У День Соборності України, 22 січня, представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко презентувала аналітичний огляд «Медіапростір Сумської області – 2025. Інформаційний щит прикордоння». Захід відбувся в Агенції промоції Суми за участі представників органів влади, силових структур і громадського сектору – партнерів у питаннях розбудови та захисту інформаційного простору регіону.
Під час презентації Лариса Якубенко проаналізувала загальний стан медіасектору Сумщини, ситуацію з ліцензуванням і реєстрацією, а також кроки Національної ради, спрямовані на посилення українського мовлення на прикордонних територіях.
«Сумщина – це регіон, де межа між “тилом” і “фронтом” остаточно стерлася. Маючи найдовший сухопутний кордон із ворогом, область стала полігоном не лише для КАБів і “Шахедів”, а й для випробування на міцність українського медіапростору».
Четвертий рік поспіль російська армія атакує критичну інформаційну інфраструктуру області з метою припинити або заглушити українське мовлення, створити інформаційний вакуум та умови для поширення дезінформації. Найбільше потерпають вежі КРРТ у Білопіллі, Хуторі-Михайлівському та Краснопіллі, розташовані в зоні досяжності ворожих засобів ураження. У 2025 році вежу в Білопіллі атакували п’ять разів, а з початку повномасштабного вторгнення – дванадцять.
За даними аналітичного огляду, медіасектор Сумщини у 2025 році працює в умовах постійної загрози. «Сьогодні кожен вихід газети чи кожен ефір – це маленька перемога над обставинами. Медіа працюють у режимі постійного ризику, але не припиняють мовлення, бо розуміють свою відповідальність перед громадами».
Частка медіа, що працюють на територіях можливих бойових дій, зросла до 84,1%. Загальна кількість зареєстрованих медіа сягнула 151 – майже на 9% більше, ніж торік. За низкою показників Сумщина випереджає тилові області, зокрема за кількістю телевізійних мовників, провайдерів аудіовізуальних сервісів та онлайн-медіа.
Важливою складовою інформаційного простору, особливо для прикордонних громад, залишаються друковані видання. В області виходить 88 газет, понад 30% з яких – інформаційні. Видання «Ворскла», «Білопільщина» та «Перемога» продовжують друк у релокації й доставляють тиражі в громади через так звані «коридори життя».
Стабільний розвиток демонструє і сегмент онлайн-медіа. У 2025 році зареєстровано 10 нових онлайн-ресурсів, уперше – сторінки в Facebook, канали на YouTube та в Telegram. Загалом 19 суб’єктів у сфері онлайн-медіа зареєстрували 29 сайтів і вебпорталів.
Серед позитивних змін року – продовження строку дії семи ліцензій на теле- та радіомовлення.
У 2025 році на Сумщині вперше з’явився новий суб’єкт у сфері медіа – місцевий постачальник послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі у стандарті DVB-T2 із місцевою категорією (ПП «ТРК «Пульсар-РТБ», м. Охтирка). Компанія є власником технічних засобів, має багаторічний досвід оператора телекомунікацій та, головне, змогла запустити цифровий мультиплекс під час повномасштабного вторгнення.
Водночас область втратила одного телевізійного мовника – ТОВ «ТРК “Академ TV”», а телекомпанія «СТС» не відновила кабельне мовлення.
Ще одним викликом для галузі стало завершення фінансування довгострокових проєктів USAID. «Для багатьох редакцій це стало переломним моментом. Виживання стало важливішим за розвиток, і медіа змушені шукати нові моделі існування в умовах війни».
Попри кризу, медіа знаходять альтернативні джерела стійкості. Онлайн-медіа «Цукр» системно підтримують понад 800 читачів, а «КордонМедіа» створило спільноту «Друзі Кордону».
Представниця медіарегулятора також розповіла про механізми протидії ворожому мовленню. У 2025 році на Сумщині введено в експлуатацію спеціальні системи телерадіомовлення, на які держава спрямувала 153 млн грн. Важливу роль відіграє й збільшення кількості українських радіостанцій. Найбільшу мережу в регіоні має АТ «НСТУ» – 20 частот, а незабаром у Білопіллі розпочне мовлення «Радіо Піхота».
Дозволи на тимчасове мовлення на вільних радіоканалах на території Сумщини мають 4 радіомовники на 10 частотах (серед них на 3-х частотах – Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України (позивні – «Армія ФМ»). Дозволи на тимчасове мовлення на передавачах зі збільшеною потужністю – 5 радіомовників на 9 частотах (серед них дві місцеві компанії).
Під час обговорення учасники відзначили результативність співпраці з регіональним представництвом Національної ради – у питаннях захисту прав національних меншин, дітей, протидії мові ворожнечі, розвитку медіаграмотності та кібербезпеки. На знак подяки Служба безпеки України вручила Ларисі Якубенко пам’ятну монету НБУ.
«Медіа Сумщини сьогодні – це бізнес і джерело новин, які водночас виконують функцію елемента національної безпеки. Тому відновлення та підтримка місцевих медіа мають бути серед пріоритетів у планах реконструкції прифронтових територій».
З презентацією можна ознайомитися тут:
