Цими днями у Хорватії в м. Дубровнік проходить Міжнародна конференція з управління цифровими платформами «Побудова глобального форуму мереж». Її організували ЮНЕСКО і ЄС за підтримки регулятора Хорватії – Агенції електронних медіа (Agency for electronic media of Croatia) як сторони, що приймає захід. Для медіапростору України ця тема важлива передусім у контексті інформаційної безпеки і протидії російській пропаганді, яку рф активно поширює, саме використовуючи цифрові платформи. Про досвід регулятора та виклики, з якими стикається Україна, розповів член Національної ради Максим Онопрієнко.
На заході були представлені медіарегулятори різних країн Європи, зокрема учасниками дискусійної панелі, присвяченої медіа та інформаційній грамотності, також були:
- Джуліан Рінгхоф, DG CONNECT;
- Вероніка Пелле, Національне управління медіа та інформаційних комунікацій Угорщини;
- Леа Ченгич, Агентство регулювання зв’язку, Боснія та Герцеговина.
Модератором була Аделін Хулін, керівниця відділу медіа та інформаційної грамотності і цифрових компетенцій ЮНЕСКО.
Максим Онопрієнко розпочав свій виступ з акценту на специфіці саме українського медіапростору, який працює і розвивається в умовах повномасштабної російської агресії, а також наголосив на злочинах росії:
«Перед Україною стоїть завдання не просто розвивати медіаграмотність, а боротися з інформаційним тероризмом. росіяни обстрілюють телевежі ракетами, розграбовують комунікаційне обладнання, катують та вбивають журналістів, знищують енергетичну інфраструктуру, щоб заблокувати доступ людей до інтернету, мобільного зв’язку та інших джерел інформації, які можуть стати альтернативою російській пропаганді».
Та навіть за таких умов рік тому Україні вдалося реформувати медійне законодавство, що наблизило нас до виконання зобов’язань на шляху до членства у Європейському Союзі, оскільки новий закон увібрав у себе європейські правила регулювання медіасфери – Директиву про аудіовізуальні медіапослуги та стандарти Ради Європи. Водночас комунікація з великими цифровими платформами є доволі проблематичною. Тому українському регулятору важливо наголосити на необхідності враховувати нетипові інформаційні загрози, з якими стикаються українці.
«До прикладу, Facebook та YouTube мають окремі форми звернення для державних органів, проте розглядають їх неоперативно – від 7 до 14 днів. Ми вважаємо, що в умовах війни треба виходити за межі стандартних політик, бо реагувати на розповсюдження дезінформації, фейків, ІПСО необхідно оперативніше», – наголосив Максим Онопрієнко.
Як інструменти для регуляції онлайну, за словами члена Національної ради, український медіарегулятор може застосовувати ті, які нині вже працюють для традиційних медіа. Це – критерії протидії дискримінації, гендерні моніторинги, правила щодо захисту дітей у медіа тощо. Однак вони можуть бути імплементовані у співпраці з платформами лише після офіційної реєстрації суб’єктів як онлайн-медіа або після підписання угод-меморандумів із самими платформами.
Важливим прикладом є ухвалений у Європейському Союзі Акт про цифрові послуги (DSA), що запровадив нові правила щодо модерації контенту, конфіденційності і прозорості користувачів. Це змушує платформи реагувати, вносити зміни у свої правила й відповідати вимогам DSA. Станом на зараз Україна ще не може застосувати DSA до соціальних мереж, бо поки не є членом Європейського Союзу. Але практика показує, що як тільки такий закон імплементований, платформи вносять зміни, адаптують свої правила, і їх починають виконувати.
«Ми вбачаємо перспективу у спільній роботі та потребуємо підтримки європейської спільноти. Це необхідно Україні, щоб боротися з російською пропагандою, і в цьому має бути зацікавлений увесь цивілізований світ, бо тільки так ми зможемо протидіяти поширенню дезінформації, яка наразі вже також стала зброєю», – завершив свій виступ Максим Онопрієнко.
Єврокомісія та інші регулятори сходяться на думці, що для країн-кандидатів необхідно напрацювати окремий алгоритм для імплементації Закону про цифрові послуги вже зараз, ще до вступу в Європейський Союз.
