Якою є роль журналіста на прикордонні з країною-агресором? Чи можливо гідно виконувати свою місію і не скотитися у пропаганду? Яким є стан інформаційної безпеки на Чернігівщині і що регіональні журналісти можуть зробити для її зміцнення? Роль громадської журналістики у воєнних умовах. На ці та інші питання шукали відповіді медійники Чернігівщини напередодні професійного свята Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку.
Представники обласної влади, національного медіарегулятора та місцевих телерадіоорганізацій обговорювали важливі питання інформаційної безпеки разом із відомим журналістом, головою Комісії з журналістської етики, головою правління ПГО ТРК «Громадське радіо» Андрієм Куликовим. Ініціатором зустрічі став Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації та радіостанція «Svoboda.FM».
«Інформаційна безпека – поняття набагато ширше, ніж зазвичай вважають, – зазначив Андрій Куликов. – Мільйони людей саме від журналістів дізнаються про прийнятний спосіб поведінки. …І якраз розвиток місцевих медіа є ключем до максимальної поінформованості суспільства».
«Питання інформаційної безпеки – надзвичайно актуальне для Чернігівської області, адже з 22 районів регіону 7 – прикордонні, – наголосила Ірина Сенченко, представник Національної ради у Чернігівській області. – Чернігівська область межує з Гомельською областю Республіки Білорусь та Брянською областю Російської Федерації. Тому специфічною характеристикою саме Чернігівщини є багаторічне засилля як російських, так і білоруських каналів».
«Чи не найкращий метод – створення радіо в громаді. Це – найдієвіший метод боротьби з пропагандою, адже громаді завжди буде що сказати і чим відповісти на поширення дезінформації. Лише заборона пропагандистських телеканалів нічого не дасть, ми маємо щось пропонувати навзамін. І цим «чимось» має стати місцеве радіо! Хочеш, щоб тебе почули, – починай з головного, – наголосив Андрій Куликов. – Адже люди мають безліч своїх проблем, і їх здебільшого мало цікавить чиясь окрема думка». Він поділився з присутніми корисними історіями з власного журналістського досвіду та надав практичні поради з організації місцевого радіомовлення, яке, на його думку, є найбільш ефективним і доступним регіональним ЗМІ, найближчим до людей, до їх потреб у поінформованості й можливості висловитись.
Своєю чергою Ірина Сенченко у своїй презентації означила головні виклики для інформаційного простору Чернігівщини і розповіла про низку заходів, які вже запроваджені Національною радою.
«На найближчому засіданні відбудеться конкурс на мовлення на вільні радіочастоти в регіоні. Саме завдяки розбудові радіомовлення на місцях ми й матимемо можливість протидіяти російській пропаганді на прикордонні. Прорахунок частот та розбудову мережі радіо громад для області розпочато вже давно, очікували лише на позитивні висновки від Українського державного центру радіочастот. Планомірно ці частоти будуть виставлятися на конкурси. Тепер головне, аби місцева влада, представники місцевого самоврядування підтримали ініціативи та були зацікавлені в розбудові медіа на місцях, адже зі свого боку – Національна рада і я як представник робимо все можливе для розбудови мережі», – сказала Ірина Сенченко.
Відбувся також діалог про роль журналіста в житті суспільства. Зійшлися на думці, що основне завдання медійників – доносити до людей правду. Не брехати і не замовчувати. Тільки так можна створити безпечне інформаційне середовище, протидіяти фейкам і антиукраїнській пропаганді.
