13 травня відбулося обговорення реалізації в Україні Стратегії Ради Європи з питань гендерної рівності на 2024 – 2029 роки за участі народних депутатів, представників органів державної влади, громадськості. Про гендерну політику в медіасфері, роль регулятора і виклики для галузі розповіла під час окремої панельної сесії голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
У гендерному питанні для Національної ради основний фокус уваги – на дотриманні балансу, рівності і недискримінації в медіа. Цьому завданню значно сприяв Закон «Про медіа», який сформував нові стандарти відповідальної комунікації без дискримінації і мови ворожнечі.
«Питання гендерної рівності і безпеки – це якість демократії, інформаційна стійкість і наша європейська трансформація. І під час війни ми особливо гостро бачимо, наскільки важливими є медіа. Мова, образи, моделі поведінки, які транслюють медіа в суспільство, впливають на суспільні настрої, безпеку, довіру, на здатність суспільства протистояти маніпуляціям», – зауважила Ольга Герасим’юк.
Із 2021 року регулятор регулярно проводить гендерний моніторинг українських загальнонаціональних, регіональних і місцевих медіа, у тому числі враховується аспект війни. Сьогоднішні тенденції свідчать про зменшення використання стереотипів в ефірах.
«Ми вже бачимо зміни в українському медіапросторі. Фіксуємо, що частіше з’являються в ефірах жінки-військовослужбовиці як командирки, бойові медикині, операторки дронів, аналітикині. І водночас чоловіки зараз дедалі частіше виступають у тих ролях, які раніше вважалися жіночими – тобто в ролях піклування, батьківства, емоційної підтримки. Сьогодні можна говорити про те, що поступово відступають старі стереотипні моделі», – сказала Ольга Герасим’юк.
Водночас все ще є поле для подальших зусиль і подолання таких негативних явищ, як онлайн-насильство проти жінок-медійниць у публічній сфері, використання штучного інтелекту для маніпуляцій, дискредитації, цифрових атак, недостатня залученість жінок до керівних посад.
Атаки на журналісток в мережі, за словами голови регулятора, найчастіше спрямовані на дискредитацію медійниць у публічному просторі та намагання витіснити їх із професійної дискусії.
У питанні гендерного балансу в медіа Національна рада також тісно співпрацює з ГО «Жінки в медіа». Разом уже вдалося реалізувати кілька проєктів, серед яких «Гендерний профіль українських медіа», відзначення найкращих практик рівності і недискримінації в редакціях, рекомендації щодо недопущення використання гендерних стереотипів у дитячому контенті та запобігання медіотравматизації дітей.
«Інклюзивність і рівність, – зауважила Ольга Герасим’юк, – це не формальні вимоги, це питання і редакційної культури, і мови, підходів до героїв матеріалів, внутрішньої комунікації, чутливості до аудиторії».
Тема гендерного балансу є однією з найважливіших напрямів, за якими працює Національна рада, і закріплена у стратегії її діяльності. Тож медіарегулятор і надалі буде зосереджений на впровадженні європейських стандартів розвитку відповідальної медіакультури та підтримці безпечного, недискримінаційного інформаційного простору в Україні.
