Фахівці медіарегулятора надали роз’яснення друкованим медіа щодо реєстрації

04.03.2024

4 березня в рамках онлайн-семінару «Реєстрація друкованих медіа» члени Національної ради і її спеціалісти надали роз’яснення представникам друкованих медіа щодо процедури реєстрації в Національній раді. Захід був організований Національною спілкою журналістів України за сприяння Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні».

Член Національної ради Олександр Бурмагін звернув увагу присутніх на те, що 31 березня завершується перехідний етап «перереєстрації» для тих медіа, які діяли станом на дату набуття чинності Законом України «Про медіа».

Ідеться про супутникові, кабельні аудіовізуальні медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів, які за попереднім законом працювали на підставі ліцензій, і друковані медіа, що мали свідоцтво про реєстрацію, яке видавало Міністерство юстиції України.

До цього часу ці суб’єкти можуть пройти реєстрацію безкоштовно на підставі раніше виданих ліцензій чи свідоцтв. Після цього терміну Національна рада реєструватиме суб’єктів у сфері медіа, але це відбуватиметься зі сплатою реєстраційного збору.

Також було зазначено, що для цих медіа (супутникових, кабельних аудіовізуальних, друкованих медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів) реєстрація є обов’язковою умовою для діяльності. Тобто ті, хто не пройдуть реєстрацію до 1 квітня і далі провадитимуть свою діяльність, порушуватимуть закон.

Національною радою зареєстровано 1513 друкованих медіа, повідомила очільниця управління ліцензування та реєстрації Людмила Запорожець. Найбільша кількість зареєстрованих видань із Києва – 365 медіа, Волинської області – 235, Львівської – 125, Харківської – 131. В інших областях ця цифра менша за 100. Вона також пояснила процедуру проходження і розгляду заяв у Національній раді.

Наразі на опрацюванні в управлінні перебувають іще близько 400 заяв від суб’єктів, що виявили бажання зареєструватися як друковані медіа.

Працівники апарату медіарегулятора нагадали, що 29 лютого були внесені зміни до форми заяви, яку заповнюють суб’єкти для реєстрації. А тому ті, хто надсилатиме свої документи після цього терміну, мають використовувати оновлену форму.

Під час зустрічі представники Національної ради відповіли на запитання щодо тривалості розгляду документів, використання електронного цифрового підпису, реєстрації видань з тимчасово окупованих територій, отримання витягу з Реєстру суб’єктів у сфері медіа про реєстрацію тощо.

Низка проблемних питань виникає у друкованих медіа при їх взаємодії з Укрпоштою. Вони можуть стати предметом окремої зустрічі Національної ради з керівництвом підприємства для того, щоб роз’яснити положення Закону «Про медіа», зауважив Олександр Бурмагін. Він запропонував зібрати проблемні питання, що виникають, для подальшого їх опрацювання.

Член Національної ради також зосередив увагу представників друкованих медіа на передбаченому Законом інституті спільного регулювання. Зокрема, він розповів, що цей механізм дає змогу спільно з регулятором напрацювати критерії для контентних обмежень і їх застосування – щодо важких випадків мови ворожнечі, дискримінаційних проявів тощо. Ці органи, крім того, можуть брати участь у розгляді справ про порушення конкретними медіа Закону і надавати свій висновок, чи було порушення, чи ні.

«Тобто, таким чином, – балансувати дискрецію повноважень регулятора в конкретній справі стосовно конкретного медіа. Звісно, є обмеження, що таку експертизу зможуть проводити тільки ті медіа, які стали учасниками органу спільного регулювання», – пояснив він.

Створити такий орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа можна лише за ініціативи самих медіа. Поки що друковані медіа не ініціювали створення цього органу, а тому відстають тут від аудіальних, аудіовізуальних та онлайн-медіа.

Також регулятор у разі потреби готовий долучитися до інших заходів щодо роз’яснень положень Закону «Про медіа» та реєстрації суб’єктів у сфері друкованих медіа. На сайті Національної ради міститься вся необхідна інформація про те, як зареєструвати друковане медіа.