Національна рада та Служба безпеки України презентували результати спільного проєкту з кіберстійкості місцевих і регіональних медіа. Його метою була практична підтримка редакцій у захисті цифрових ресурсів та протидії кіберзагрозам.
За кілька місяців навчання з кібербезпеки пройшли на 20 регіональних майданчиках за участю представників 21 області та близько 450 журналістів, редакторів і керівників медіа. Учасники отримали практичні рекомендації щодо захисту сайтів, акаунтів у соцмережах, поштових сервісів і месенджерів.
Результати проєкту представили голова Національної ради Ольга Герасим’юк та керівник Департаменту кібербезпеки СБУ Володимир Карастельов.
Для Національної ради ця співпраця важлива через щоденні ризики, з якими працюють медіа, особливо регіональні. Великі мовники мають власні технічні служби, тоді як місцеві редакції часто працюють невеликими командами, де одна людина відповідає відразу за кілька напрямів. Саме тому прямий контакт із фахівцями з кібербезпеки має важливе значення.
«Наша роль як регулятора – працювати сьогодні з інформаційним простором, а це сфера національної безпеки. Кібератака – це не просто злам системи. Це інфотероризм, спрямований на провокування паніки, дезорієнтації суспільства. Навикам кібербезпеки потрібно постійно вчитися», – підкреслила Ольга Герасим’юк.
Володимир Карастельов акцентував, що кібербезпека медіа – це безпечний доступ громадян до достовірної інформації. За його словами, атаки на редакційні ресурси можуть використовуватися для спотворення повідомлень, які медіа доносять до суспільства.
«Я особисто був на кількох навчаннях і бачив, наскільки відкрито медійники включалися в роботу, ставили практичні запитання й розуміли важливість кібербезпеки. Для нас це має принципове значення, адже мова не про злам системи чи акаунта. Йдеться про доступ громадян до достовірної інформації. Якщо ворог отримує доступ до сайту або сторінки медіа в соціальних мережах, він може спотворити інформацію, яка має дійти до суспільства. У цьому проєкті Національна рада стала важливим містком між медіаспільнотою та СБУ і допомогла створити довіру до такого формату роботи», – сказав Володимир Карастельов.
Для журналістів цифрова безпека пов’язана також із захистом джерел, адже багато кібератак починається з відкриття підозрілого листа, або введення паролю на фішинговому ресурсі. Доступ до особистого листування, контактів чи редакційних акаунтів може створити загрозу для людей, які передають інформацію медіа, особливо у прифронтових регіонах.
Медіа сьогодні стали прямою ціллю ворога – фізично, інформаційно і в цифровому вимірі. Національна рада фіксує ці ризики у своїй роботі та бачить потребу в системному навчанні редакцій. СБУ з початку повномасштабного вторгнення локалізував і зупинив понад 16 тисяч кібератак та критичних кіберінцидентів.
Під час зустрічі Національна рада та СБУ домовилися продовжити співпрацю. Зокрема про системну роботу з редакціями, яка не обмежується одним циклом тренінгів. Для регулятора цей напрям важливий як частина підтримки стійкого медіасередовища, захисту українського інформаційного простору та прямого діалогу з регіональними медіа про ризики, які впливають на їхню щоденну роботу.
