Три роки дії Закону України «Про медіа» змінили правила роботи медіаринку і підходи до його регулювання. Водночас війна та стрімкий розвиток цифрових сервісів показали, які норми потребують подальшого уточнення. Про це говорили 12 вересня під час панельної дискусії «Війна і медіареформа: три роки потому – досягнення, провали та нова архітектура ринку» в межах Telecom Ukraine 2026.
У дискусії взяв участь член Національної ради Олег Черниш. Національну раду також представила керівниця Управління ліцензування та реєстрації Софія Ковальчук.
За словами Олега Черниша, за три роки регулятор створив нормативну та процедурну основу для нової системи ліцензування і реєстрації та продовжує її вдосконалювати з урахуванням практики. Закон розширив сферу регулювання на онлайн-медіа, аудіовізуальні медіа на замовлення, платформи спільного доступу до відео та друковані медіа.
Це добре видно за даними Реєстру суб’єктів у сфері медіа: станом на 1 серпня 2026 року в ньому містилася інформація про 6404 медіа, сервіси та іноземні лінійні медіа.
За словами Олега Черниша, одна з практичних проблем, над якою сьогодні працює Національна рада, – поєднати чіткі правила для медіа з можливістю реагувати на зміни самого ринку. Технології та способи поширення контенту змінюються швидше, ніж традиційні регуляторні підходи, тому частина процедур і законодавчих норм потребує подальшого перегляду.
Війна змусила коригувати окремі регуляторні рішення. Через втрату редакційного контролю на тимчасово окупованих територіях тимчасово призупинено 63 ліцензії. Для медіа, які працюють у районах, наближених до бойових дій, Національна рада адаптувала правила щодо ліцензійних зборів і строків початку або припинення мовлення з урахуванням стану інфраструктури та можливості доступу до неї.
Учасники панелі говорили і про ринок аудіовізуальних сервісів – розвиток OTT та IPTV, нові способи споживання контенту та конкуренцію між традиційними медіа, платформами і сервісами. Для регулятора це означає потребу в технологічно нейтральних правилах, за яких вимоги залежать передусім від характеру медіасервісу, а не від технології доставки сигналу.
Ще одна тема – протидія поширенню медіасервісів держави-агресора. Йшлося про виконання відповідних обмежень і роль провайдерів у їх реалізації.
Ще одна помітна зміна – перехід аудіовізуального ринку до інтернет-технологій. Станом на 26 серпня 2026 року 288 із 388 зареєстрованих ідентифікаторів медіа для мовлення без використання радіочастотного спектра працювали за технологією OTT. Водночас провайдери стикаються зі зростанням вартості контенту, відтоком абонентів кабельних мереж, воєнними ризиками та кадровими проблемами.
Олег Черниш також розповів про зміни до медійного законодавства, які напрацьовуються з урахуванням європейського законодавства, зокрема Європейського закону про свободу медіа (EMFA). Йдеться, серед іншого, про захист журналістів та їхніх джерел, гарантії функціонування публічних медіа і регулятора, прозорість державної реклами та взаємодію медіа з цифровими платформами.
Національна рада паралельно працює над електронним кабінетом суб’єкта у сфері медіа. Він уже функціонує у тестовому режимі та дає змогу подавати заяви і документи онлайн. Для запуску системи у промислову експлуатацію тривають заходи із захисту інформації.
Софія Ковальчук, керівниця Управління ліцензування та реєстрації
Панельну дискусію організувала Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК), модерувала розмову голова правління АППК Наталія Клітна.
Для Національної ради та медіа цей діалог важливий передусім через швидкість змін: війна, нові технології, розвиток платформ і європейська інтеграція України вимагають від регулятора постійно переглядати й уточнювати свої підходи.
Telecom Ukraine понад десять років об’єднує представників ринку електронних комунікацій, медіа та контенту, державних і регуляторних інституцій для обговорення актуальних питань розвитку галузі. Цьогорічна конференція відбулася 10–13 вересня в Буковелі.
