Десяте видання звіту «Reuters Digital News» було опубліковано 23 червня 2021 року. Опитування цього року охопило понад 92 000 споживачів онлайн-новин на 46 ринках світу, у тому числі в Європі – 24 і в Латинській Америці – 6, де додались Колумбія і Перу. В Азії до попередньо аналізованих восьми ринків додались Індія, Індонезія і Таїланд, а в Африці додано Нігерію. У минулі роки до опитування серед африканських країн було долучено Кенію – у 2020 році та Південну Африку – 2019 році.
Рік за роком спостерігається перехід до більш цифрового, соціального і мобільного споживання новин, що повільно руйнує традиційні бізнес-моделі, а також впевненість багатьох медіакомпаній у майбутньому. Зараз шок від COVID-19 у поєднанні з пришвидшенням технологічних змін змушує більш фундаментально переосмислити питання про те, як журналістика повинна функціонувати в наступному десятилітті як бізнес, з погляду технологій, а також як професія.
Дані цьогорічного дослідження містять хороші новини для видавців і тих, хто стурбований майбутнім індустрії новин. Під час цієї кризи все більше людей шукали точну та надійну інформацію серед надійних високоякісних брендів. Загальний розрив у довірі між традиційними ЗМІ і соціальними медіа також значно зріс. Низка європейських суспільних мовників може почуватися трохи впевненіше, зважаючи на дані, які свідчать про те, що аудиторія оцінила їх дбайливий і неупереджений підхід до висвітлення фактів. Це відбувалося у той час, коли суспільні мовники паралельно намагалися не відставати від швидко мінливих умов для забезпечення свого функціонування. На жаль, комерційні видавці, які все ще покладаються на прибуток від друкованої або цифрової реклами, переживали жахливий час, а пришвидшення цифрових планів може поставити деяких на довгостроковий шлях виживання.
Загалом звіт 2021 року відображає такі тенденції:
- Довіра до новин зросла в середньому на шість процентних пунктів після пандемії коронавірусу, причому 44% від загальної вибірки заявили, що завжди довіряють новинам. Фінляндія залишається країною з найвищим рівнем загальної довіри (65%), а США зараз мають найнижчий рівень (29%) у цьому дослідженні.
- Довіра до новин із пошукових і соціальних мереж є в цілому стабільною. Це означає, що розрив у довірі до новин загалом і до новин, що зустрічаються в агрегованому середовищі, зріс, а аудиторія стала надавати перевагу точним і надійним джерелам новин.
- У деяких країнах, особливо в тих, що мають сильні й незалежні суспільні медіа, спостерігається більший рівень споживання надійних новинних брендів. Закономірність менш чітка за межами Західної Європи – у країнах, де криза коронавірусу менше домінувала на порядку денному ЗМІ або де інші політичні і соціальні проблеми відігравали більшу роль.
- Споживання телевізійних новин активно домінувало в деяких країнах, а споживання друкованих газет зазнавало подальшого різкого спаду майже скрізь, оскільки локдауни вплинули на фізичне розповсюдження матеріалів, пришвидшуючи перехід до переважно цифрового майбутнього.
- Незважаючи на наявність великої кількість джерел для ознайомлення з новинами партійних груп, більшість респондентів (74%) заявляють, що вони все ще віддають перевагу новинам, що відображають комплексно цілу низку збалансованих поглядів і дозволяють споживачу вирішити, що думати. Більшість респондентів також вважають, що новини повинні бути нейтральними щодо кожного питання (66%), хоча деякі молоді групи вважають, що «неупередженість» може бути недоречною або небажаною в окремих випадках, наприклад щодо питань соціальної справедливості.
- Використання соціальних медіа для поширення новин залишається активним, особливо серед молодих людей і тих, хто має нижчий рівень освіти. Додатки для обміну повідомленнями, такі як WhatsApp і Telegram, стали особливо популярними на глобальному Півдні, що викликає найбільше занепокоєння в контексті поширення дезінформації про коронавірус.
