6 березня за участі психологів, представників медіаіндустрії та державних органів влади відбувся круглий стіл про те, як захистити дітей в медіа в умовах війни. Національна рада організувала цю розмову в рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», щоб сприяти поглибленню професійних знань медійників на тему захисту дітей. У заході взяли участь понад 100 учасників.
Війна спричинила багато тяжких обставин, учасниками яких стали як дорослі, так і діти. Медіа, висвітлюючи певні події та залучаючи до програм дітей із травмівним досвідом, можуть спричинити повторну їх травматизацію. Поряд із висвітленням реальних подій медіа необхідно дбати про те, щоб зменшувати додаткові навантаження на дитячу незміцнілу психіку, зауважила голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
«Ми не можемо повністю захистити дітей від знань і новин про війну. Але нам треба сьогодні особливо подумати над тим, що ще ми можемо зробити, аби зберегти вразливу дитячу психіку», – сказала вона.
Медіарегулятор не ставить собі за мету вишукувати порушення і карати медіа. Натомість закликає до вдумливої оцінки своїх матеріалів і наголошує на їх відповідальності. Журналісти і редактори мають бути компетентними та юридично грамотними.
Це особливо важливо і тому, що дані дослідження Інституту соціології НАН України, проведеного 2023 року, свідчать про те, що для громадян найбільш стресовим фактором є переживання через почуте і побачене в медіа, розповіла президентка Української асоціації медіапсихологів та медіапедагогів, докторка психологічних наук Любов Найдьонова.
Учасники круглого столу акцентували на тому, що інтереси дитини мають переважати над будь-якими іншими інтересами. Розпочинаючи комунікацію з дитиною, наперед слід прогнозувати можливу шкоду.
«Щодо дітей примат свободи слова не працює в принципі. Тому що стосовно дітей працює ключовий, базовий принцип – все, що шкодить інтересу, здоров’ю, майбутньому відчуттю дитини, має бути обмежене моментами заборони», – висловився голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Дар’я Герасимчук, Радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, закликала медійників зважати на наслідки своїх повідомлень з юридичного погляду. Історія про хлопчика із Сум, який виявив бажання працювати у ТЦК, мала «гучні» заголовки і широке розповсюдження. Як наслідок, ООН зафіксувала цей випадок як одне із шести грубих порушень Україною проти дітей у збройних конфліктах – вербування та використання.
Вона також дала кілька порад медійникам:
- не знімати дітей у групі (розповідь однієї дитини може травмувати інших);
- не задавати об’ємних питань, які можуть спровокувати повторну травматизацію дитини;
- не просити дитину розказати її історію, а взяти цей матеріал із будь-кого іншого сюжету чи матеріалу;
- пам’ятати правила з Кодексу журналістської етики щодо підстав для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи.
Під час заходу говорили також про створення контенту для дітей – як можна бути їм цікавими і корисними; як говорити про героїзм неповнолітніх; про потребу формування психологічної стійкості, корисного і позитивного мислення у дітей; необхідність сексуальної медіапросвіти і виховання толерантного ставлення до людей з інвалідністю тощо.
Представники медіа – Суспільного, StarLightMedia, «ПЛЮСПЛЮС», газети «Ворскла» Великописарівської селищної територіальної громади Сумської області – ділилися своїм досвідом створення матеріалів про дітей та за їх участі.
Чого варто уникати в матеріалах за участі дітей і про них, а яких принципів варто дотримуватися, розповіла членкиня, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко на основі розроблених робочою групою із захисту прав дітей у медіа актів саморегулювання. До їх вивчення та підписання можуть долучатися друковані і онлайн-медіа.
Ольга Герасим’юк також нагадала, що Закон «Про медіа» зобов’язав медійників дотримуватися журналістських стандартів. А тому медіарегулятор на порушення закону відповідатиме заходами реагування.
Питання, що пов’язані із захистом дітей, належать і до компетенції органів спільного регулювання. 4 із 14 тем, які будуть прописані в мовних кодексах, стосуються саме цієї тематики. Національна рада сподівається, що вони будуть першочерговими для органів співрегулювання і невдовзі медіарегулятор їх затвердить.
У круглому столі взяли також участь Євгенія Кравчук, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Голова комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки та медіа; Надія Дятел, наукова співробітниця лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, координаторка Національної психологічної асоціації; Юлія Чаплінська, кандидатка психологічних наук, дослідниця у Тілбурзькій школі гуманітарних та цифрових наук (м. Тілбург, Нідерланди); Катерина М’яснікова, виконавча директорка Національної асоціації медіа, членкиня робочих груп зі створення органів співрегулювання в аудіовізуальній, аудіальній сферах і сфері онлайн-медіа.
Рекомендації експертів і психологів, як висвітлювати у медіа тему насильства над дітьми.
Аналіз медіаматеріалів на підставі рекомендацій Актів.
Висвітлення в медіа питань, що стосуються дітей:
