Комітет Ради Європи з питань штучного інтелекту (CAI) запустив проєкт Академія HUDERIA. Мета програми – підготувати фахівців з урядових структур, правничих інституцій, ІТ-сфери та громадянського суспільства до оцінки ризиків і впливу ШІ на демократію, права людини та верховенство права. У навчанні, що тривало 16 – 18 червня у м. Страсбурзі (Франція), взяв участь головний спеціаліст відділу технічного контролю та аналізу цифрового медіапростору управління радіочастот, технічного контролю та аналізу цифрового медіапростору Національної ради Сергій Лебеденко.
Навчальний проєкт реалізовано за підтримки Інституту Алана Тюрінга (Лондон, Велика Британія). Курс зібрав понад 80 учасників із різних країн, серед яких три представники України: від медіарегулятора, Міністерства цифрової трансформації та Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини. Майже повністю учасники – зі сфери ІТ, інженери, юристи у сферах прав людини і цифровій.
Організатори заходу представили розроблену CAI спільно з командою Інституту Методологію HUDERIA, яка є практичним інструментом для впровадження положень нової Рамкової конвенції РЄ про штучний інтелект[1] на всіх етапах життєвого циклу ШІ-систем.
Методологія дає змогу визначати сфери й ситуації, у яких впровадження ШІ може створювати значні ризики для прав людини, демократичних інституцій та дотримання принципу верховенства права, а також вимагає створення планів для зменшення таких ризиків і регулярного їх перегляду.
Учасники працювали у групах. Їх навчали, як використовувати методологію і підлаштовувати під кожний окремий випадок, процес, орган чи національну юрисдикцію. Розбирали практичні кейси, які представляли співробітники Інституту Тюрінга.
Сергій Лебеденко відзначив, що було б корисно мати спрощену версію методології, оскільки вона є досить об’ємною і складною, особливо для країн чи державних органів, які лише на початку шляху. Він також провів консультації з представниками Словенії, Словаччини, Великої Британії, розповів про досвід нашої країни у впровадженні ШІ та розробку актів, що стосуються його використання.
Методологія HUDERIA базується на нейтральному до алгоритмів, практико-орієнтованому підході, що охоплює широкий спектр застосувань штучного інтелекту. Це забезпечує стійкість і актуальність HUDERIA навіть в умовах стрімкого технологічного розвитку.
Документ може бути використаний як державними інституціями, так і приватними суб’єктами. Він не має обов’язкової юридичної сили. Водночас держави – сторони Рамкової конвенції – можуть гнучко використовувати чи адаптовувати його повністю або частково під власні національні інтереси.
[1] Рамкова конвенція Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права – це перший у світі міжнародний юридично зобов’язуючий договір, присвячений ШІ. Конвенція має на меті гарантувати, що всі дії, пов’язані з життєвим циклом систем ШІ, повністю відповідають принципам прав людини, демократії та верховенства права – і водночас сприяють розвитку технологій та інновацій. Цей документ доповнює вже наявні міжнародні стандарти в галузі прав людини та демократичного врядування, заповнюючи потенційні прогалини, які виникають на тлі стрімкого технологічного прогресу. Щоби залишатися актуальним у довгостроковій перспективі, текст Конвенції не регулює конкретні технології і дотримується принципу технологічної нейтральності.
15 травня 2025 року Україна стала 16-ою державою, яка підписала Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права (у Страсбурзі від імені України її підписав заступник Міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков).
