Про те, якими будуть перші повоєнні вибори з погляду інклюзивності, чи вдасться забезпечити усім громадянам їхні виборчі права, обговорили на круглому столі «Забезпечення інклюзивності та доступності виборчого процесу в контексті повоєнних викликів. Стан виборчої інфраструктури після війни та пошук рішень». Захід, що відбувся 7 жовтня, організували Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею «Опора». Про інклюзивність виборчого процесу в контексті медійної реформи розповів член Національної ради Олександр Бурмагін.
Сьогодні в Україні понад 3 млн людей мають офіційну інвалідність, ще чимало – різного виду порушення. На жаль, через повномасштабне вторгнення ця цифра лише зростатиме. За словами Олени Шуляк, голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, в Україні, за різними оцінками, серед виборців може бути до 40% маломобільних груп населення. Сюди належать і люди старшого віку. Крім того, війна руйнує виборчу інфраструктуру, і це все впливає на безбар’єрність і доступність виборчого процесу.
«Не важливо, коли відбудуться перші повоєнні вибори, вони мають відбутися вільно, відкрито і демократично», – наголосила народна депутатка.
Одним із аспектів інклюзивності виборчого процесу є належний доступ до інформації. Цей критерій в українському законодавстві базується на європейській Директиві про аудіовізуальні медіапослуги, яка визначила стандарти гармонізації для законодавств країн-членів Європейського Союзу.
Олександр Бурмагін нагадав, що Закон «Про медіа» пройшов експертизу Єврокомісії і отримав позитивні висновки. Єврокомісія, зокрема, зазначила, що Закон в цілому імплементує Директиву належним чином. Він також акцентував, що це перший акт на державному рівні, який передбачає стандарти стосовно людей з інвалідністю в медіасфері.
Прогресивний компонент і поступальний розвиток, який передбачає Директива в питанні доступності медіасервісів для осіб з інвалідністю, пояснив Бурмагін, реалізовуватиметься через два компоненти Закону. Це – спільно створений Національною радою з органами співрегулювання план щодо забезпечення доступності сервісів для потреб осіб з інвалідністю та подання суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа звітності щодо такої доступності.
«План, який буде розроблятися спільно органами спільного регулювання і Національною радою, буде мати певні вимоги, певну форму. А звітність медіа буде показувати, наскільки конкретні медіа у своїй діяльності враховують ті чи інші заходи для покращення доступності їх контенту для людей з інвалідністю», – сказав він.
Член Національної ради висловив думку, що наприкінці цього року – на початку наступного органи співрегулювання, які вже зареєструвалися і наразі формують органи управління, перейдуть до реалізації своїх повноважень.
Практичне застосування Закону «Про медіа» показало, що певні його норми потребують змін. Наразі перелік деяких зауважень напрацьований і переданий до Парламенту. Національна рада як регулятор підтримає пропозиції щодо покращення нормативного регулювання, у тому числі в частині забезпечення кращої доступності медіасервісів для людей з інвалідністю.
Завдання, яким опікуватиметься медіарегулятор відповідно до передбачених законодавством повноважень, – розробка вимог до титрування і супроводу жестовою мовою агітаційних матеріалів, зауважив Олександр Бурмагін. Попередні консультації, які проводила Національна рада із цього питання з організаціями, котрі представляють людей з інвалідністю, показали, що воно є дуже складним з погляду практичної реалізації. Як поєднати титри із плашками, маркуванням агітаційних матеріалів, щоб вони не заважали один одному; чи є у нас достатня кількість сурдоперекладачів, і відповідно яка сфера цього обов’язку має бути; які вимоги до людей сурдоперекладу; які вимоги в контексті регіональних, локальних медіа?
«Коли всі ці моменти починаєш моделювати з погляду практичного застосування, виникають такі непрості питання. І я в цьому контексті теж хотів наголосити, що цю роботу потрібно починати заздалегідь, і якомога раніше проговорювати всі ці проблемні механізми реалізації питання».
Олександр Бурмагін також звернув увагу учасників круглого столу на стан медіапростору. Із 24 лютого 2022 року Україна втратила 318 аудіовізуальних медіа. Яка кількість медіа працюватиме, коли війна закінчиться, – невідомо. Зараз вони перебувають у дуже важкому економічному становищі, і навряд чи через рік-півтора ситуація зміниться на краще.
А тому «будь-які додаткові обов’язки чи покладання цих обов’язків потрібно дуже ретельно і збалансовано прораховувати при запровадженні різних механізмів доступності».
Медіарегулятор підтримує євроінтеграційні процеси і сам їх втілює в життя. При цьому також підтримує питання балансування і моделювання обговорення з урахуванням реалій, які існують, підсумував Олександр Бурмагін.
Учасники круглого столу також говорили про міжнародні стандарти доступності виборчого процесу, архітектурну доступність приміщень, де відбуваються вибори, залучення людей з інвалідністю до політичної та громадської участі, пристосування, що можуть бути використані під час виборчого процесу, тощо. У заході взяли участь народні депутати, члени Центральної виборчої комісії, правозахисники, дослідники, міжнародні експерти, представники громадськості.
