Процес внесення російських сервісів до Переліку медіасервісів країни-агресора, акти Національної ради для громадського обговорення, рекомендації щодо відповідального використання медіа штучного інтелекту – питання, які розглянула 6 лютого на своєму черговому онлайн-засіданні Громадська рада. У засіданні взяла участь членкиня Національної ради, відповідальна секретарка Олена Ніцко.
Голова Громадської ради Сергій Сьомкін поінформував учасників засідання, що медіарегулятор виніс на громадське обговорення кілька проєктів нормативно-правових актів:
- проєкт змін до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа;
- проєкт Порядку подання суб’єктами у сфері медіа річної фінансової звітності;
- проєкт змін до Порядку функціонування Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Також для ознайомлення Національна рада опублікувала інформацію щодо розгляду зауважень та пропозицій від юридичних осіб, їх об’єднань до вже затверджених регулятором нормативно-правових актів, які пройшли громадське обговорення.
Він запропонував членам Громадської ради ознайомитися з цими документами докладніше і якомога швидше подати свої пропозиції та зауваження, щоби скерувати їх регуляторові. Якщо пропозицій не буде, вважатиметься, що ці акти схвалені Громадською радою і пройшли громадське обговорення.
Також Громадська рада розглянула ситуацію щодо внесення аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора до відповідного переліку.
Маріна Ткачук, очільниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку, поінформувала присутніх про особливості реалізації механізму заборони медіасервісів різними органами та інституціями. Вона зауважила, що рішення Національної ради про заборону певних медіасервісів, не виконуються. Це було підтверджено і працівниками апарату Національної ради, які перевірили надання послуг своїми домашніми провайдерами і постачальниками електронних телекомунікаційних послуг. За її словами, необхідно розробити належний механізм, який дав би змогу припинити надання цих сервісів українськими компаніями.
Одним із кроків для вирішення цього питання, на думку членкині Громадської ради Наталії Клітної, може стати створення єдиної бази про обмежені для поширення медіасервіси країни-агресора. Вона вважає, що необхідно організувати належне інформування провайдерів і постачальників електронних телекомунікаційних послуг про ухвалені Національною радою рішення щодо таких ресурсів. Доцільно було би й провести роз’яснювальну кампанію.
Члени Громадської ради вирішили запропонувати Національній раді скерувати листа до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України та Адміністрації Держспецзв’язку з копією рішення медіарегулятора щодо заборони російських медіасервісів. Ці органи зі свого боку могли б ухвалити відповідне розпорядження про блокування доменних імен згідно з Переліком.
Із рекомендаціями щодо відповідального використання штучного інтелекту у сфері медіа ознайомила присутніх секретарка Громадської ради Олена Андрієнко. Вони були оприлюднені 24 січня цього року і розроблені спільно Міністерством цифрової трансформації, Національною радою і Міністерством культури та інформаційної політики. Метою їх розробки є ознайомлення українських журналістів з актуальними міжнародними практиками у цій сфері. При підготовці рекомендацій були використані рекомендації щодо відповідальної імплементації штучного інтелекту в журналістиці, затверджені Радою Європи 30 листопада 2023 року.
Олена Андрієнко зауважила, що серед основних ризиків 2024 року Всесвітній економічний форум назвав дезінформацію та фейки. Штучний інтелект, на жаль, може бути використаний і з такою негативною метою.
Вона також ознайомила з кроками, вже зробленими в Україні у сфері штучного інтелекту. Так, 2020 року була схвалена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, а восени 2023 року Мінцифри затвердило дорожню карту регулювання ШІ в Україні.
Після тривалих дебатів, за словами Олени Андрієнко, зійшлися на тому, що, «оскільки немає чіткого розуміння, як це врегульовувати, багато сподівань покладається на так званий bottom-up підхід – коли регулювання починається зі спільного регулювання, і в перспективі кількох років ми вийдемо на імплементацію EU AI Act (європейський акт щодо ШІ), який на той момент має запрацювати в Європі».
Олена Андрієнко окреслила основні принципи використання штучного інтелекту в медіа, а саме:
- використання має бути усвідомленим відповідно до місії медіа;
- достовірність і етичність;
- інформування аудиторії про використання ШІ;
- конфіденційність і захист персональних даних;
- повага до інтелектуальної власності;
- відповідальність;
- спільне регулювання.
У додатках до рекомендацій виписаний алгоритм вибору систем ШІ для роботи та алгоритм оцінювання згенерованого ШІ контенту. Чітко окреслено, на що необхідно звертати увагу, які ризики можуть виникати тощо. У перспективі ці додатки, вважає Олена Андрієнко, можуть бути використані як технічне завдання для певного публічного застосунку, який давав би змогу оцінювати ризики, пов’язані з використанням у роботі штучного інтелекту.
Також вона переконана, що згодом будуть ухвалені рекомендації щодо відповідального використання ШІ у сфері реклами.
Олена Андрієнко запропонувала Національній раді провести круглий стіл, присвячений популяризації і донесенню до громадськості та медіа цих рекомендацій.
На таку ініціативу схвально відгукнулася Олена Ніцко, адже один із важливих напрямів роботи медіарегулятора – співпраця і просвітницькі зустрічі з медіа та громадськістю. Для цього в Національній раді діє проєкт «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».
«Думаю, ми об’єднаємося і можемо зробити справді дуже важливий і корисний захід», – акцентувала вона.
Наступне засідання Громадська рада має намір провести на початку березня.
