Медіарегулятор представив медіа напрацьовані з експертною і громадською спільнотами матеріали щодо недискримінації

27.09.2023

Національна рада під час публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками, що відбулося 26 вересня, представила напрацьовані за результатами консультацій з експертами і громадськими організаціями матеріали, що можуть лягти в основу майбутніх кодексів.

Загалом регулятор провів 7 таких консультацій із представниками церков і релігійних організацій, єврейської, кримськотатарської, ромської, мусульманської, ЛГБТІК+-спільнот, а також організаціями, що опікуються особами з інвалідністю. Також запланована зустріч із ветеранами та об’єднаннями, які представляють їхні інтереси.

«Нам сьогодні, як ніколи, в час війни, потрібна єдність, нам потрібна повага, потрібне розуміння, що суспільство складається з різних і рівних. Нам потрібно усім домовитися, що в нас немає когось окремо, окремих спільнот. Ми повинні утвердити цільне суспільство, де представлені усі. І ми говоримо про те, щоб це відображалося в медіа», – зосередила увагу на суті обговорення голова Національної ради Ольга Герасим’юк.

Важливість запобігання мові ворожнечі в медіа і українському суспільстві пояснюється ще й тим, що вона є механізмом, який потужно використовує наш ворог. Він це робить для того, щоб розсварити і послабити українців.

Крім того, входження України до європейської спільноти потребує від нашої країни та її громадян дотримання правил і норм, які сповідують європейці, зауважила перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. А Євгенія Кравчук, заступниця голови цього Комітету і голова комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки та медіа, членкиня комітету ПАРЄ з питань рівності та недискримінації, сказала про те, що закріплення на законодавчому рівні положень щодо недискримінації було однією з вимог Ради Європи. Також вона зауважила, що робота у цьому напрямі є обличчям України на Заході і акцентувала на важливості внутрішніх політик самих медіа.

Питання протидії мові ворожнечі, недопущення дискримінації одним із напрямів свого розвитку має ціннісну трансформацію уявлень громадян окупованого Криму після його звільнення. З цією метою Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим розроблена спеціальна Стратегія, яка охоплює і медіапростір.

Представники Національної ради – Олександр Дяченко і Сергій Тимощук – розповіли докладніше про ініціативу медіарегулятора спільно з представниками національних та інших спільнот з’ясувати, що їх ображає, дискримінує, що вони відчувають як мову ворожнечі щодо себе.

Олександр Дяченко, зокрема, наголосив, що усі напрацьовані матеріали будуть передані для подальшої роботи над ними органам спільного регулювання після їх створення. До того часу Національна рада розглядатиме подібні питання, опираючись на власний досвід та експертну оцінку. Він повідомив, що регулятор отримує скарги на матеріали з мовою ворожнечі і дискримінаційними висловлюваннями. Оскільки ж до створення кодексів органами спільного регулювання триватиме перехідний період, медіаредакціям, на його думку, варто поміркувати про власні редакційні стандарти і як не припускатися таких помилок.

Практиками, які втілює у своїх редакціях задля дотримання рівності і толерантності суспільний мовник, поділилися виконавча продюсерка «Радіо Культура», голова редакційної ради Суспільного Ірина Славінська і керівниця Координаційного центру мовлення спільнот, членкиня редакційної ради Суспільного Анастасія Гудима.

Олександр Харченко, генеральний директор інформаційного агентства Укрінформ, розповів про те, як агенція намагається віднаходити баланс, щоб не скотитися у мову ворожнечі, та уникати слів, які можуть викликати у читача емоційне відторгнення.

Під час зустрічі було зауважено, що в традиційних медіа – на радіо і телебаченні – дискримінаційних і таких, що сіють ворожнечу, висловлювань нині фактично немає. Однак ними рясніє інтернет. Це стосується не лише матеріалів, але й коментарів у соціальних мережах. Пропагандистські меседжі країни-агресора, сповнені ворожості і зневажання до української нації, Збройних сил України, масово ширяться через телеграм-канали. Національна рада має успішний кейс видалення протиправного контенту із телеграм-каналу після її звернення до «Телеграму». Однак у разі невідомості авторів і редакторів таких каналів ймовірність позитивного вирішення питання зменшується.

Також говорили про потребу в навчанні, у ньому особливо зацікавлені регіональні і місцеві медіа. Олександр Мартиненко, генеральний директор інформаційного агентства Інтерфакс-Україна, зауважив, що «навчальна програма – це необхідна частина приведення емоційного стану суспільства у більш-менш врівноважений стан».

Запобігання дискримінації та мові ворожнечі – лише один із напрямів створення кодексів органами спільного регулювання. Загалом таких тем у Законі України «Про медіа» визначено чотирнадцять, нагадала членкиня Національної ради, відповідальна секретарка Олена Ніцко. 1 жовтня розпочинається процес створення органів спільного регулювання, тож регулятор чекатиме на заяви від ініціативних груп, щодо початку відповідної роботи.