У Нью-Йорку підходить до завершення робота двотижневої 69-ї сесії Комісії ООН зі становища жінок, на якій широко представлена українська делегація жінками з Уряду, урядових структур та громадських організацій. Під час Інтерактивного діалогу – «Мирне та інклюзивне суспільство», який відбувся 19 березня в рамках сесії, Україна єдина серед учасниць звертає увагу на цій сесії на медійні аспекти теми.
Війна змусила переосмислити і змінити підходи у сфері захисту прав людини, а також ретельніше ставитися до медійної інформації, яка не повинна додатково ображати почуття людей, травмувати, розпалювати чи пропагувати ворожнечу і ненависть. І Україна сьогодні широко ділиться своїм досвідом і напрацюваннями зі світовою спільнотою щодо висвітлення теми інклюзивного суспільства.
Повний текст промови
Українське суспільство через повномасштабне вторгнення рф проходить щоденно між життям і смертю. Російська агресія змусила жінок змінити пріоритети, опанувати нові навички, чоловічі професії та брати на себе порятунок родин. Їм доводиться думати, як захистити психіку дітей від травматизації: тригерними є навіть такі звичайні картинки в шкільних підручниках як мама, тато й діти за обіднім столом – бо в реальності когось із них уже немає. Зросла кількість громадян, які через війну набувають статусу вразливої верстви населення. Інвалідизація, пережиті тортури, втрати родин, загибель дітей. В першу чергу це зачепило жінок.
Усе це змушує нас переосмислити і змінити підходи у сфері захисту прав людини, а також ретельніше ставитися до медійної інформації, яка не повинна додатково ображати почуття людей, травмувати, розпалювати чи пропагувати ворожнечу і ненависть. На додачу, ще й росія постійно вкидає в інформаційний простір дезінформацію, зокрема щодо вразливих груп суспільства, щоб спровокувати конфлікти та спричинити розкол, експлуатується тема міжнаціональної, релігійної ворожнечі.
Тому ми зараз наполегливо працюємо над просуванням інклюзивності та толерантності в суспільстві, для нас сьогодні це питання національної безпеки. І роль медіа значна. Ми поглиблюємо знання медіаспільноти щодо уникнення гендерних стереотипів, рівного представництва жінок у медіа, видимості їхньої ролі та особливо запобігання медіатравматизації дітей.
В українському медійному дискурсі активно звучить тема інклюзивності. Серед опитаних медійників 6% повідомили, що отримали інвалідність під час виконання професійних обов’язків. Тож наш обов’язок сьогодні повернути усіх, хто частково втратив працездатність через війну, у професію та нормально соціального життя.
Нам вдається запобігати у медіа дискримінації за ознаками гендерної та національної ідентичності, сексуальної орієнтації, інвалідності, допомагати компетентно висвітлювати теми ветеранів.
І думаючи про відбудову життя після війни, про мирне й інклюзивне життя, ми запроваджуємо роботу через медіа з дітьми, закладаючи гендерну справедливість, толерантність і самоповагу в свідомість майбутнього покоління повоєнної України ще з самого малечку. Для цієї роботи важливий медійний контент, що виробляється гендерно збалансованими медіа.
Загалом 58% усіх працівників медіа – це жінки. Їхнє число зростає частково через те, що чоловіки, які працювали раніше в компаніях, пішли у військо. Жінки все частіше стають директорами нових компаній. Більшість цих компаній перебувають у прифронтових регіонах. Наразі одним із трьох українських бізнесів керують жінки.
А це не так просто в умовах 24-годинних бомбардувань мирних міст, але ми маємо чудові результати й готові ділитися своїм широким досвідом, бажаючи при цьому нікому не переживати на собі те, що нам цей досвід дає…
