках, а щоби всі ці люди представляли медіа – були ведучими, журналістами, експертами, експертками. І щоб все це стало нормою».
«Розроблені рекомендації і чіткі критерії допомагають краще ідентифікувати мову ворожнечі і водночас тренувати й готувати тих людей, які готують різні матеріали – щоб вони самі не порушували права різних груп і не сіяли певну ворожнечу», – прокоментувала презентований документ керівниця проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» Земфіра Кондур.
Ані в українському законодавстві, ані в міжнародному праві немає єдиного універсального визначення «мови ворожнечі». Це залишає простір не лише для дискусій, а й для маніпуляцій, які нерідко прикриваються правом на свободу слова та переконань. Водночас це право не може бути підставою для приниження людської гідності за ознаками належності до певних груп, наголосив член Національної ради Максим Онопрієнко.
«Рекомендації – це база для етичної і професійної журналістики. Ми переконані, вони допоможуть нашому українському суспільству бути згуртованими, об’єднаними і сильнішими», – сказав він.
Керівниця департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Маріна Ткачук детальніше представила Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації.
Документ:
- дає чітке розуміння правових меж і юрисдикції явища «мова ворожнечі»;
- пропонує глосарій термінології у цій сфері;
- допомагає визначити, чи наявна у контенті мова ворожнечі;
- може слугувати інструментом моніторингу;
- бачення щодо заходів реагування на прояви мови ворожнечі.
Крім того, він містить приклади оцінки мови ворожнечі у справах Європейського суду з прав людини: окреслює аспекти, які треба враховувати під час аналізу цього явища в медіа, зокрема щодо змісту висловлювань, політичного і соціального контексту, наміру автора, форми розповсюдження тощо.
Рекомендації будуть помічними для подальшої роботи органів спільного регулювання, а також корисними іншим державним інституціям та громадським організаціям, які працюють у царині виявлення і протидії мові ворожнечі. Вони застосовні до аудіовізуальних, онлайн- та друкованих медіа, платформ спільного доступу до відео як інструмент самомоніторингу.
Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації (документ)
Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації (документ) англійською мовою
Презентація:
Переглянути запис події, на якій були представлені Рекомендації, можна за посиланням.