- Глобальна занепокоєність щодо поширення неправдивої та оманливої інформації цього року дещо зросла і варіювалась від 82% у Бразилії до лише 37% у Німеччині. Ті, хто користується соціальними мережами, частіше заявляють, що стикалися з дезінформацією про коронавірус, ніж ті, хто соцмережами не користувались. Facebook розглядається як основний канал розповсюдження неправдивої інформації майже скрізь, а застосунки для обміну повідомленнями, такі як WhatsApp, вважаються ще більшою проблемою в Бразилії та Індонезії.
- Дані дослідження свідчать про те, що основні бренди новин і журналісти привертають найбільше уваги до новин як у Facebook, так і в Twitter. Однак новини затьмарюються інфлюенсерами та альтернативними джерелами в таких мережах, як TikTok, Snapchat та Instagram. Зараз TikTok охоплює чверть (24%) осіб віком до 35 років, причому 7% використовують платформу для ознайомлення з новинами. Ще більший рівень проникнення спостерігається в певних частинах Латинської Америки і Азії.
- Спостерігається значне зростання плати за новини в інтернеті в невеликій кількості заможніших країн Заходу. Проте загальний відсоток людей, які платять за новини в інтернеті, все ще низький. У 20 країнах, де видавці наполегливо вимагають збільшення плати через інтернет, за останній рік лише 17% здійснювали оплату споживання новин в інтернеті – це на два процентні пункти більше ніж у попередньому періоді. Норвегія і далі лідирує – 45% (+3%), потім йдуть Швеція (30%), США (21%), Фінляндія (20%), Нідерланди (17%) і Швейцарія (17%). Менший прогрес спостерігається у Франції (11%), Німеччині (9%) та Великобританії (8%).
- У більшості країн велика частка цифрових підписок надходить лише до кількох великих національних брендів. Але у Сполучених Штатах і Норвегії виявлено, що близько половини тих людей, хто готовий платити за новини, отримують додаткові підписки – часто на місцеві чи регіональні газетні бренди.
- У більш широкому контексті виявлено, що значення традиційних місцевих і регіональних новинних ЗМІ все більше обмежується лише невеликою кількістю тем, таких як місцева політика і злочинність. Інші веб-сайти та пошукові системи вважаються найкращими джерелами для отримання іншої місцевої інформації, у тому числі про погоду, житло, роботу й активності, які раніше були тематикою, що об’єднувала місцеві ЗМІ.
- Платформи доступу до новин дедалі урізноманітнюються. На всіх ринках лише чверть опитаних (25%) воліють починати свої новинні подорожі з веб-сайту чи застосунку. Люди у віці 18 – 24 років (так зване Покоління Z) мають ще слабший зв’язок із веб-сайтами та застосунками і майже удвічі частіше вважають за краще отримувати доступ до новин через соціальні медіа, агрегатори чи мобільні сповіщення.
- Хоча мобільні агрегатори відіграють порівняно невелику роль у медіа-екосистемі західних країн, вони займають потужні позиції на багатьох азіатських ринках. В Індії, Індонезії, Південній Кореї і Таїланді низка застосунків, що працюють під контролем людини та штучного інтелекту, зокрема Daily Hunt, Smart News, Naver і Line Today, відіграють важливу нову роль у пошуку новин.
- Використання смартфонів для споживання новин (73%) зростало найшвидшими темпами протягом багатьох років, причому залежність зростала також через локдауни у зв’язку з коронавірусом. Використання ноутбуків, настільних комп’ютерів і планшетів для новин залишається стабільним або падає, тоді як поширення розумних колонок – обмежене явище у більшості країн, особливо щодо новин.
- Зростання споживання подкастів сповільнилось частково через вплив обмежень на пересування. Це незважаючи на збільшення інвестицій через технологічні платформи. Дані дослідження показують, що Spotify далі завойовує популярність разом із подкастами Apple та Google у низці країн. Подкаст на основі відео та гібридні подкасти YouTube також користуються популярністю.
