26 червня – особливий день для кримських татар і всієї України. Небесно-блакитний стяг із золотою тамгою давно став символом гідності, нескореності й права корінного народу України жити на своїй землі.
Кримські татари зберегли свою ідентичність, мову й багатовікову культуру попри депортації, репресії, заборони та нинішню російську окупацію. Історія цього прапора – це історія переслідувань і спротиву, пам’яті й повернення гідності. Його забороняли, за його зберігання карали, але він вистояв, бо залишався у серці народу.
День кримськотатарського прапора, який щороку відзначають 26 червня, нагадує світові просту й незмінну правду: кримські татари – це Крим, а Крим – це невід’ємна частина України.
Кримськотатарський прапор природно перегукується з українським. У цих двох стягах – різні історії, але спільний сенс: свобода, гідність і право жити на рідній землі. Сьогодні вони майорять поруч – на передовій, у містах України та в різних країнах світу як знак єдності й підтримки української боротьби проти російської агресії.
Кримськотатарські медіа є важливою частиною єдиного українського інформаційного простору. Вони мають право звучати власним голосом, говорити про свої теми й робити це рідною кримськотатарською мовою.
Сьогодні, коли ми говоримо про силу й стійкість кримськотатарського народу, також згадуємо тих, хто платить за свою проукраїнську і кримськотатарську позицію свободою. Це медійники, громадські журналісти, активісти – люди, яких російська окупаційна влада переслідує за правду про Крим, за свідчення про злочини на півострові, за слова: «Крим – це Україна».
Пам’ятаємо кримськотатарських журналістів, які перебувають у полоні. Їхній голос намагаються заглушити, але саме він нагадує світові: Крим живе, чинить опір і залишається частиною України.
Кримськотатарський прапор обов’язково майорітиме над вільним українським Кримом.
Із Днем кримськотатарського прапора!
