Медіа-спільнота і громадськість обговорили проблеми, які можуть постати перед журналістами під час виборів

17.09.2018

Посібник про те, як мала би ідеально пройти виборча кампанія в ЗМІ, представили 17 вересня під час експертного обговорення «Саморегуляція та журналістські стандарти під час виборчих кампаній», організованого ГО «Детектор медіа» та Інститутом масової інформації за підтримки Internews Network. Його авторами є Ігор Куляс, Роман Головенко та Ірина Земляна, загальна редакція – Наталії Лигачової-Чернолуцької та Оксани Романюк. Захід також мав на меті продискутувати проблеми, які постануть перед журналістами під час наступних двох виборчих кампаній, і знайти можливі шляхи їх розв’язання, об’єднавши редакції ЗМІ, журналістів, топ-менеджмент і регулятора.

Сьогоднішня ситуація на ринку медіа дуже нагадує 2004 рік, сказала у вступному слові голова ГО «Детектор медіа», голова Незалежної медійної ради Наталія Лигачова. Нині, як і тоді, багато викликів, і надзвичайно відчутним є російський вплив. І турбує те, що вплив журналістів на редакційну політику великих ЗМІ знизився. Тож шукати відповіді на запитання про те, як забезпечити незалежність засобів масової інформації під час виборчих кампаній і надання ними збалансованої, достовірної інформації були запрошені представники медіа- та громадських організацій, інтернет-ЗМІ, радіостанцій, державних органів, народні депутати, медіа-юристи, міжнародні неурядові організації тощо.

Опираючись на проведені упродовж останніх років Інститутом масової інформації моніторинги, його виконавчий директор Оксана Романюк виокремила дві ключові проблеми, з якими нині стикаються журналісти. Це – зростання фізичної агресії, що фіксується з початку року, і величезний кластер проблем, пов’язаний із контентом. Йдеться про значне зростання джинси в інтернет-медіа, кількість якої найвища за останні 5 років. Причинами цих явищ, на думку Оксани Романюк, є складна економічна ситуація на медіа-ринку, а також тиск власників медіа, що впливає на якість матеріалів.

За словами експертки, маніпуляції з контентом стали звичним явищем. І якщо раніше цьому обурювалися, то тепер фейки сприймаються самими журналістами  як  щось буденне. Саме тому, переконана Оксана Романюк, треба започатковувати професійну дискусію, оскільки «ми втрачаємо журналістську професію… ЗМІ, які дотримуються стандартів, все менше і менше впливають на аудиторію». Тож журналістська спільнота має об’єднатися навколо базових стандартів і домовитися про їх дотримання.

Про доцільність вироблення невеликого меморандуму із кількома чіткими правилами, яких би зобов’язувалися дотримуватися журналісти, висловилася голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Тетяна Лебедєва. Серед таких можливих правил називали  зобов’язання не поширювати мову ворожнечі, утримуватися від контрагітації тощо.

Більшість учасників зустрічі зійшлися на тому, що саме саморегуляція ринку мала би стати найбільш дієвим кроком у сучасній ситуації. Вони вели мову про необхідність створення журналістським товариством професійного органу, який би стежив за дотриманням журналістських стандартів, розглядав порушення й ухвалював відповідні рішення, що були б керівними для усіх медійників.  Так, голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов запропонував створити консультаційну раду. А виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова нагадала про попередній досвід роботи експертної ради, що свого часу створювалася на час виборчих кампаній при Національній раді. До її складу входили медіа-фахівці,  представники регулятора, електронних ЗМІ і Центральної виборчої комісії. Тоді експерти розглядали матеріали, рекламу, які поширювали телеканали і радіостанції, й давали їм свою оцінку. Таке рішення було авторитетним для медійників. Тож, на її думку, доцільно було б відновити діяльність такого органу.

