1 грудня відбувся круглий сіл «Регулювання/співрегулювання контенту як складова закону про аудіовізуальні послуги, організованого громадською організацією «Детектор медіа» у рамках проектів Ради Європи «Захист свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» і Ради Європи та Європейського Союзу «Свобода медіа в Україні». Обговорювалося питання імплементації європейських норм в українське законодавство у сфері медіа.
Експерт Ради Європи Таня Кершеван розповіла про роботу над оновленням Європейської директиви про аудіовізуальні послуги, про роль у цьому процесі ERGA – Європейської регуляторної групи для аудіовізуальних послуг, про тенденції європейських країн щодо регулювання контенту.
Вона зазначила, що класичні методи нині відходять на другий план, оскільки вони є застарілими у підходах до регулювання нових медіа. Однак, повідомила Таня Кершеван, у питанні захисту дітей від шкідливого впливу медіа традиційні форми регулювання залишаються актуальними, і в більшості країн такий контроль здійснює регулятор. Вона навела приклад Словенії, де це питання спочатку було віддано на відкуп індустрії, самі виробники й поширювачі контенту мали стежити за дотриманням норм, що оберігають дитинство. Однак ладу не було, тому ця країна запровадила нідерландську систему захисту дітей – Кайквайзер. Тепер регуляторний орган послуговується цими правилами й інструментами, адаптованими до національних особливостей.
Про необхідність більш ефективного регулювання ЗМІ щодо захисту дітей від шкідливої інформації говорили й вітчизняні експерти. Зокрема народний депутат Григорій Шверк відзначив діяльність робочої групи зі створення правил захисту дітей у медіа, очолюваної першим заступником голови Національної ради Ольгою Герасим’юк. Це справді перший крок до співрегулювання галузі, але таких кроків має бути набагато більше.
Згадувалася й ініціатива провайдерів програмної послуги, які підписали Меморандум, в якому серед іншого є і домовленість щодо захисту дітей від негативного впливу аудіовізуальних творів.
Експерти говорили про необхідність запровадження Кодексу мовлення, адже практика дотримання мовниками загальноприйнятих правил є досить успішною у більшості демократичних країн. Представники Національної ради, що брали участь у круглому столі, наголошували, що в новому законодавстві має бути обов’язково обумовлено такий документ саморегулювання.
Більшість учасників обговорення регулювання контенту підтримують пропозицію створення певного дорадчого органу, в який мають входити найрізноманітніші фахівці. Вони могли би надавати допомогу регулятору у спірних чи неоднозначних питаннях, де потрібна незалежна думка експертів. Є багато варіантів створення і функціонування такої експертної ради чи й кількох рад. Зокрема було згадано й Громадську раду, що діє при Національній раді, яка фактично і виконує функцію такого дорадчого органу. Голова Громадської ради Наталя Клітна наголосила, що до нинішнього оновленого складу входять експерти з різних сфер суспільного життя, і, звичайно, індустрії. Вони націлені на продуктивну роботу.
Присутні висловили спільне бажання активізувати роботу над новим законом «Про аудіовізуальні послуги». Помічник-консультант голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Анна Камуз сказала, що, зважаючи на ситуацію з ухваленням законів у Парламенті, нині вирішено опрацьовувати новий закон певними блоками. Ось, наприклад, нещодавно ухвалено зміни про УПП, про накладання штрафів. Це ті частини, які і будуть у структурі нового законодавчого акта.
Не обминули учасники круглого столу і питання, що стосується більшої активності індустрії в обговоренні питань галузі. Відзначили, що група «StarLightMedia» останнім часом долучається до медійних заходів і висловили побажання, щоб всі мовники нарешті консолідувалися і пропонували свої варіанти і саморегулювання, і співрегулювання. Світ змінюється надто швидко, впроваджуються нові технології, й індустрія повинна узгоджувати свої позиції із запитами всього суспільства.
