19 лютого розпочався дводенний семінар для представників Національної ради в областях. Він присвячений ролі медіа-регуляторів у забезпеченні дотримання законодавства під час висвітлення ЗМІ виборчих кампаній. Захід організовано за сприяння Офісу Ради Європи в Україні. До участі в семінарі також долучилися представники НАЗК, Незалежної експертної ради, що створена Громадською радою при Національній раді, громадськість, вітчизняні медіа-фахівці, юристи, іноземні експерти Ради Європи, представники міжнародної моніторингової місії ЕНЕМО.
Мортен Енберг, голова Офісу Ради Європи в Україні, нагадав, що ця організація, яка охоплює 47 країн-членів, напрацювала стандарти, що стосуються висвітлення медіа виборчих кампаній. Тут передусім ідеться про невтручання, незалежність медіа і дотримання професійних етичних стандартів журналістами. Тому Рада Європи підтримує прагнення Національної ради та інших сторін, коли заходить мова про вільні вибори і належне висвітлення виборчих перегонів. Крім того, Рада Європи активно залучена до вироблення рішень щодо нових викликів, які постають перед медіа у цифрову епоху. Попри те, що під час семінару багато буде сказано про європейський досвід щодо регулювання ЗМІ при висвітленні ними виборчих процесів, за словами Мортена Енберга, Україна має багато практик, які можна представити і для європейських країн. Адже її досвід багато в чому є повчальнішим за досвід країн-членів Ради Європи.
Він також сказав про те, що одним із пріоритетних напрямів підтримки Радою Європи національного медіа-регулятора є організація і підтримка незалежного моніторингу медіа, який виконується коаліцією громадських організацій. Нині вже готовий проміжний звіт за результатами перших трьох тижнів моніторингу. Таким чином, Національна рада може спиратися і на ті факти, які вже зафіксовані.
Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк подякувала Раді Європи за підтримку не лише регулятора як партнера, а й усієї України на її шляху до демократії. Тема виборів особливо важлива цього року, який доведеться прожити у жорстких умовах. «На жаль, ми ведемо співпрацю в умовах ще старого законодавства, яке нам потрібно буде всім змінювати спільними нашими зусиллями. Переконувати, підтримувати ці зміни, показувати їхню необхідність і головне – їхню користь для суспільства, яке повинно отримати всі можливості зробити свій електоральний вибір відкрито, прозоро, не будучи заведеним на манівці», – сказала вона. Крім того, особливо глибокого вивчення вимагає той факт, що гібридна війна набуває все більш вигадливіших форм і треба думати, як цьому протистояти.
Перша частина семінару була присвячена представленню українського досвіду з нагляду за висвітленням у засобах масової інформації передвиборної кампанії. Зокрема, йшлося про роль інструменту моніторингу для регулятора і громадських організацій. Про це докладно розповідав консультант Ради Європи Расто Кужель. Олександр Бурмагін, юрист ГО «Платформа прав людини», запропонував свій погляд на питання, чи є в регулятора можливість реагувати на ті моменти у виборчих кампаніях, що прямо не прописані в законодавстві. Він також розповів про помічене під час проведеного громадськістю моніторингу порушення статті 56-6 Закону України «Про вибори Президента України», яке є типовим фактично для всіх телеканалів. Коли під час різноманітних ток-шоу відбувається опитування аудиторії, що присутня в студії, канали забувають зазначати, що відповідь на певне поставлене запитання є думкою лише цієї аудиторії і аж ніяк не репрезентативним опитуванням усіх громадян України.
Виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікацій» Діана Дуцик представила перші результати моніторингу, який проводили громадські організації (ГО «Платформа прав людини», Комісія з журналістської етики, ГО «Український інститут медіа та комунікацій», «StopFake») у період із 14 січня по 3 лютого цього року. Аналізувалися випуски новин у прайм-тайм і передачі ток-шоу. За словами Діани Дуцик, було виявлено 16 випадків можливого порушення Кодексу журналістської етики, більшість із них пов’язані з недотриманням таких стандартів: відокремлення фактів від коментарів, відокремлення і маркування реклами від новинного контенту, некоректне цитуванням соціологічних опитувань. Інформація про ці випадки буде передана для розгляду Комісією з журналістської етики.
Результати громадського моніторингу засвідчують, що, з одного боку, в цілому ЗМІ надавали виборцям різноманітну інформацію про кандидатів, а з другого, – виявляли більш-менш відкрито свої симпатії до конкретних кандидатів і політичних суб’єктів. Водночас Діана Дуцик зауважила на тому, що новини не завжди є показовими, адже багато маніпулятивних моментів були помічені в інших передачах – за межами новин і ток-шоу. «Телеканали в цьому полі дозволяють собі більше порушень, ніж в новинах і ток-шоу, що залишається поза увагою цього моніторингу», – сказала вона.
Також у полі зору фахівців моніторингу були й деякі онлайн-видання, відстежуватимуться і FB-сторінки лідерів серед кандидатів на пост Президента, лідерів думок і медіа. За словами Ольги Юркової, співзасновниці «StopFake», досліджується і поява у ЗМІ наративів, які асоціюються з російською пропагандою. Докладніше з результатами звіту можна ознайомитися за посиланням.
Консультантка Ради Європи Єлена Сурчулія у своїй доповіді говорила про становлення виборчого законодавства у Європі в історичному зрізі. Вона зупинилася на питаннях оприлюднення соціологічної інформації, політичної реклами як форми політичної агітації, висвітлення виборчих процесів у передачах інших жанрів та форматів, відмінних від інформаційних передач тощо.
Завтра семінар буде продовжено. Розглядатимуться конкретні питання нагляду за дотриманням законодавчих вимог загальнонаціональними мовниками, а також аспекти моніторингу мовлення місцевих і регіональних телерадіоорганізацій, уточнюватимуться деталі проведення перевірок мовників і провайдерів програмної послуги та інші робочі питання.