Також елементами, які мали би сприяти покращенню перебігу передвиборної кампанії, могли б стати підвищення медіа-грамотності населення, зокрема ширше роз’яснення глядачам і слухачам щодо журналістських стандартів, за якими повинні працювати ЗМІ. Така просвітницька робота стала б противагою тому факту, що нині сама аудиторія часто обирає саме чорно-білий емоційний контент, який має мало спільного із якісною журналістикою. Свою роль мали би відіграти і додаткові навчальні курси для журналістів щодо стандартів професії. Неодноразово наголошувалося під час обговорення і на необхідності якнайширшої консолідації зусиль медійного співтовариства.

Як раз про брак спільної публічної позиції журналістської спільноти щодо певних знакових аспектів і ситуацій, що відбуваються в медіа, висловився заступник Міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін. Він нагадав про журналістські рухи та ініціативи, що дали значний поштовх до відновлення незалежності ЗМІ у 2000-х, – на кшталт «Вони брешуть», «Стоп цензурі!».

Серед заходів, які б значно покращили ситуацію в медіа, учасники дискусії назвали відмову від написання новин на основі повідомлень політиків у соцмережах, а також запровадження серед блогерів, інтернет-журналістів певних міток. Ними було б доречно позначати контент, який публікують, – наприклад «особиста думка», «подія від очевидця», «неперевірена інформація».

Певних змін потребує і законодавча база. Так, Тетяна Лебедєва висловилася за необхідність дати визначення поняттю «журналіст». Із її думкою про те, що основною ознакою журналістики є відповідальність, погодилися й інші присутні. Такими поняттями, які потребують законодавчого визначення, вони назвали ще «джинсу» й «політичну рекламу».

Останні дослідження “Детектора медіа”, зауважила Тетяна Лебедєва, показали, що телеканал «UA:Перший» подає інформацію із дотриманням усіх журналістських стандартів. Таким чином, «нарешті для української аудиторії на телебаченні з’явилася альтернатива. Є новини, які не порушують стандартів». Тож є сподівання, це буде помічено глядачами, й вони зможуть повноцінно користуватися цим джерелом інформації. 

Під час обговорення зачепили і питання регулювання ЗМІ під час виборів та вжиття Національною радою заходів реагування на порушення. Начальник відділу зв’язків зі ЗМІ, громадськими організаціями та діяльності суспільного мовлення Тамара Кравченко наголосила на тому, що за останні роки змін до чинного законодавства про телебачення і радіомовлення в частині участі медіа у висвітленні виборчого процесу та ролі регулятора не відбулося. Тому регуляторний орган і далі позбавлений можливості застосовувати санкції до порушників законодавства. Контроверсійні законодавчі норми не дають можливості повноцінно реагувати і Центральній виборчій комісії. Тож одним із найнагальніших кроків мало би стати остаточне вирішення на законодавчому рівні, хто із цих двох органів має реагувати на порушення ЗМІ виборчого законодавства, і надання цьому органові відповідних повноважень. Крім того, заступник голови Наглядової ради НСТУ Світлана Остапа запропонувала в нині розроблюваному законопроекті про аудіовізуальні медіа-сервіси посилити норми щодо редакційних рад і невтручання власників у редакційну політику ЗМІ. Однак, як зазначали учасники, нині на законодавчі зміни чекати не довоиться.

Представники регіональних ЗМІ розповіли про тенденції, що відбуваються в місцевих медіа. З одного боку, колеги не завжди усвідомлюють потребу в незалежності редакцій, а здругого, аби її дотримуватися, вони потребують часто значно більшого захисту, аніж їхні колеги, які працюють у загальнонаціональних ЗМІ.

В експертному обговоренні також взяли участь народний депутат Григорій Шверк, керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовлення Ольга Большакова, генеральний директор інформаційного агентства «Інтерфакс Україна» Олександр Мартиненко, генеральний продюсер «UA:Українське радіо» Дмитро Хоркін, головний редактор «Радіо НВ» Валерій Калниш, голова ГО «Громадське телебачення Донбасу» Олексій Мацука, співзасновник і головний редактор проекту «Заборона» Катерина Сергацкова, доктор психологічних наук, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ Любов Найдьонова та інші.


Перейти до вмісту