Боротьба з дезінформацією і шкідливим контентом в онлайн-просторі – тема заходу, який 12 травня у рамках Європейського діалогу з управління інтернетом (EuroDIG) організувала Рада Європи. Спікером на сесії, яка проходить у Страсбурзі (Франція), став перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Учасники заходу обмінялися думками про те, як протидіяти дезінформації та шкідливому онлайн-контенту і водночас, забезпечуючи громадську і національну безпеку, зберігати свободу вираження поглядів.
В Україні шлях до стабільного демократичного медіасередовища ще триває, однак саме різноманітність медіа допомогла протистояти спробам росії встановити політичний контроль над нашою державою, сказав у своєму слові Валентин Коваль. Заборона російських і проросійських телеканалів була не лише виправданою, а й критично необхідною для захисту національного інформаційного простору. Коли ці методи впливу виявилися неефективними, росія вдалася до останнього засобу – відкритої збройної агресії.
Одним із головних викликів у боротьбі з дезінформацією, за словами першого заступника голови медіарегулятора, є те, що більшість заходів є реактивними – їх вживають вже після поширення фейків. У деяких випадках навіть спроби спростувати неправдиву інформацію можуть мати зворотний ефект – лише привертаючи до неї більше уваги та посилюючи її вплив.
Справжніми «розсадниками дезінформації», наголосив він, нині стають соціальні мережі. Їхні принципи широкого охоплення залучають велику кількість користувачів (часто з низьким рівнем критичного мислення), а механізми перевірки інформації не є надійними.
Валентин Коваль згадав результати дослідження 2024 року, які засвідчили, що соціальні мережі структурно нездатні підтримувати правдиві наративи під час криз.
«Їхні політики модерації, які спираються на глобальні «правила спільноти», часто обмежують контент, пов’язаний із війною, прикриваючись нейтралітетом. Вони блокують або видаляють свідчення воєнних злочинів, але неспроможні блокувати фейкові акаунти чи бот-мережі, що просувають російські наративи. Вони не реагують на шкідливий контент, створений ШІ», – сказав Валентин Коваль.
Член медіарегулятора розповів про проведене в Україні дослідження з управління ризиками в умовах надзвичайних ситуацій, збройних конфліктів та криз, яке було проведене International Media Support та Internews Ukraine у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії і до якого були залучені і члени Національної ради. Воно аналізує ризики, пов’язані з поширенням правдивої інформації під час конфліктів, і пропонує рекомендації щодо зменшення загроз, пов’язаних із платформами.
Тож, за словами Валентина Коваля, однією із ключових для протидії дезінформації є стратегія превенції: заповнення інформаційного простору перевіреним, правдивим контентом. Адже в часи великої кількості інформації люди споживають обмежену її кількість – не через брак джерел, а через обмежений час і увагу.
У цій стратегії український медіарегулятор обрав шлях «медіаграмотності для медіакомпаній». Зусилля були зосереджені на підвищенні журналістських стандартів у медіасередовищі. У партнерстві з Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, Internews і Deutsche Welle Akademie Національна рада провела дослідження, щоб виявити прогалини у знаннях українських медійників. Далі всі ці пробіли пропрацьовувалися на тренінгах.
Європейський діалог з питань управління Інтернетом (EuroDIG) – це відкрита багатостороння платформа для обміну думками щодо інтернету і його регулювання. Уперше організована у 2008 році кількома організаціями, представниками урядів та експертами. Має на меті сприяння діалогу та співпраці з інтернет-спільнотою в питаннях державної політики щодо інтернету. Щорічно EuroDIG проводить спеціальні форуми для обговорення цих питань.
