У сучасному світі дезінформація дедалі частіше маскується під достовірні повідомлення, а її поширенню сприяють емоційні реакції користувачів соціальних мереж. Як працюють такі маніпуляції, чому навіть знайомим джерелам не варто довіряти без перевірки та як розвивати критичне мислення, розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк 28 жовтня в ефірі Громадського радіо, присвяченому Глобальному тижню медіа та інформаційної грамотності.
За словами Ольги Герасим’юк, під час повномасштабної війни дезінформація стала витонченішою. Розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, дає змогу створювати дедалі переконливіші фейки. Змінилося й те, як люди отримують інформацію. Багато хто дізнається про події насамперед із соціальних мереж, де новини з’являються поряд із коментарями, емоційними дописами та неперевіреними повідомленнями. Особливо небезпечна швидкість, із якою люди реагують на прочитане. Саме на таку реакцію розраховують творці дезінформації.
«Дезінформація і фейки найчастіше впливають на нас через емоції. Ми заходимо у соцмережі і одразу на нас вихлюпується маса різних повідомлень, які викликають у нас гнів, роздратованість, виникає порив кинутися у суперечку, поширити або з кимось обговорити. Ось так працює дезінформація. Вона працює на емоційному рівні і цьому опиратися дуже важко».
Голова Національної ради пояснила, що маніпуляції далеко не завжди будуються на відвертій брехні. Часто повідомлення починається з достовірних фактів, до яких поступово додають неправдиві твердження або потрібні маніпулятору висновки. Іноді правду й неправду змішують так, що відокремити одне від іншого стає складно.
Довіра до джерела також може зіграти проти читача. Навіть близька людина, якій ми звикли довіряти, може несвідомо поширювати маніпулятивну інформацію. Тому важливо перевіряти повідомлення незалежно від того, від кого вони надійшли.
Ольга Герасим’юк радить звертати увагу на першоджерела, порівнювати інформацію з іншими публікаціями та насторожуватися, коли однакові повідомлення повторюються на різних ресурсах. Інформація з анонімних телеграм-каналів потребує особливої обережності.
Водночас важливим орієнтиром залишається професійна журналістика. Редакції, які перевіряють факти, працюють із надійними джерелами та роками підтверджують свою репутацію, допомагають аудиторії орієнтуватися в інформаційному потоці.
Під час ефіру йшлося також про рівень медіаграмотності українців. Ольга Герасим’юк звернула увагу, що результати досліджень потребують уважного аналізу. Адже навіть людина, яка вміє розпізнавати очевидні фейки, може потрапити під вплив складніших маніпуляцій. Особливо зараз, коли технології створення та поширення дезінформації швидко вдосконалюються.
«Медіаграмотність – це не одна лекція, не один воркшоп, де можна посидіти й послухати усі ці правила. А це постійна, щоденна робота – як йога чи зарядка», – зазначила Ольга Герасим’юк.
На її переконання, критичне ставлення до інформації має стати щоденною звичкою. Перед тим як повірити повідомленню чи поділитися ним, варто перевірити його походження, знайти підтвердження в інших джерелах і замислитися, чому воно викликає сильні емоції.
