Попри виклики війни, Україна залишається вірною своїм євроінтеграційним прагненням. Медійна реформа – завдання, яке країна уже впровадила. Про те, як відбувається цей процес і які ще завдання стоять перед медіагалуззю, говорили під час окремої сесії на Донбас медіафорум 9 жовтня. У ній взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін.
Оцінюючи реалізацію медійної реформи, він зауважив, що вона відбувається у хорошому темпі, і є підстави сподіватися, що цей темп буде збережено.
«Дуже важливо, що у ці темні часи ми в хорошій комунікації із парламентом, індустрією, з громадським сектором. Так, є питання, щодо яких ми сваримося, іноді в нас гострі дискусії, суперечки. Але ми в цій комунікації все одно знаходимо рішення, з якими зрештою всі погоджуються».
Медійна реформа не остаточно завершена. Учасники дискусії говорили про те, що загалом євроінтеграційний процес потребує значного оновлення законодавства. Процес реалізації Закону «Про медіа» підсвітив аспекти, які потрібно відкоригувати. Також необхідно виправити колізії в рекламному законодавстві. Мають бути розроблені акти щодо SLAPP (стратегічних судових позовів проти громадської участі), захисту персональних даних. Оновлень потребують Цивільний і Цивільний процесуальний кодекси. Тобто ініціатив багато, і вони будуть реалізовуватися ще кілька років паралельно і поступово.
Також імплементувати в українське законодавство необхідно нові європейські акти – DSA (Акт про цифрові послуги), DMA (Акт про цифрові ринки), EMFA (Європейський акт про свободу медіа), AI Act (Акт про штучний інтелект). Тут, за словами Олександра Бурмагіна, складність полягає в тому, що навіть в ЄС можуть змінюватися ці правила у процесі їх впровадження.
Серед інших викликів, про які йшлося під час обговорення, назвали необхідність врахування унікального досвіду України. Тетяна Смирнова, доцентка кафедри приватного права Національного університету «Києво-Могилянська Академія», сказала про те, що при перенесенні європейських норм в українське законодавство важливо врахувати унікальний досвід України, який ними не врахований.
«Тобто у нас завдання не просто імплементувати європейські стандарти, а впровадити їх з урахуванням досвіду війни, нашої реальності».
Під час зустрічі торкнулися й питання регулювання соціальних мереж у контексті інформаційної безпеки. Хоча багато хто говорить про потребу більшого регулювання таких платформ, як «Телеграм», «ТікТок», чи навіть їх заборону, широкого запиту суспільства на це немає, поділився народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Олександр Бурмагін зі свого боку наголосив на недостатньому саморегулюванні галузі. Багато питань про те, які медіа можна вважати хорошими, етичними, журналістський цех мав би вирішувати самостійно.
Учасники дискусії заохотили громадськість і представників медіа бути більш активними і залученими до процесів створення і відстеження якості нових законодавчих норм, допомагати тим, хто пише закони, виявляти їх недоліки, виносити ці питання на обговорення широкої спільноти.
В обговоренні також взяли участь Ольга Вдовенко, директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини»; Володимир Зеленчук, медіаюрист Інституту масової інформації; модеротором був Максим Дворовий, старший юрист Лабораторії цифрової безпеки.
